
- •Теорія права і держави як юридична наука і нормативно-навчальна дисципліна та генезис її об'єктів пізнання
- •§ 1. Теорія права і держави, її об'єкт, предмет, ознаки
- •§ 1. Теорія права і держави. Її об'єкт, предмет, ознаки
- •§ 2. Функції теорії права і держави
- •§ 3. Методологія теорії права і держави
- •§ 4. Загальні підходи і принципи, застосовувані в теорії права і держави
- •§ 4. Загальні підходи і принципи, іаспюсовувані в теорії права і держави
- •§ 5. Методи теорії права і держави
- •§ 6. Понятійно-категоріальний апараті концепція теорії права і держанії
- •§ 6. Понятійно-категоріальний апарат і концепція теорії права і держави
- •§ 7. Місце теорії права і держави в системі юридичних наук
- •§ 7. Місце теорії права і державне системі юридичних наук
- •§ 8. Місце теорії права і держави в системі гуманітарних знань
- •§ 8. Місце теорії права і державне системі гуманітарних тань
- •§ 8. Місце теорії права і державне системі гуманітарних знань
- •§ 1. Основні теорії походження права
- •§ 2. Основні теорії походження держави
- •§ 3. Соціальне нормативне регулювання в первісному суспільстві
- •§ 4. Публічна влада в первісному суспільстві
- •§ 5. Ознаки держави, якими вона відрізняється від публічної влади первіснообщинного ладу
- •§ 6. Відмінності норм права від норм-звичаїв первісного суспільства
- •§ 7. Загальні закономірності походження права і держави
- •§ 8. Особливості походження держави у різних народів світу
- •§ 9. Особливості походження права у різних народів світу
- •§10. Взаємозв'язок права і держави
- •Особа, суспільство, право, держава
- •§ 1. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять
- •§ 2. Правовий статус особи, його ознаки і структура
- •§ 2. Правовий статус особи, його ознаки і структура
- •§ 3. Види правових статусів особи
- •§ 4. Теорія поколінь прав людини
- •§ 5. Співвідношення прав людини і прав громадянина
- •§ 6. Поняття та ознаки основоположних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 7. Види основоположних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 9. Основні обов'язки людини і громадянина
- •§ 10. Національні гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •§ 11. Міжнародні гарантії прав людини. Європейська система захисту прав людини
- •§ 1. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства
- •§ 2. Взаємодія громадянського суспільства і держави
- •§ 3. Політична система громадянського суспільства і місце в ній держави
- •§ 4. Політичні партії в політичній системі громадянського суспільства та їх правовий статус
- •§ 1. Поняття і ознаки правосвідомості
- •§ 2. Структура правосвідомості
- •§ 3. Функції правосвідомості
- •§ 4. Види правосвідомості Види правосвідомості за суб'єктами:
- •§ 5. Правосвідомість і право, їх взаємозалежність. Роль правосвідомості у нормотворчості і правореалізації
- •§ 6. Деформації правосвідомості та шляхи їх переборення
- •§ 7. Правова культура, її ознаки, структура, види
- •§ 9. Правова культура професійних груп
- •§ 9. Правова культура професійних груп
- •§ 10. Правова соціалізація
- •§ 11. Правове виховання
- •§ 1. Поняття і ознаки держави
- •§ 2. Соціальна і державна влада. Співвідношення держави і державної влади
- •§ 3. Суверенітет держави
- •§ 4. Суверенітет народу і його співвідношення з суверенітетом держави
- •§ 5. Суверенітет нації і його співвідношення із суверенітетом держави
- •§ 6. Типологія держав: формаційний і цивілізаційний підходи
- •§ 7. Сутність держави
- •§ 8. Функції держави
- •1) Функція співробітництва та інтеграції з сучасними держа-
- •I'otOtu ь. Поняття, типологія, сутність держави
- •§ 1. Форми держави, їх поняття, ознаки
