Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тдп.скакун.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
3.15 Mб
Скачать

Розділ ІЗ. Норми права в системі соціальних норм

закріплюють права і обов'язки суб'єктів права, на підставі яких можливо вирішити справу за суттю (право на сумлінну конкуренцію; 2) процесу­альні (вторинний регулятор суспільних відносин) - містять правила про порядок реалізації норм матеріального права та вирішення справи за суттю (порядок розслідування злочину, порядок виклику свідків у суд).

Призначення норм процесуального права - встановити "регла­мент" (фр. reglement, лат. regula - правило) здійснення прав або виконання обов'язків, закріплених у матеріальних нормах; сприяти досягненню результату, передбаченого нормою матеріального права; реалізовувати право на захист.

Норми процесуального права відрізняються від норм матеріального права: змістом, що виражається у своєрідності їх приписів; особливостями адресата; структурою будови.

Співвідношення матеріальних іпроцесуальних норм, виражаються у такому:

Норми матеріального права:

1) регулюють фактичні зв 'язки, що слугують змістом процесу-

ального права;

  1. є більш динамічними, ніж процесуальні;

  2. зумовлені матеріальними умовами життя суспільства;

  3. мають на меті забезпечувати права і свободи людини, упоряд-

ковувати відносини в суспільстві, встановлювати правопоря­док;

  1. мають регулятивну, правоохоронну і правозахисну дію;

  2. адресуються всім суб'єктам права;

  3. скасовуються в офіційному порядку. Норми процесуального права:

1) регулюють юридичні зв'язки, що виступають формою мате-

ріального права, покликані сприяти розвитку матеріальних норм, забезпечувати їх реалізацію;

2) є більш статичними, ніж матеріальні норми, за своєю приро-

дою є обмежувальними;

3) мають подвійну зумовленість: а) матеріальними умовами життя суспільства; б) особливостями норм тієї галузі мате- ріального права, з якою вони тісно пов'язані і потреби якої обслуговують;

4) мають на меті забезпечувати право на захист прав, свобод та

інтересів людини і громадянина у поєднанні з правом зверта-

§ 8. Норми матеріального і процесуального права....

тися за таким захистом до суду, а також закріплювати владні повноваження суду з розгляду юридичних справ;

5) мають процедурний характер (визначають оптимальний поря-

док здійснення юридичного процесу), тому їх ще називають процедурними;

6) адресуються зазвичай уповноваженим суб'єктам, тобто тим, які

наділені владними повноваженнями щодо застосування норм матеріального права (слідчим, суддям, прокурорам та ін.);

7) припиняють дію зі скасуванням норм матеріального права. Види норм процесуального права за галузями права:

кримінально-процесуальні; цивільно-процесуальні; адміністративно-процесуальні; господарсько-процесуальні та ін.

Норми процесуального права не можна ототожнювати з проце­дурними нормами матеріального права, хоч і ті й інші є процедур­ними за характером. Процедурні норми матеріального права є необ­хідною умовою реалізації низки матеріальних регулятивних норм і зв'язків та існують майже в усіх його галузях. Вони невіддільні від усієї іншої системи норм матеріальних галузей права і регламенту­ють порядок реалізації норм права завдяки такій її особливій формі, як застосування норми права відповідними державними органами. Кожна матеріально-процедурна норма пов'язана з відповідним регу­лятивним відношенням і є обов'язковою умовою його нормальної реалізації. Зміст матеріально-процедурної норми визначається зміс­том "своїх" основних матеріальних регулятивних правовідносин і не може бути використаний для здійснення "чужих". Наприклад, мате­ріальні норми, об'єднані в інститут виборчого права, не можуть бути використані для процедури обміну житлових приміщень.

Щоб запобігти плутанині між процедурними нормами матеріаль­ного права і нормами процесуального права, необхідно чітко усві­домити існуючу між ними різницю: процедурні норми матеріально­го права регламентують оперативно-виконавчу форму застосуван­ня права, в той час як норми процесуального права регламентують правозахисну форму застосування права. Основною відмінною озна­кою є те, що оперативно-виконавча форма застосування права спря­мована на безпосередню реалізацію права (державна реєстрація прав на охорону права інтелектуальної власності), а правозахисна спрямо­вана на розв'язання справ про правопорушення, на відновлення або компенсацію порушених прав.

