Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тдп.скакун.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
3.15 Mб
Скачать

Одна з головних цілей демократичних перетворень в Україні полягає в тому, щоб стимулювати розвиток громадянського суспіль­ства. Основну роль у цьому має відіграти налагоджений механізм правового регулювання.

§ 3. Політична система громадянського суспільства і місце в ній держави

Політична система громадянського суспільства - це впоряд­кована на основі норм права та інших соціальних норм сукупність політико-правових інститутів (держави і її органів, політичних партій, рухів тощо), принципів їх взаємодії, а також ціннісних пріо­ритетів, що визначають сучасний стан і можливі перспективи полі­тичного життя суспільства.

Політична система суспільства пов'язана з особливою сферою діяльності людей - політикою, яка є системою взаємин і взаємо­дій держави, політичних партій, політичних громадських об'єднань, політичних рухів, спрямованих на реалізацію своїх інтересів (волі) у боротьбі за державну владу, її утримання і використання. За всіх часів питання про політику розглядалося в єдності з питаннями про владу і державу.

Структурні елементи політичної системи громадянського суспільства:

інституційний (суб'єктний) - суб'єкти політики: 1) у вузь­кому значенні - держава в особі системи її органів та власне політичні об'єднання, що мають зв'язок з політикою або ство­рені для здійснення такого зв'язку (політичні партії, полі­тичні рухи, групи політичного тиску та ін.). У політич­них об'єднаннях пріоритетна роль надається політичному лідеру; 2) у широкому значенні - усі суб'єкти групової й інди­відуальної політичної свідомості як політичні, так і неполі-тичні об'єднання (крім перших, ще й громадські організації і об'єднання, трудові колективи, профспілки, жіночі рухи та ін.). Відмінність політичних і неполітичних об'єднань визна­чається метою їх створення. Статути політичних громад­ських об'єднань (політичної партії, іншої політичної орга­нізації, політичного руху) вказують на таку основну мету,

як участь у політичному житті суспільства. У статуті непо­літичних об'єднань (профспілок, благодійних організацій, національно-культурної автономії, суспільних фондів та ін.) політичні цілі не ставляться. Саме політичні партії призна­чені здійснювати політичну діяльність в політичній системі громадянського суспільства; інші об'єднання громадян не повинні відходити від цілей свого створення і втягуватися у політичну боротьбу;

  • нормативний (регулятивний) - система соціально-політичних і правових (насамперед конституційних) норм і принципів (визначені в законодавстві, у програмних і статутних доку­ментах партій, політичних деклараціях і договорах), що регу­люють політичне життя суспільства і процес здійснення полі­тичної влади. За допомогою конституційних норм установ­люються правила боротьби за владу. В громадянському сус­пільстві відбувається такий процес взаємного пристосування його елементів, блоків (наприклад, фрагментації політичного об'єднання всередині правової структури), за яким політична і правова єдність розглядається вже як мета розвитку;

  • ідеологічний - політична ідеологія, політична свідомість, політична культура, політичні погляди; можливість громадя­нина оцінити політичне буття і обрати варіант поведінки;

  • функціональний - політичні відносини, політичний процес, політична діяльність, політичний режим, що визначає ступінь участі суб'єктів політичної системи у формуванні і функціо­нуванні політичної влади (включаючи армію, церкву, опози­цію, лобістів);

  • комунікативний - інтеграційні (що об'єднують в одне ціле) зв'язки між усіма елементами політичної системи суспіль­ства, а також між партіями, суспільством і державою, між політичною та іншими системами - економічною, право­вою тощо.

Держава входить у політичну систему громадянського суспіль­ства не як сукупність розрізнених органів, а як її цілісний політико-правовий інститут, інститут управління, що проводить загально­національні перетворення. Програми таких перетворень пропону­ють конкуруючі партії. Будучи результатом розвитку додержавного суспільства, держава є чинником, рушійною силою формування його

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]