- •§ 2. Монархія і республіка як основні форми державного правління
- •§ 3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •§ 3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •§ 4. Еволюція форм правління в незалежній Україні та сучасна форма її державного устрою
- •§ 5. Конфедерація, співдружність, міждержавне об'єднання
- •§ 5. Конфедерація, співдружність, міждержавне об'єднання
- •§ 6. Форми державного (політичного) режиму
- •§ 1. Механізм держави, ознаки, структура
- •§ 2. Державний апарат як центральний елемент механізму держави
- •§ 3. Державні органи як первинні елементи державного апарату
- •§ 4. Державні підприємства і установи в механізмі держави
- •§ 5. Принципи організації і діяльності державного апарату
- •§ 6. Поділ влади як принцип організації і діяльності державного апарату
- •§ 7. Система "стримувань і противаг" як умова реалізації принципу поділу влади
- •§ 9. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої, судової влади та їх функції
- •§ 10. Місцеві державні органи і органи місцевого самоврядування
- •§ 11. Державна служба. Державний службовець і посадова особа
- •§11. Державна служба. Державний службовець і посадова особа
- •§ 1, Поняття та ознаки демократичної держави
- •§ 2. Форми та інститути демократії в Україні
- •§ 3. Демократія і права меншості
- •§ 4. Верховенство права і правова держава, їх співвідношення
- •§ 5. Правова держава, поняття та ознаки
- •§ 6. Соціальна держава
- •§ 7. Правова політика держави
- •§ 1. Поняття і основні етапи (рівні) утворення права в державно-організованому суспільстві
- •§ 2. Роль наступності і запозичення (акультурації) в утворенні права
- •§ 3. Джерело і форма права. Основні джерела (форми) права в державах світу і Україні
- •§ 4. Нормативно-правовий договір
- •§ 5. Правовий звичай
- •§ 4. Правовий прецедент. Прецеденти Європейського Суду з прав людини
- •§ 4. Правовий прецедент. Прецеденти Європейського Суду з прав людини
- •§ 7. Релігійно-правовий текст
- •§ 8. Правова доктрина. Коментарі до юридичних текстів
- •§ 1. Праворозуміння, його поняття і основні концепції (типи)
- •§ 2. Право природне і позитивне, загальносоціальне і юридичне, суб'єктивне і об'єктивне
- •1. Природне право і позитивне право.
- •3. Суб'єктивне і об'єктивне юридичне право.
- •Природні права Норми Суб'єктивни
- •§ 3. Поняття та ознаки права
- •§ 4. Сутність права
- •§ 5. Цінність права
- •§ 6. Функції права
- •§ 7. Принципи права
- •Види принципів національної системи права за сферою дії:
- •§ 8. Співвідношення права і закону
- •§ 9. Співвідношення права і економіки
- •§ 10. Співвідношення права і політики
- •§ 1. Поняття, ознаки, мета правового регулювання як виду соціального регулювання
- •§ 2. Співвідношення правового регулювання і правового впливу
- •§ 3. Предмет, сфера і межі правового регулювання
- •§ 4. Методи і способи правового регулювання суспільних відносин
- •§ 5. Тип правового регулювання. Режим правового регулювання
- •§ 5. Види правового регулювання суспільних відносин
- •§ 7. Механізм правового регулювання суспільних відносин
- •§ 7. Ефективність механізму правового регулювання суспільних відносин
- •§ 1. Соціальні норми
- •§ 2. Технічні і техніко-юридичні норми
- •§ 3. Норми моралі і норми права
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права
- •§ 5. Корпоративні норми і норми права
- •§ 6. Норма права, її ознаки
- •§ 6. Норма права, її ознаки
- •§ 7. Види норм права
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права.
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права. Особливість процедурних норм матеріального права
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права....
