Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тдп.скакун.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
3.15 Mб
Скачать

мі - різновидом соціальної комунікації; праворозуміння висту­пає концептуальним фундаментом правової системи; багаторазо­во опосередкований обмін юридичними діяльностями і правомір­ною поведінкою з їх правовідносинами - сполучними елементами; юридична практика з її результативними елементами (законністю і правопорядком) - обов'язковою умовою її ефективного функ­ціонування. Ціннісним ядром правової системи, для якого вона існує і спадкоємно розвивається, виступає людина як джерело і носій права, творець усіх правових явищ. Конституція підтвер­джує значення суб'єктів права з їх конституційними правами й обов'язками як системоутворювальних матеріальних факторів правової системи.

§ 3. Правова система і право

У юридичній літературі є два підходи до пояснення співвідно­шення права і правової системи: перший полягає в тому, що право­ва система ототожнюється з правом; другий виражається у визна­нні права як інструментальної (нормативної) основи правової систе­ми. Дійсно, "правова система" і "право" - родинні категорії, які не існують одна без другої. У зарубіжних і вітчизняних роботах часто застосовується категорія "романо-германська сім'я правових систем" як тотожна категорії "романо-германське право". Або вживається термін "загальне право", коли йдеться про англійську правову систе­му. "Мусульманським правом" іноді позначають правові системи арабського світу.

Пошук оптимального визначення того чи іншого складного явища або предмета з численними зв'язками і відносинами, якими є право і правова система, не виключає можливості і навіть передбачає необхідність декількох визначень відповідних понять. Повна харак­теристика складних явищ і предметів може бути за багатоаспектного підходу до вирішення цього завдання, розгляду питання у всіх необ­хідних ракурсах. Але, говорячи про можливість і необхідність кіль­кох чи навіть багатьох визначень, треба мати на увазі принаймні дві важливі обставини.

По-перше, термін "правова система", уживаний у вузькому зміс­ті, може використовуватися у значенні "право", але тоді право є застосованим широко, оскільки у вузькому розумінні "право" погли-

нається терміном "правова система". По-друге, внутрішньодержав­не право може бути визначене через інструментальну (нормативну, регулятивну) підсистему правової системи. Таке розуміння викла­дено в ст. 2 Європейської конвенції про громадянство (1997 p.), де внутрішньодержавне право розкривається через основні джере­ла (форми) права. До нього віднесені "усі типи положень націо­нальної правової системи, включаючи конституцію, закони, норма­тивні акти, укази, судову практику, звичайні правила і практику, а також правила, які виходять з міжнародних договорів, котрі мають обов'язкову силу".

Правова система і право, будучи взаємозалежними і взаємозумов-леними, не поглинають один одного і тому не є цілком взаємо замін­ними.

Правова система має істотне значення для характеристики права, стану законодавства, діяльності судів тієї чи іншої конкретної краї­ни. Право зумовлене своєрідністю і неповторністю соціальної систе­ми. Як явище різноманітне, воно існує в різних формах і видах, пере­ломлюється в правовій системі, визначає спрямованість її розвитку, пронизує всі його сфери.

Відмінності права і правової системи виражаються в тому, що осно­вна функція права - регулятивна, оскільки право виступає регулято­ром суспільних відносин, а основна функція правової системи - інте­гральна. Крім інтегральної, правова система має функції: комунікатив­ну, регулятивну, охоронну, захисну. Інтегральність виражається в: 1) об'єднанні всіх (спеціальних і загальних) правових явищ у єдине ціле; 2) зімкненні всіх елементів структури суспільства на основі верховенства права. Об'єднальною основою права і правової системи є суб'єкти права (індивідуальні і колективні) як головні елементи соці­альної системи суспільства, реальні джерела і носії прав і обов'язків.

Правова система служить комплексною характеристикою юридичної сфери життя конкретного суспільства, тоді як право з його системою - менш об 'ємно і входить у правову систему. Коли ми говоримо "менш об'ємно", маємо на увазі не незчисленно, оскільки право, прагнучи встигати за змінами, що прискорюються, у суспіль­стві й економіці, розвивається небаченими темпами: половина норма­тивного масиву у світі створена менш ніж за тридцять останніх років. "Менш об'ємно" означає, що обсяг системи права поглинається обся­гом правової системи.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]