Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тдп.скакун.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
3.15 Mб
Скачать

скасувальні — закони, що припиняють дію законів (пряма відміна).

Особливість означених законів полягає в тому, що від них залежить строк набрання чинності законами і міжнародними договорами, а також втрата ними чинності. В цих законах зазвичай немає інших приписів, крім одного, яким констатується введення в дію або скасування закону (чи договору). Такі закони оперативно забезпечують прийняття (скасу­вання) інших законів чи договорів, їх можна назвати "актами про акти".

Закони за структурною формою (або ступенем концентрації нормативних приписів):

1) кодифікаційні — юридично цільні, внутрішньо погоджені зако-

нодавчі акти, якими регламентовані основи життя суспільства (Конституція України), найважливіші, основні правові норми конкретної галузі права (Кримінальний кодекс) або галузі суспільних відносин (Кодекс торговельного мореплавання) чи законодавства (Основи законодавства про охорону здоров'я);

2) звичайні - первинні і поточні (тематичні закони з окремих питань), які не підлягають систематизації (кодифікації).

Закони за суб'єктом прийняття: 1) прийняті народом (громадян­ським суспільством) у результаті референдуму; 2) прийняті законо­давчим органом держави - парламентом; 3) прийняті у порядку деле­гованої законотворчості - главою держави, урядом.

Закони за територіальним масштабом дії: у федеративній держа­ві - федеральні закони (РФ) і закони суб'єкта федерації (Башкорстан); у регіональній унітарній державі - загальнодержавні закони (Італія) і законодавчі акти регіону (політичної автономії) (Сицилія).

Закони за терміном дії:

  1. постійні — діють без обмеження строку (наприклад, закони про захист економічної конкуренції, транспорт, розвідувальні органи країни та ін.);

  2. тимчасові - діють з обмеженням строку (наприклад, закони про оподаткування, бюджет, випуск державних позик на певний строк та т. п.). До цієї категорії слід віднести "строковий закон" -він негайно вступає в дію, проте його дія обмежена в часі (стро­кові закони передбачені ст. 165 Конституції Швейцарії);

3) надзвичайні (як різновид тимчасових законів) - ухвалюються у

певних, передбачених конституцією ситуаціях і діє на період надзвичайного стану (наприклад, проголошення окремих міс-

цевостей зонами надзвичайної екологічної небезпеки, оголо­шення війни). їх особливість полягає в тому, що вони припи­няють дію інших законів. Так, закон про введення воєнного стану припиняє дію трудового кодексу.

§ 5. Підзаконний нормативно-правовий акт

Підзаконний нормативно-правовий акт - нормативний акт, виданий на основі закону, відповідно до закону і спрямований на його виконання шляхом конкретизації законодавчих приписів або встановлення первинних норм.

Слово "підзаконний" не означає меншу юридичну обов'язковість цього акта порівняно з нормативно-правовим актом. Підзаконний акт володіє необхідною юридичною силою. Правда, його юридична сила не має такої ж загальності і верховенства, як це властиво закону. Проте він посідає важливе місце в системі правового регулювання, оскільки забезпечує виконання законів шляхом конкретизованого, деталізовано­го нормативного регулювання усього комплексу суспільних відносин.

Ознаки підзаконного нормативно-правового акта:

  1. містить вторинні (похідні) норми, що приймаються на основі закону, відповідають йому;

  2. розвиває, конкретизує, деталізує первинні норми, вміщені в законах з метою їх реалізації, або регулює забезпечувальні чи допо­міжні суспільні відносини;

  3. приймається як колегіальним органом держави (уряд), так і уповноваженими особами (Генеральний прокурор);

  4. залежно від виду має свою процедуру прийняття, яка не настіль­ки сувора і деталізована, як при прийнятті законів;

  5. порівняно із законами кількість їх більша, оскільки суб'єктами їх прийняття виступають органи влади як виконавчі (зверху донизу), так і представницькі, окрім загальнодержавного парламенту (органи місцевого самоврядування та їх посадові особи тощо).

Підзаконність нормативно-правового акта означає його відпо­відність не лише законам, а й іншим актам, що мають більш висо­ку юридичну силу. Акт нижчої державної інстанції має перебувати не лише "під законами", а й "під" нормативними актами усіх вищих державних органів, яким він покликаний відповідати. Наприклад, акт Міністерства освіти України повинен відповідати не лише Зако-

ну про освіту, але й нормативним документам Президента, Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів України.

