Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тдп.скакун.doc
Скачиваний:
27
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
3.15 Mб
Скачать

обов'язками, встановлюють міру відповідальності); б) системна побу­дова (взаємна пов'язаність з іншими нормами права); в) галузева належність (відповідність провідним ознакам галузі права).

Наведемо приклад юридичних конструкцій, передбачених зако­нодавством, у такому випадку: громадянин К, котрий перебігає вулицю, був збитий автомашиною, зазнав важкої травми. Залеж­но від особливостей обставин у кожній із наведених конструкцій "працюють" різні юридичні норми (нормативна побудова), що тісно пов'язані з іншими нормами (системна побудова) і мають галузеву належність.

Конструкція 1. "Соціальне забезпечення ". Громадянин К. одер­жує від органів соціального забезпечення допомогу з тимчасової непрацездатності (за наявності умов, передбачених законодавством про соціальне забезпечення) без власних зустрічних дій.

Конструкція 2. "Договір добровільного страхування". За наяв­ності у громадянина К. договору страхування Держстрах, якщо громадянин зазнав травм, виплачує йому суму страхування. Договір­на конструкція передбачає, що відповідно до умов договору громадя­нин періодично робить внески до страхової установи, а у разі нещас­ного випадку одержує обумовлену в договорі суму.

Конструкція 3. "Юридична відповідальність суб'єкта, котрий заподіяв шкоду". Цивільна майнова відповідальність власника авто­машини, що збив громадянина К., полягає у відшкодуванні запо­діяної шкоди. Це особлива юридична відповідальність - за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. Така шкода обов'язково відшкодовується, якщо не буде доведено, що вона виникла внаслідок непереборної сили або наміру потерпілого.

У будь-яких юридичних конструкціях виражаються істотні сторо­ни діючих у суспільстві порядків, прийнятих цінностей тощо. Дія конструкцій у наведеному прикладі залежить від розвиненості систе­ми страхування, рівня розвитку цивільного законодавства і практики його застосування.

§ 8. Юридичні помилки в нормотворчій діяльності

Існує презумпція істинності юридичної норми. Презумпція, але не аксіома. Варто визнати, що законодавець здатний помилятися.

Відступ від визначених вимог призводить до юридичних помилок у нормотворчій діяльності (інакше - до нормотворчих помилок).

Нормотворча помилка - зумовлений неправильним і ненавмис­ним діянням нормотворчого органу негативний результат, що поля­гає у виданні нормативно-правового акта, не здатного досягти цілей упорядкування суспільних відносин і вимагає юридичного розгля­ду. Це - прогалини в нормативному акті, суперечності (колізії) між його статтями, нечіткі формулювання, стилістичні погрішності, неправильне вживання термінологічного апарату і навіть вульгар­ність стилю, які знижують якість акта, ускладнюють його з'ясування і роз'яснення (тлумачення), утруднюють реалізацію норм права в конкретних відносинах.

Види юридичних помилок у нормотворчій діяльності (нормотвор­чих помилок):

1. Власне юридичні-уживання синонімів при визначенні тих самих юридичних понять, що змінює їх зміст, оскільки в юридичній мові практично немає абсолютних синонімів; прийняття декларативних норм, тобто норм, не забезпечених матеріальними ресурсами і необ- хідними юридичними засобами; наявність колізійних норм - норм, що суперечать одна одній; відсилання до неіснуючих нормативно- правових актів або неповне закріплення життєвих обставин, що мають істотне значення для застосування норм права; прогалини та ін.

  1. Логічні - наявність логічних суперечностей між окремими нормативними приписами, порушення пропорційності у визначеннях понять; тавтологія - повторення одного терміна в іншому, наприклад, "живі тварини", "ліс як деревна рослинність"; визначення одного невідомого терміна через інший невідомий термін, наприклад, визна­чення оперативно-розшукової діяльності як виду діяльності, здій­снюваної шляхом проведення оперативно-розшукових заходів та ін.; порушення системних зв'язків і помилкові відсилання, у результаті чого знижується якість законів, відсутня необхідна техніко-юридична однаковість (наприклад, у законодавчих актах України немає однако­вості у вживанні прикметників: "приватний", "особистий" та "індиві­дуальний"; "суспільний", "громадянський" і "публічний" тощо).

  2. Граматичні - наявність ненормативних словосполучень, громіздких конструкцій, що утруднюють розуміння змісту статті нормативного акта та ін. Необхідно вчасно (на стадії підготовки акта) виявляти та усувати помилки.

§ І. Нормативно-правовий акт, його ознаки та співвідношення з піднормативними актами

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]