Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тдп.скакун.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
3.15 Mб
Скачать

тальної Європи є таке: неодмінною передумовою договірної відпові­дальності є вина боржника.

Щоб не виникло потреби у розширювальному тлумаченні презумп­цій - ні судовому, ні доктринальному, вони повинні закріплюватисятз нормах права і чітко формулюватися.

§ 13. Правові аксіоми, фікції, преюдиції

Правові аксіоми (грец. ахібта) - закріплені в нормах права само­очевидні істини, які не потребують доказів і слугують підставою для доказів інших правових положень (теорій).

Правові аксіоми, як і будь-які аксіоми, мають досвідне похо­дження. Протягом століть свідомість людини звикала до повторен­ня тих чи інших правових положень, і вони набули значення само очевидних істин, які приймаються без доказів, і здобувають офіцій­не закріплення. Завдяки цьому правові аксіоми набувають регуля­тивного значення і не можуть бути відкинутими; як правило, вони близькі принципам права, додають їм особливий зміст і значен­ня. Напр., життя і здоров'я людини - вища правова цінність; люди народжуються вільними і рівними в правах; народ - джерело влади; закону, що установлений, повинні дотримуватися; за те саме право­порушення не можна відповідати двічі; закон зворотної сили не має; усякий сумнів тлумачиться на користь обвинувачуваного; відпові­дальність може наступити лише за вину; ніхто не може бути суддею у власній справі; ніхто не зобов'язаний свідчити проти себе і своїх близьких.

Правові фікції (лат. fictio - вимисел, вигадка) - загальновизнані і зафіксовані в нормах права припущення про існування певних явищ і процесів, тоді як у дійсності вони відсутні. Інститут фікції застосову­ється в праві (його широко використовували ще давні римляни), якщо відсутні реальні підстави для: 1) доказу правомірності якої-небудь дії або бездіяльності; 2) визнання суб'єктивного права (суб'єктивних правомочностей); 3) констатації юридичного факту. У таких випад­ках використовуються штучні, нереальні (конвенціальні) підстави, щоб мати відносно завершену картину правової реальності, тобто правова реальність підводиться під деяку формулу, їй не відповід­ну, щоб потім з цієї формули зробити необхідні фактичні висновки.

Нерідко в нормативних актах фікції виражаються словами "я к б и", "якщо б", "припустим о".

Створення фікцій часто відбувається за допомогою прийомів тлумачення за аналогією - відповідно до принципу справедливос­ті. Наприклад, положення про визнання особи безвісно відсутньою (ст. 43 ЦК України) є фікцією, закріпленою в законодавчому акті (постулюється неіснуюче ніби існуючим): фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебу­вання. Якщо неможливо встановити день одержання останніх відо­мостей про місце перебування особи, початком її безвісної відсут­ності вважається перше число місяця, що настає за тим місяцем, у якому були отримані такі відомості; у разі неможливості установити цей місяць - перше січня наступного року. Інший приклад: юридична особа. Перша спроба розкрити сутність юридичної особи належить папі римському Інокентію IV (Рим XIII в.). Він заявив, що юридич­на особа - абстрактне правове поняття, безтілесна річ, не здатна ні до вольових, ні до фізичних дій. І підкреслив, що лише за допомогою фікцій союз осіб штучно приймається за одну особу, тобто юридич­на особа (колективна особа) не існує в реальності, а є результатом юридичних припущень. Реальними тут є люди, різні форми органі­заційної поведінки.

До фікцій належать штучні реконструкції фактів, якими в кримінально-процесуальному праві є відтворення обстановки і обставин подій. Юридичними фікціями визнаються способи дії нової правової норми у часі: перспективна, ретроактивна, ультраактивна дія, а також дострокове припинення дії правової норми.

На відміну від презумпцій, фікції (як умовно реальні явища) неза­перечні. Неприпустимими є протиправні фікції: фіктивне підприєм­ництво, фіктивний контракт, фіктивний шлюб, фіктивне усиновлен­ня. Вони є показниками зловживання суб'єктивним правом.

Преюдиції (лат. preajudicia) - виключення заперечення юридич­ної вірогідності факту, що був раз доведений судом або іншим юрис-дикційним органом. Це означає, що обставини, які закріплені в рішенні суду або іншого юрисдикційного органу, можуть бути покла­дені в основу наступного рішення без їх повторного дослідження. Дія преюдиції не виявляється на стадії розслідування або розгляду юридичної справи, коли окремі факти досліджуються вперше, оскіль-

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]