Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тдп.скакун.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
3.15 Mб
Скачать

Розділ 15. Правова система. Основні типи (сім "і) правових систем світу

§ 8. Змішаний (конвергентний) тип правових систем -скандинавська і латиноамериканська групи

Змішаний (конвергентний) тип правової системи - сукупність національних правових систем, які мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки, що склалися на основі місцевих джерел права та широкого запозичення елементів правових систем романо-германського та англо-американського типу.

Ознаки змішаного типу правових систем:

  1. домінує нормативно-правовий акт як формальне джерело права;

  2. судовий прецедент використовується нарівні з нормативно-правовим актом;

  1. визнається поділ права на приватне і публічне;

  2. нормі права (зразок поведінки) надається основна роль у регу-

люванні суспільних відносин;

  1. проводиться кодифікація законодавства;

  2. дотримується ієрархія нормативно-правових актів;

7) існує паритет процесуального і матеріального права.

Змішаними можна вважати чимало правових систем сучаснос­ті. Виділяючи змішаний (конвергентний) тип правових систем, маємо на увазі групи систем, які при базуванні на власних джерелах права (правовому звичаї) широко використовують іноземні елемен­ти, запозичені з двох класичних сімей - романо-германської і англо-американської. До такого змішаного типу правових систем можна віднести північноєвропейську (скандинавську) і латиноамериканську групи. Здавалося б, у країн Північної Європи і Латинської Амери­ки, що знаходяться у різних частинах світу, не може бути однотип­ного розвитку. Проте незалежно одне від одного північноєвропей-ське право і латиноамериканське право сформувалися під впливом рецепції низки елементів тих самих типів правової системи - романо-германської і англо-американської. 1 хоч сприйняття іноземного елемента лягало на різний національний ґрунт, який був і є неодно­рідним у скандинавських і латиноамериканських країнах, їх право­ві системи мають багато спільного у генезисі і сучасному розвитку.

Регіонами поширення скандинавського права є Швеція, Норве­гія, Данія, Фінляндія, Ісландія. Географічно вони близькі до країн романо-германського типу правової системи. Проте на відміну від

§8. Змішаний (конвергентний) типправовихсистем-скандинавська ілатипоамериканськагрупи

нього ця група правових систем не зазнала глибокого впливу римсько­го права. Вона випробувала його частково - так само, як і вплив торго­вельних порядків міст-держав німецького узбережжя Балтики в пері­од Середньовіччя. Вплив римського права на скандинавські країни був опосередкованим - переважно через германськеправо. У дусі цього права визнаний нормативно-правовий акт (закон) як провідне джерело права. Одночасно з цим істотну увагу приділено судовій практиці, поширеній у країнах загального права, і визнана роль судового прецеденту (у вигляді рішень верховних судових орга­нів). Інші властивості загального права (правило прецеденту, техні­ка судових доказів, пріоритет процесуального права перед матері­альним правом тощо) не знайшли ґрунту для зростання. Автоном­ність і самобутність скандинавської групи правових систем вимагає їх розгляду за межами систем як загального права, так і "цивільно­го права". Проте можна визнати, що скандинавське право є близьким до німецької групи правових систем, певною мірою є його специфіч­ною підгрупою. Деякі країни, наприклад Швеція, будучи учасниками Європейського Союзу, зазнають впливу європейського права, спря­мованого на гармонізацію й уніфікацію правових інститутів.

Подібність правових систем держав Латинської Америки (лати­ноамериканська група) зумовлена спільністю історичних шляхів їх виникнення і наступного розвитку під впливом континентального права, однаковістю в структурі системи права і норми права, спіль­ністю основного юридичного джерела права - нормативно-правових актів і принципів регулювання суспільних відносин, однаковим сприйняттям американського конституційного права. Усе це дозво­ляє виділити латиноамериканське право в окрему групу змішаного типу правової системи.

Країни Латинської Америки (Аргентина, Парагвай, Уругвай, Чилі та ін.) певний час були колоніями Франції, Іспанії, Португалії, тому у своєму історичному розвитку зазнали сильного впливу їх правових систем. Нині багато правових систем латиноамериканських країн є близькими до романської групи континентально-європейського права. Проте їх не можна вписати в романо-германський тип право­вих систем, оскільки конституційне право цих країн формувалося під значним впливом американського права. Демократична Конституція США стала відправним документом конституційного розвитку країн Латинської Америки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]