- •§ 9. Спеціалізовані (нетипові) нормативні приписи права
- •§ 10. Структура норми права
- •§ 11. Способи (прийоми) викладення норм права в приписах статей нормативно-правових актів. Співвідношення норми права і припису статті нормативно-правового акта
- •§ 1. Система права, її ознаки та структура
- •§ 2. Приватне і публічне право
- •§ 3. Галузі права
- •§ 4. Загальна характеристика основних галузей права
- •§ 5. Інститути права. Підгалузі права
- •§ 6. Національне і міжнародне право як взаємопов'язані системи права
- •§ 7. Система законодавства: поняття і ознаки
- •§ 8. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •§ 9. Структура системи законодавства та її види
- •§ 10. Галузі та інститути законодавства
- •§ 1. Поняття і ознаки правової системи
- •§2. Структура правової системи
- •§ 3. Правова система і право
- •§ 4. Поняття "тип (сім 'я) " правових систем
- •§ 5. Типи (сім'ї) правових систем світу
- •5. Традиційний тип (сім'я) правових систем:
- •§ 6. Романо-германський тип (сім 'я) правових систем
- •§ 7. Англо-американський тип (сім 'я) правових систем
- •§ 8. Змішаний (конвергентний) тип правових систем -скандинавська і латиноамериканська групи
- •§8. Змішаний (конвергентний) типправовихсистем-скандинавська ілатипоамериканськагрупи
- •§ 9. Релігійний тип (сім'я) правових систем
- •§ 10. Традиційний тип (сім 'я) правових систем -далекосхідна та африканська групи
- •§ 1. Поняття та ознаки нормотворчості
- •§ 2. Функції нормотворчості
- •1. Функція первинного регулювання суспільних відносин -
- •§ 3. Принципи нормотворчості
- •§ 3. Принципи нормотворчості
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства
- •§ 5. Нормотворчий процес
- •II. Проектна стадія (нормопроектування):
- •IV. Посвідчувально-інформаційна стадія (промульгація):
- •§ 6. Нормотворча техніка як вид юридичної техніки
- •§ 7. Нормотворча термінологія, правові дефініції, юридичні конструкції
- •7. Нормотворча термінологія, правові дефініції, юридичні конструкції
- •§ 8. Юридичні помилки в нормотворчій діяльності
- •§ 1. Нормативно-правовий акт, його ознаки та співвідношення з піднормативними актами
- •§ 2. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила
- •§ 3. Закон та його ознаки. Співвідношення понять "закон" і "законодавчий акт"
- •§ 4. Види законів
- •§ 5. Підзаконний нормативно-правовий акт
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у просторі і за колом осіб
- •§ 8. Систематизація нормативно-правових актів
- •§ 1. Поняття і ознаки правовідносин. Взаємозв'язок норм права і правовідносин
- •§ 2. Види правовідносин
- •§ 3. Підстави виникнення правовідносин. Структура правовідносин
- •§ 4. Суб'єктивне право і юридичний обов'язок як основний зміст правовідносин
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення із суб'єктивним правом і юридичним обов'язком
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення із суб'єктивним правом і юридичним обов 'язком
- •§ 6. Суб'єкти права як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 7. Правосуб'єктність фізичних осіб як суб'єктів (учасників) правовідносин
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 9. Об'єкти правовідносин
- •§ 10. Юридичний факт, його поняття, ознаки і види
- •§ 11. Фактичний (юридичний) склад, його ознаки, види
- •§ 12. Правові презумпції як спосіб установлення юридичних фактів
- •§ 13. Правові аксіоми, фікції, преюдиції
- •§J. Реалізація норм права, її поняття та основні ознаки
- •§ 2. Форми реалізації норм права
- •§ 3. Застосування норм права, його ознаки
- •§ 4. Підстави, форми і функції застосування норм права Підстави застосування норм права:
- •§ 5. Основні вимоги правильного застосування норм права
- •§ 6. Основні стадії застосування норм права
- •§ 7. Акти застосування норм права, їх ознаки та види
- •§ 8. Правозастосовна техніка
- •§ 9. Прогалини в законодавстві та способи їх подолання. Аналогія закону. Аналогія права. Субсидіарне застосування норм права
- •§10. Колізії в законодавстві, способи їх переборення
- •§ 1. Поняття та об'єктивна необхідність тлумачення норм права
- •§ 2. Способи тлумачення норм права
- •§ 3. Види тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •§ 4. Офіційне і неофіційне тлумачення
- •§ 5. Акти офіційного тлумачення норм права
- •Поведінка у правовій сфері і юридична практична діяльність. Правова законність і порядок
- •§ 1. Ознаки і види поведінки у правовій сфері
- •§ 2. Правомірна поведінка, її ознаки, мотиви і види
- •§ 3. Зловживання правом
- •§ 4. Об'єктивно протиправне діяння
- •§ 4. Об 'єктивно протиправне діяння
- •§ 5. Правопорушення: ознаки і види
- •§ 6. Юридичний склад правопорушення
- •§ 7. Причини правопорушень. Правопорушність
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної відповідальності, її відмінність від інших видів державного примусу
- •§2. Принципи юридичної відповідальності
- •§ 3. Мета і функції юридичної відповідальності
- •§ 4. Види юридичної відповідальності, їх засоби
- •§ 4. Види юридичної відповідальності, їх засоби
- •§ 5. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідачьності.
