• виконання (обов 'язків) - вчинення активних дій, що наказу­ються нормами права, в інтересах правомочної сторони, вико­нання обов 'язків (наприклад, своєчасне заповнення і подання до податкової адміністрації декларації про доходи). Передба­чає активну поведінку суб'єкта - незалежно від його власного бажання;

• використання (прав) - використання можливостей, наданих правовими нормами, здійснення суб'єктивних прав для задо­волення власного інтересу (наприклад, використання права на вищу освіту). Передбачає як активну, так і пасивну пове­дінку

Форми реалізації норм права залежно від юридичного забезпе­чення:

• через загальні правовідносини - реалізація норм права на загальних умовах безпосереднього наділення певних осіб суб'єктивними юридичними правами і обов'язками як учасників правовідносин. Тут не потрібні додаткові юри­дичні факти, крім наявності суб'єктивних юридичних прав і обов'язків, що виникають на підставі норми права, загальної для всіх осіб, котрі підпадають під її дію (право громадян на судовий захист).

• через конкретні (індивідуальні) правовідносини - реалізація норм права, що потребує, крім загальних умов наділення пев­них осіб суб'єктивними юридичними правами і обов'язками як учасників правовідносин, ще й наявності конкретних юри­дичних фактів, котрі зазвичай мають індивідуалізований характер (конкретні правовідносини договору постачання передбачають, крім наявності суб'єктивних юридичних прав і обов'язків, ще й додаткового юридичного факту - акту про постачання товару однією стороною іншій на умовах дого­вору).

Форми реалізації норм права залежно від кількості суб 'єктів: індивідуальна - самостійне здійснення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків без вступу у правовідносини з іншими суб'єктами (особиста участь у виборах);

• колективна - можливість реалізувати суб'єктивні права і юридичні обов'язки лише колективним шляхом (місцевий референдум може бути проведений за вимогою не менше

половини народних депутатів від загальної кількості місцевої ради).

Форми реалізації норм права залежно від ступеня активності:

• активна - реалізація загальних правових норм, якими корис­туються суб'єкти права щодо всіх інших суб'єктів. Цим пра­вам відповідають обов'язки всіх інших суб'єктів не чинити дій, які б могли перешкодити їх здійсненню (участь у мітин­гах і демонстраціях та інші конституційні права). Шляхом активних дій відбувається використання прав або виконання обов'язків;

• пасивна - реалізація норм, що містять заборони, через утри­мання суб'єкта від дій, за які встановлюється юридична від­повідальність. Вона властива також для дозвільних норм, що закріплюють фізичні і духовні права і свободи особи (право на життя, честь, гідність, особисту недоторканість, свободу світогляду тощо).

§ 3. Застосування норм права, його ознаки

Застосування норм права (правозастосовна діяльність) -

владно-організуюча діяльність уповноважених державних орга­нів, організацій і посадових осіб, яка здійснюється в процедурно-процесуальному порядку і полягає у реалізації норм права шляхом винесення юридичних рішень щодо конкретних суб'єктів з конкрет­них питань. З погляду формальної логіки, це підведення конкретно­го життєвого випадку під загальну правову норму і винесення на цій підставі акта застосування норм права. Застосування норм права є особливою формою правореалізації, а регулювання з допомогою акта застосування права є піднормативно-правовим. Ознаки застосування норм права:

1) державно-владний характер, оскільки здійснюється зазвичай

компетентним органом або посадовою особою, котрі наділені державно-управлінськими повноваженнями (президентом, головою обласної державної адміністрації та ін.) і повинні не виходити за їх межі;

2) індивідуалізований і конкретизований характер, оскільки являє собою вирішення конкретної справи, життєвого