Розділ 6.

ПОНЯТТЯ, ТИПОЛОГІЯ, СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ

§ 1. Поняття і ознаки держави

Держава (лат. imperium, civitas) - це політико-територіальна організація влади найбільш впливової частини соціально неодно­рідного суспільства, яка через апарат управління і примусу реалізує власну політику і водночас виступає офіційним представником усьо­го суспільства та виконує загальносоціальні справи на основі право­вих норм, котрими забезпечує узгодження соціально-групових, інди­відуальних і суспільних інтересів.

Отже, держава являє собою організацію публічної влади, необ­хідну як для досягнення інтересів і потреб окремих станів (класів), так і для виконання загальних справ, що випливають із природи будь-якого суспільства.

Сформулювати загальне поняття держави, яке б відображало усі без винятку ознаки і властивості, характерні для кожного з його періодів у минулому, сьогоденні і майбутньому, неможливо. Водно­час будь-яка держава має набір таких універсальних елементів, що існують на всіх етапах її розвитку. Такими елементами є т е р и т о-р і я (матеріальна основа держави), населення (соціальна осно­ва держави), публічна влада (владовідносини між владними і підвладними суб'єктами, де владні суб'єкти — система органів, їх уповноважених осіб - мають законодавчо визначену компетенцію).

Загальні ознаки держави:

1) має у своєму розпорядженні територію у певних межах (дер-

жавних кордонах). Територія⁷ - матеріальна основа існу­вання держави. Сама територія (обмежена частина поверхні планети Земля) не породжує державу. Вона тільки утворює цілісний недоторканий ззовні простір, у межах якого держава поширює свою владу на населення, що тут проживає;

2) поєднує населення, що проживає на певній території, за ознакою громадянства (населення - соціальна основа дер- жави). Громадянство - правовий зв'язок між особою та державою без зазначення етнічного походження особи⁸;

3) має публічну владу, публічність якої виявляється в тому, що

вона офіційно виступає від імені всього суспільства (народу), управляє його справами через спеціальний апарат управ­ління - систему державних органів, що складаються з особли­вого розряду осіб, професіоналів з управління та опирається на апарат примусу (у разі потреби) , якими є органи і уста­нови примусового характеру (збройні сили, поліція, органи державної безпеки, тюремні, виправно-трудові та інші пені­тенціарні установи);

4) має суверенітет - верховенство всередині країни, незалеж- ність і рівноправність у зовнішньополітичних зносинах. Сам суверенітет держави первинний щодо державної влади, він і є "право на владу";

5) має правову основу своєї діяльності, яку становлять нормативно-правові акти, нормативно-правові дого- вори та інші джерела (форми) права, що є обов'язковими для виконання; забезпечує реалізацію норм права як загальнообов'язкових правил поведінки: охороняє і захищає права своїх громадян, а також інших людей, що перебува-

⁷ Територію держави становлять: 1) сухопутний простір - земна територія; 2) вод­ний простір - внутрішні води усередині державних кордонів і територіальні води в межах 12 морських миль; 3) повітряний простір над державними кордонами - на висоті до 35 км; 4) надра; 5) військові і торговельні судна у відкритому морі; 6) пові­тряні кораблі, що перебувають у польоті за межами України; 7) космічні об'єкти під прапором і гербом держави; 8) трубопроводи; 9) підводні кабелі і нафтові морські вишки; 10) території дипломатичних представництв і консульств за кордоном.

⁸ Таке визначення громадянства міститься у Європейській конвенції про громадян­ство (1997 p.), яка ратифікована законом України від 20.09.2006 р. Кожна держава встановлює у своєму законодавстві, хто є громадянами. У Законі України "Про гро­мадянство України" від 18.01.2001 р. сформульовано поняття громадянства як пра­вового зв'язку між фізичною особою і Україною, що виявляється у їх взаємних пра­вах та обов'язках.