- •§ 5. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідальності. Співвідношення суб'єкта правопорушення і суб'єкта відповідальності
- •§ 1. Поняття, ознаки і види юридичної практичної діяльності
- •§2. Структура юридичної практичної діяльності
- •Суб'єкти й учасники
- •Юридичні дії і операції
- •§ 3. Юридичний процес, його співвідношення з юридичною процедурою
- •§ 4. Форма юридичного процесу (процесуальна форма)
- •§ 5. Види юридичного процесу в Україні
- •§ 1. Правова законність як багатогранне явище: ознаки та структура
- •§ 2. Правова законність і демократія, їх взаємовплив. Роль конституційної законності у зміцненні демократії
- •§ 3. Принципи правової законності
- •§ 4. Вимоги правової законності
- •§ 5. Гарантії правової законності
- •§ 6. Правовий порядок, його поняття і ознаки
- •§ 7. Зміст і структура правового порядку
- •§ 8. Функції і принципи правового порядку
- •§ 9. Право, правова законність, демократія і правовий порядок
- •§10. Правовий порядок, громадський порядок і дисципліна
- •§ 6. Поділ влади як принцип організації
- •§ 7. Система "стримувань і противаг"
- •§ 9. Загальна характеристика органів законодавчої,
- •§ 10. Місцеві державні органи і органи
- •§11. Державна служба. Державний службовець
- •§ 1. Поняття та ознаки демократичної держави 180
- •§ 2. Форми та інститути демократії в Україні 183
- •§ 3. Демократія і права меншості 186
- •§ 4. Верховенство права і правова держава,
- •§ 5. Правова держава, поняття та ознаки 191
- •§ 6. Соціальна держава 195
- •§ 7. Правова політика держави 198
- •§ 1. Поняття і основні етапи (рівні) утворення права
- •§ 2. Роль наступності і запозичення (акультурації)
- •§ 3. Джерело і форма права. Основні джерела (форми)
- •§ 4. Нормативно-правовий договір 209
- •§ 5. Правовий звичай 213
- •§ 6. Правовий прецедент.
- •§ 7. Релігійно-правовий текст 220
- •§ 8. Правова доктрина. Коментарі до юридичних текстів 221
- •§ 1. Праворозуміння, його поняття
- •§ 2. Право природне і позитивне, загальносоціальне
- •§ 3. Поняття та ознаки права 230
- •§ 4. Сутність права 233
- •§ 5. Цінність права 235
- •§ 6. Функції права 238
- •§ 7. Принципи права 241
- •§ 8. Співвідношення права і закону 244
- •§ 9. Співвідношення права і економіки 247
- •§ 10. Співвідношення права і політики 248
- •§ 1. Поняття, ознаки, мета правового регулювання
- •§ 2. Співвідношення правового регулювання
- •§ 3. Предмет, сфера і межі правового регулювання 257
- •§ 4. Методи і способи правового регулювання
- •§ 5. Тип правового регулювання.
- •§ 6. Види правового регулювання суспільних відносин 263
- •§ 7. Механізм правового регулювання
- •§ 8. Ефективність механізму правового
- •§ 1. Соціальні норми 271
- •§ 2. Технічні і техніко-юридичні норми 272
- •§ 3. Норми моралі і норми права 274
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права 277
- •§ 5. Корпоративні норми і норми права 278
- •§ 6. Норма права, її ознаки 281
- •§ 7. Види норм права 282
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права.