На відміну від процедурних норм матеріального права, норми процесуального права створюються для регулювання відносин ніби "ззовні". Вони мають якість універсальності, пристосованості, забез­печують реалізацію юридичних обов'язків, які регулюються різни­ми галузями матеріального права, і отже, виконують службову роль -регламентують порядок застосування норм матеріального права та діяльність компетентних органів щодо захисту прав.

§ 9. Спеціалізовані (нетипові) нормативні приписи права

Спеціалізовані (нетипові) нормативні приписи права - приписи "нестандартного" характеру, які здатні нести регулювальне навантажен­ня лише в поєднанні з основною нормою (регулятивною, охоронною). Ці спеціалізовані, або забезпечувальні, чи похідні нормативні припи­си існують поряд з конкретними, основними нормами. їх правильні­ше називати приписами права, а не нормами права. Приписом є ціль­не, логічно і граматично вивершене імперативне правове суджен­ня (веління) загального характеру, формально закріплене в тексті нормативно-правового акта.

Ознаки спеціалізованих приписів права, якими вони відрізня­ються від основних норм:

1) за ступенем самостійності регулювання - не володіють без-

посередніми регулятивними властивостями, беруть участь у правовому регулюванні опосередковано, утворюють в поєд­нанні з основними нормами єдиний регулятор, тобто є допо­міжними, допомагають основним нормам надати праву завер­шеності і повноти;

  1. за структурою - не мають усіх структурних елементів, які об'єктивно властиві класичній моделі норми права (гіпотеза, диспозиція, санкція);

  2. за характером утворення - похідні, як правило, від основних

норм, деталізують, конкретизують їх;

4) за регулятивними можливостями а) здатні охопити регулюючим

впливом принципово нові види суспільних відносин, що вимага­ють більш глибокої спеціалізації, конкретизації і диференціації в межах загального обсягу та дії основної норми; б) можуть висту­пати сполучною ланкою між нормами різних галузей права;

5) за забезпеченістю державним примусом - їх дія не підкріплю­ється державно-примусовими засобами.

Спеціалізовані нормативні приписи права - породження регуля­тивних, охоронних і захисних норм, результат їх розвитку й удоскона­лення. Вони містяться в: а) преамбулах законодавчих актів; б) загаль­них частинах кримінальних кодексів, кодексів про адміністратив­ні правопорушення, інших актах сфери правоохоронної діяльності; в) загальних і особливих (якщо вони виділені) частинах цивільних, житлових, земельних, сімейних, цивільно-процесуальних кодексів, кодексів законів про працю й інших; г) нормативно-правових актах, що вносять зміни і доповнення в норми раніше прийнятих актів.

Причини створення спеціалізованих нормативних приписів права:

1) необхідність у законодавчому охопленні нових видів суспіль-

них відносин через сформовану й перевірену на практиці сис­тему правового регулювання і можливість їх охоплення в повному обсязі без будь-яких принципових суперечностей із раніше прийнятими нормами (об'єктивний момент).

2) переконаність законодавця в доцільності розвивати, розши- рювати чинні норми внесенням до них змін і доповнень, а не розробляти принципово нові норми (суб'єктивний момент).

Наявність спеціалізованих (допоміжних або похідних) приписів права дозволяє логічно узгодити весь нормативний масив, уникнути в ньому суперечностей і прогалин.

Основні спеціалізовані нормативні приписи права (їх класифіка­цію можна збільшити):

Загальнозакріпні (засади) - нормативні приписи права, які закрі­плюють первинні основи суспільного і державного ладу; в узагаль­неному вигляді виражають певні елементи регульованих відносин, що конкретизуються в інших нормах. Серед загальнозакріпних норм першість належить конституційним нормам. Конституція України встановлює: "Україна є республікою"; "Україна є унітарною держа­вою". Загальнозакріпні норми-приписи іноді збігаються з установчи­ми нормами.

Установчі (принципи) - нормативні приписи права, які формулю­ють незаперечні вимоги загального характеру, що стосуються до усіх або більшості інститутів або норм галузі права. Наприклад, у ст. 8 Конституції України закріплено: принцип верховенства права, прин-

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]