I'otOtu ь. Поняття, типологія, сутність держави

суб'єктів правами, покладання на інших обов'язків, укладання угод тощо, які завершуються прийняттям правозастосовчого акта, що має індивідуальний характер (призначення пенсії, притягнення до адміні­стративної відповідальності та ін.). Суб'єкти правозастосовчої діяль­ності - державні органи і посадові особи.

Правоохоронна - діяльність, що полягає у виконанні правозна-чущих дій, спрямованих на охорону суспільних відносин, урегульо­ваних правом, на запобігання правопорушенням, усунення конфлік­тів, розв'язання спорів. Будь-які органи держави тією чи іншою мірою здійснюють правоохоронну діяльність, тому її можна вважати одні­єю з різновидів правозастосовної діяльності. Водночас існують і такі органи, для яких ця діяльність є основною, - органи прокурату­ри, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, держав­ної контрольно-ревізійної служби рибоохорони, державної лісової охорони. Це органи примусового підтримання правового порядку.

Правозахисна - діяльність, що полягає у виконанні правозначу-щих дій, спрямованих на захист закріплених у нормах права суспіль­них відносин від будь-яких посягань, притягненні винних до відпо­відальності, відновленні правового стану в разі спричинення шкоди суб'єктам права, інтересам суспільства, правопорядку. Правозахис­на діяльність - це передусім правосудна діяльність, яка є різнови­дом правозастосовчої діяльності, що здійснюється органами юстиції. Правозахисна діяльність також реалізується правоохоронними орга­нами, що мають правозахисні повноваження. На захисті прав і свобод людини знаходяться не тільки державні органи, але й недержавні організації (адвокатура, правозахисні організації).

Інтерпретаційно-правова - діяльність компетентних органів і посадових осіб, що полягає у виконанні правозначущих дій щодо офіційного тлумачення (інтерпретації) правових норм, яка завер­шується прийняттям актів тлумачення (інтерпретаційних актів). Право тлумачити норми права мають усі як державні органи і поса­дові особи, так і громадяни. Проте спеціальними повноваженнями офіційно тлумачити норми права наділені за законом певні колегі­альні органи і посадові особи. В Україні до них належать, наприклад, Конституційний Суд (дає офіційне тлумачення Конституції і законів України), Пленум Верховного суду (дає роз'яснення судам загаль­ної юрисдикції з питань застосування законодавства, у разі потре-

■' <І>орми здійснення функцій держави її органами

би визнає нечинними відповідні роз'яснення вищих спеціалізованих судів) тощо.

Установча - діяльність, що полягає у виконанні правозначу­щих дій з формування, перетворення або скасування органів держа­ви, їх структурних підрозділів, посадових осіб. Така діяльність здій­снюється лише тими органами держави (парламент та ін.) і посадови­ми особами (президент, прем'єр-міністр та ін.), котрі наділені відпо­відними повноваженнями за законом. її спонукають певні юридичні факти (закінчення строку повноваження будь-якого органу держави чи строку призначення посадової особи). Так, згідно з Конституцією України, кожна заново обрана Верховна Рада України за поданням Президента України призначає Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України. За поданням Прем'єр-міністра України Верховна Рада України призначає інших членів Кабінету Міністрів України, голову Антимонопольного комі­тету України, голову Державного комітету телебачення та радіомов­лення України, голову Фонду державного майна України.

Безпосереднє покликання установчої діяльності - кадрове забез­печення усіх ланок державної влади і управління. Визначальною стадією установчої діяльності є виборчий процес, що полягає в реалі­зації виборчих прав громадян з формування представницьких органів держави і вищих посадових осіб.

Контрольно-наглядова - діяльність, що полягає у виконанні правозначущих дій щодо спостереження (перевірки) за додержанням підконтрольними суб'єктами правових норм і припинення правопо­рушень відповідними організаційно-правовими засобами. Контр­ольні структури України: Президент, Кабінет Міністрів, Конститу­ційний Суд, Уповноважений з прав людини, Рахункова палата зако­нодавчого органу, прокуратура, аудиторські структури Централь­ного банку України, податкова адміністрація та ін. Контрольну діяльність здійснюють органи законодавчої, виконавчої і судової влади - у різному обсязі, з різних питань і сфер правового регулюван­ня. Результатом контрольної діяльності є контрольно-правовий акт (рішення-констатація, рішення-попередження, рішення-санкція).

Види організаційних форм діяльності органів держави: органЬаційно-регламентаційна - розробка наукових рекомендацій; підготовка проектів документів; організація виборів; підбір і розмі­щення кадрів та інша поточна робота із забезпечення діяльності орга-