- •§ 9. Спеціалізовані (нетипові) нормативні приписи права 288
- •§ 10. Структура норми права 291
- •§11. Способи (прийоми) викладення норм права
- •§ 1. Система права, її ознаки та структура 296
- •§ 2. Приватне і публічне право 297
- •§ 3. Галузі права 301
- •§ 4. Загальна характеристика основних галузей права 302
- •§ 5. Інститути права. Підгалузі права 307
- •§ 6. Національне і міжнародне право
- •§ 7. Система законодавства, поняття і ознаки 313
- •§ 8. Співвідношення системи права
- •§ 9. Структура системи законодавства та її види 317
- •§ 10. Галузі та інститути законодавства 318
- •§ 1. Поняття і ознаки правової системи 320
- •§ 2. Структура правової системи 322
- •§ 3. Правова система і право 324
- •§ 4. Поняття "тип (сім'я)" правових систем 326
- •§ 5. Типи (сім'ї) правових систем світу 338
- •§ 6. Романо-германський тип (сім'я) правових систем 329
- •§ 7. Англо-американський тип (сім'я) правових систем 333
- •§ 8. Змішаний (конвергентний) тип правових систем -
- •§ 9. Релігійний тип (сім'я) правових систем 340
- •§ 10. Традиційний тип (сім'я) правових систем -
- •§ 1. Поняття та ознаки нормотворчості 344
- •§ 2. Функції нормотворчості 345
- •§ 3. Принципи нормотворчості 347
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства 349
- •§ 5. Нормотворчий процес • 351
- •§ 6. Нормотворча техніка як вид юридичної техніки 356
- •§ 7. Нормотворча термінологія, правові дефініції,
- •§ 8. Юридичні помилки в нормотворчій діяльності 362
- •§ 1. Нормативно-правовий акт, його ознаки
- •§ 2. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила 366
- •§ 3. Закон та його ознаки. Співвідношення понять
- •§ 4. Види законів 370
- •§ 5. Підзаконний нормативно-правовий акт 373
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у часі 376
- •§ 7. Дія нормативно-правових актів у просторі
- •§ 8. Систематизація нормативно-правових актів 379
- •§ 1. Поняття і ознаки правовідносин.
- •§ 2. Види правовідносин
- •§ 3. Підстави виникнення правовідносин.
- •§ 4. Суб'єктивне право і юридичний обов'язок
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення
- •§ 6. Суб'єкти права як суб'єкти (учасники) правовідносин 396
- •§ 7. Правосуб'єктність фізичних осіб
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники)
- •§ 9. Об'єкти правовідносин
- •§ 10. Юридичний факт, його поняття, ознаки і види 403
- •§11. Фактичний (юридичний) склад, його ознаки, види 406
- •§ 12. Правові презумпції як спосіб встановлення
- •§ 13. Правові аксіоми, фікції, преюдиції 410
досягнення
згоди і компромісу. Право не могло б
виконувати регулятивної
(впорядковувальної), охоронної і захисної
функцій, якби йому об'єктивно, за
природою, не була надана якість узгодження
інтересів особи, груп, станів, класів,
держав. Саме через здійснення впливу
на потреби і інтереси, через забезпечення
їх упорядкування шляхом дозволів,
заборон, зобов'язань виявляється
сутність права як регулятора
суспільних відносин. Проте регулювання,
формальне
впорядкування суспільних відносин,
забезпечення правового порядку,
створення умов для безпеки і надійності
існування людини - одна сторона
сутності права.
Друга
сторона сутності права - якість
правового порядку. Право
є складовою частиною оцінювального
мислення, за допомогою якого люди та
їх об'єднання самовизначаються в
суспільстві, орієнтуються в конкретних
ситуаціях, адаптуються до них чи,
навпаки, намагаються їх змінити.
