Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тдп.скакун.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
3.15 Mб
Скачать

Раді для повторного розгляду. Якщо під час повторного розгляду закон приймається не менш як 2/3 голосів установленого Консти­туцією складу Верховної Ради, Президент зобов'язаний підписати його і представити для офіційного опублікування протягом 10 днів. У разі якщо Президент України не підписав такий закон, він невід­кладно офіційно обнародується Головою Верховної Ради України і публікується за його підписом. Вето об 'єктивно є стадією законот­ворчого процесу, має позапарламентський характер, але переборю­ється в парламенті (законодавчому органі).

Нормативно-правові акти скасовуються через голосування щодо них в цілому, а зміни і доповнення до них вносяться шляхом: 1) вилучення структурних частин; 2) доповнення структурних частин; 3) прийняття поправок; 4) викладення тексту акта в новій редакції.

Для докладного ознайомлення з законодавчою процедурою в Україні слід звернутися до Регламенту Верховної Ради України.

§ 6. Нормотворча техніка як вид юридичної техніки

Юридична техніка - сукупність стандартизованих юридично-технічних правил, прийомів, засобів і способів створення компетент­ними органами найдоцільніших за формою і досконалих за структу­рою, змістом та викладом юридичних актів при дотриманні офіційно встановлених процедур їх підготовки і прийняття.

Юридична техніка є збірним поняттям, яким об'єднуються такі її види: нормотворча техніка (її підвиди - законодавча, техніка система­тизації нормативно-правових актів), правозастосовна техніка, право-тлумачна техніка.

Нормотворча техніка - сукупність юридично-технічних правил, прийомів, засобів і способів, використовуваних при створенні (формулюванні, впорядкуванні, оформленні) текстів законів, підза­конних актів, нормативно-правових договорів.

Ознаки нормотворчої техніки: 1) являє собою технічний інстру­ментарій (юридично-технічні правила, прийоми, засоби і спосо­би); 2) потребує професіоналізму використання цього інструмента­рію суб'єктами нормотворчості - представницькими і виконавчими органами держави; 3) призначена для технічного забезпечення опти-

мального (повного, точного, чіткого, зрозумілого, стислого) викладу думки нормотворця; 4) надає формальної визначеності змісту норма­тивних актів і нормативних договорів при їх первинному створен­ні, внесенні змін, доповнень, відміни (повної чи часткової); 5) забез­печує системні зв'язки нормативних актів різної юридичної сили, їх логічну несуперечливість; 6) має особливості при створенні різних нормативно-правових актів (законодавчих - конституційних і звичай­них законів; підзаконних - відомчих і місцевих актів) та нормативно-правових договорів (національних і міжнародних).

В Україні частина юридично-технічних вимог закріплюється в нормативних актах, якими регламентується нормотворча діяльність.

Правила нормотворчої техніки:

1) вимоги до форми (зовнішнього оформлення) нормативно- правового акта - наявність обов'язкових офіційних реквізи- тів: а) назва (заголовок) і вид документа, повна назва суб'єкта нормотворчості; б) дата, у разі потреби - місце прийняття нормативного акта; в) власний номер акта; г) грифи ("затвер- джено", "погоджено" тощо); д) підписи; е) посада і прізвище посадової особи, яка підписала нормативний акт; посада і прізвище уповноваженої посадової особи, яка скріпила під- писом нормативний акт, - у випадках, передбачених конститу- цією і законом країни; є) реєстраційний номер/код норматив- ного акта, та включення його до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

2) вимоги до структури нормативно-правового акта (закону) — наявність таких структурних складових: а) преамбули (у разі потреби); б) р у б р и к а ц і ї: час- тини (вони містяться, як правило, у кодексах: загальна і осо- блива частини); розділи (мають наскрізну порядкову нуме- рацію, що позначається римськими цифрами); глави (мають наскрізну порядкову нумерацію, що позначається араб- ськими цифрами); статті (мають наскрізну порядкову нуме- рацію, що позначається арабськими цифрами), частини і пункти в підзаконних актах (позначаються арабськими циф- рами з крапкою і починаються з абзацу); пункти (познача- ються буквою або арабською цифрою в дужках); підпункти пунктів (починаються з абзацу з маленької букви з дужкою); абзаци залежно від виду нормативного акта; в) заключні

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]