Систему підзаконних нормативно-правових актів в Україні скла­дають такі їх види:

Загальні - поширюються на всіх осіб у межах держави, містять первинні норми:

акти парламенту (постанови) - видаються в переважно з організаційних питань; набирають чинності через 10 днів після їх офіційного опублікування;

акти Президента (нормативні укази: внутрішні і зовнішні; одноосібні і контрасигновані). Контрасигнованими є акти Президента, що скріплені підписом прем'єр-міністра та міні­стра, відповідального за акт та його виконання - набирають чинності через 10 днів після їх офіційного опублікування;

акти уряду (постанови): 1) що не визначають прав і обов'язків громадян, набирають чинності з моменту їх при­йняття, якщо більш пізній строк не передбачений у самих актах; 2) що визначають права і обов'язки громадян, набира­ють чинності не раніше, ніж з дня їх опублікування

Відомчі - містять вторинні (похідні) норми, які розкривають і конкретизують первинні норми; приймаються на їх основі, спрямо­вані на їх виконання, поширюються на всіх суб 'єктів права:

Акти центральних органів виконавчої влади (комітетів) зі спеці­альним статусом (Національний банк України, його Правлін­ня; Центральна виборча комісія та ін.) видають накази, постанови, розпорядження, рішення; Акти міністерств і державних комітетів -накази, розпорядження, рішення. Наказами міністерств затверджу­ються положення, інструкції, правила, порядок, переліки*1. Відомчі

акти набувають чинності через 10 днів після їх державної реєстра­ції, якщо в них не встановлено пізніший строк

Місцеві - мають територіально обмежену дію:

  • акти, прийняті колективними суб'єктами безпосередньої місцевої демократії: а) у порядку місцевого референдуму (рішення); б) шляхом голосування на загальних зборах гро­мадян (рішення); в) територіальними громадами (статути територіальних громад);

  • акти органів місцевого самоврядування - постанови Верхо­вної Ради АР Крим з питань їх компетенції; рішення обласних і районних рад; районних у містах, міських, селищних, сіль­ських рад; рішення виконавчих комітетів рад і їх голів; наби­рають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо не встановлений більш пізній строк уведення їх у дію;

  • акти місцевої виконавчої влади - акти (постанови, рішення і розпорядження) Ради міністрів АР Крим; акти (розпоря­дження) голів обласних і районних державних адміністрацій, Київської і Севастопольської міських державних адміністра­цій та ін.; нормативні акти (накази) керівників управлінь, від­ділів, інших структурних підрозділів місцевої державної адмі­ністрації; вступають у дію через 10 днів після їх державної реєстрації

Локальні - мають внутрішню дію, в межах відповідних підпри­ємств, установ, організацій: акти управління, що приймаються керівниками підприємств, установ, організацій в межах їх компетен­ції і поширюються на сфери службової і трудової діяльності (накази, інструкції, статути, правила, положення); вступають в дію після одержання адресатом.

Усі нормативно-правові акти публікуються державною, а також російською мовами; нормативно-правові акти Верховної Ради АР Крим публікуються (крім державної і російської) кримськотатар­ською мовою.

47 Положення - систематизований акт, що встановлює структуру і функції пев­ного органу чи визначає порядок будь-якої діяльності (положення про реєстр ауди­торських фірм і аудиторів). Інструкція - акт, що роз'яснює порядок застосування норм права, а також порядок здійснення певної діяльності (інструкція про порядок складання статистичної звітності). Правила - звід правових норм, що регламенту­ють організацію і здійснення певної діяльності (правила оформлення перевізних документів). Порядок - акт, що уповноважує на проведення певного виду діяль­ності згідно з визначеною процедурою (порядок атестації інструкторів, що здійсню­ють підготовку моряків). Перелік - акт, що конкретно визначає коло осіб, об'єктів, заходів тощо, стосовно яких здійснюється певна діяльність (перелік об'єктів зовніш­ньоекономічної діяльності за певними кодами в зв'язку з оптимізацією державного санітарно-епідеміологічного нагляду).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]