Еталонами
оцінювального мислення є міра свободи,
рівності, забезпечення справедливості
як вищої мети. Будь-яка
правова норма стає оцінкою типової
повторюваної ситуації, зумовленої
свідомою і вольовою поведінкою людей:
чи відповідає ця ситуація свободі,
справедливості, рівності. Оцінка
передбачає вибір: якщо відповідає -
значить, дістає підтримку і визнання
в соціальній групі, суспільстві, оскільки
сприяє встановленню компромісу, а отже,
й правового порядку, через які
забезпечуються право і свобода. Ось
чому друга
сторона сутності права перебуває у
сфері оцінювального мислення:
встановлюється, настільки в норми
логічно перетворюються загальні
абстрактні оцінки конкретних ситуацій,
мірилом яких є свобода, справедливість,
рівність. При
цьому в нормах, як регуляторах суспільних
відносин, свобода, рівність виражаються
тією мірою, якою їх здійснення можливе
за допомогою різних юридичних засобів
відповідно до справедливості.
Право
не слід розглядати як деяке стабільне
утворення, воно змінюється разом із
суспільством, що трансформується, воно
залежить від його етнокультурних
особливостей, відображає існуючі в
ньому зв'язки і тенденції. Оскільки
справедливість - конкретно-історична
категорія, то її вияв у свободі був
різним у давні, середньовічні, нові
й новітні періоди історії. Не завжди,
не в усі історичні часи була рівність
у свободі, єдина для всіх міра свободи.
Так, за феодалізму міра свободи і
рівності була однією для пана, іншою
-для кріпака (несвобода, відсутність
рівності - формальної і фактич-
мої,
тобто несправедливість). За суттю
кріпосне право - це вияв через закон
свободи пана. Будь-яке право втілює в
собі елемент свободи, міру свободи, але
ця свобода може бути виражена в законі
однобічно, мати характер привілеї в
однієї особи, переваг однієї соціальної
групи над іншою. У такому випадку через
систему правових норм, закріплених
державою у нормативно-правових актах,
розкривається воля панівного класу,
свавілля панів і несвобода селян.
Кріпаки тут віднесені не до суб'єктів,
а до об'єктів права. До них у законодавчих
актах того часу не застосовувався
принцип правової рівності, ось чому ці
акти не відповідали праву, оскільки
право заперечує будь-який прояв
свавільної та егоїстичної влади над
людиною.
Таким
чином, у сутності права поєднані два
людські начала -п
о
р
я
д
о
к
(компроміс)
{свобода
(справедливість,
рівність), де свобода - історично
змінювана категорія, зумовлена
менталітетом народу, правовою культурою
етнічних спільностей.
Право
існує в різних формах і видах, і його
властивості по-різному виявляються в
житті суспільства, однак воно має єдину
структуру і єдині системні ознаки.
Одномірні визначення права ("право
є справедливість", "право є
свобода", "право є примус", "право
є правовідносини", "право є
інтерес", "право є регулятор
відносин", "право є норма", "право
є механізм контролю поведінки",
"право є людська взаємодія і
комунікація" та інші) неспроможні
розкрити все різноманіття його
правової структури і призначення, тому
що право вбирає в себе всі ці характеристики.
Воно є і першим і другим і третім. До
того ж, всі елементи, що характеризують
властивості права (системність,
загальнообов'язковість, нормативність,
формальна визначеність, регулятивність,
комунікативність (примирливість),
волевстановле-ність, справедливість,
державна гарантованість та ін.), пов'язані
між собою, і відсутність одного з них
руйнує цілісність уявлень про право.
Сутність
і властивості права щонайкраще розкриває
його цінність.
Цінність
права - це його здатність бути метою і
засобом задоволення науково
обґрунтованих, соціально справедливих
загальнолюдських потреб і інтересів
громадян та їх об'єднань (суб'єктів
оцінювання), бути комунікативним і
погоджувальним соціальним інстру-§ 5. Цінність права
ментом.
Цінність права слід сприймати як шкалу
виміру самого права, оскільки цінність
- це те сутнісне, що дає змогу праву
залишатися самим собою. Визначення
цінностей права - предмет юридичної
(правової) аксіології (від
грец.
axios
-
цінність, logos
-
слово, поняття)30.
Основні
аспекти цінності права:
Власна
цінність права -
пов'язана з його сутністю і полягає в
тому, що у праві виявляється справедлива
міра свободи і рівності. Право надає
свободу вибору, погоджує права і
обов'язки, встановлює взаємну
відповідальність особи і держави,
втілює гуманізм, толерантність і
консенсус, поєднує свободу і порядок
- долає хаос і забезпечує розвиток і
охорону порядку.
Інструментальна
(службова) цінність права - виражається
в його зовнішніх властивостях
(нормативності, системності, формальній
визначеності, загальній обов'язковості
та ін.) як регулятора
суспільних
відносин, інструменту
для
вирішення різних завдань, у тому числі
для забезпечення функціонування
соціальних інститутів (держави,
соціального управління, моралі та ін.)
та інших соціальних благ. Інструментальною
цінністю права є те, що: а) інструментарій
права (правові способи) використовується
різними суб'єктами соціального життя
- державою, церквою, громадськими
об'єднаннями, комерційними організаціями,
громадянами; б) відповідно до права
люди погоджують свою поведінку,
розмежовують цінності й анти-цінності;
в) право виступає ефективним засобом
захисту від правопорушень, розв'язання
спорів, конфліктів у суспільстві; в)
право зберігає накопичені цінності -
закріплює їх, інформує про них, створює
їх ієрархію, інвентаризує і перерозподіляє,
охороняє і захищає. Особливістю права
як інструменту є володіння
оптимальною нормативністю - обсяг
нормативного регулювання повинен
відповідати вимогам життя, а нормативне
й індивідуальне - регулювання бути
співвідносним. Надмірність
нормативного
регулювання суспільних відносин,
як і недостатність,
знижує
інструментальну цінність права.
Історико-культурна
цінність права - виявляється
у його можливостях бути охоронителем
культурних надбань різних поколінь
людства, скарбницею правових принципів
і норм, що вироблялися у процесі
боротьби народів за свободу, демократію,
права людини, її гідність, ставали
спадкоємними та втілювалися у життя.
Власна,
інструментальна, історико-культурна
цінності права виявляються на
загальносоціальному (національному),
особистісно-му, загальнолюдському
(світовому) рівнях.
1, Загальносоціальний
рівень цінності права полягає
у здат-
ності права: а) впорядковувати
суспільні відносини, необхідні
для
нормального функціонування
суспільства; б) розвивати ті відноси-
ни,
у яких зацікавлені як окремі індивіди,
так і суспільство в ціло-
му, поєднувати
їх інтереси (ринкова економіка,
багатопартійна
політична система,
демократична виборча система тощо); в)
вноси-
ти стабільність і порядок у
суспільні відносини, протистояти
свавіл-
лю держави і людини; г)
забезпечувати організованість і
нормаль-
ну життєдіяльність, соціальний
мир, злагоду, зняття соціальної
напруги
завдяки відповідності свого змісту
потребам та інтересам
суспільства.
У
суспільстві в умовах цивілізації немає
такої іншої системи соціальних норм,
що змогла б забезпечити доцільне
регулювання економічних,
державно-політичних, організаційних
та інших відносин, реалізуючи при цьому
демократичні, духовні і моральні
цінності, що склалися в суспільстві.
Забезпечуючи
простір для упорядкованої свободи і
активності, право слугує чинником
соціального прогресу.
Проголошення
демократичної, соціальної, правової
держави в Україні є показником визнання
соціального значення цінності права.
2. Особистісний
рівень цінності права виражається
у глибо-
кому особистісному змісті
права, оскільки воно: а) слугує
мірою
свободи
в суспільстві; б) є справедливою
мірою
свободи;
в)
висту-
пає як справедлива
міра
рівності.
У
цій якості право може надава-
ти
людині, комерційним і некомерційним
організаціям простір для
свободи,
самореалізації, активної діяльності
й водночас виключати
сваволю і
свавілля, встановлювати визначений
порядок викорис-
тання свободи, тобто
бути гарантом вільного, гідного та
безпечного
життя. Соціальна свобода,
не пов'язана правом, поза правом,
може
переростати у сваволю чиновників
і несправедливість для більшос-
30
Від поняття "цінність права" слід
відрізняти цінності права (цінності,
що утверджуються і зберігаються за
допомогою права) і правові цінності
(цінності, що створює саме право і
передає із покоління в покоління як
скарбницю правової культури). Так,
цінністю права є свобода, справедливість,
а правовими цінностями - суб'єктивні
права і юридичні обов'язки, законність,
юридична відповідальність та ін.