- •Теорія права і держави як юридична наука і нормативно-навчальна дисципліна та генезис її об'єктів пізнання
- •§ 1. Теорія права і держави, її об'єкт, предмет, ознаки
- •§ 1. Теорія права і держави. Її об'єкт, предмет, ознаки
- •§ 2. Функції теорії права і держави
- •§ 3. Методологія теорії права і держави
- •§ 4. Загальні підходи і принципи, застосовувані в теорії права і держави
- •§ 4. Загальні підходи і принципи, іаспюсовувані в теорії права і держави
- •§ 5. Методи теорії права і держави
- •§ 6. Понятійно-категоріальний апараті концепція теорії права і держанії
- •§ 6. Понятійно-категоріальний апарат і концепція теорії права і держави
- •§ 7. Місце теорії права і держави в системі юридичних наук
- •§ 7. Місце теорії права і державне системі юридичних наук
- •§ 8. Місце теорії права і держави в системі гуманітарних знань
- •§ 8. Місце теорії права і державне системі гуманітарних тань
- •§ 8. Місце теорії права і державне системі гуманітарних знань
- •§ 1. Основні теорії походження права
- •§ 2. Основні теорії походження держави
- •§ 3. Соціальне нормативне регулювання в первісному суспільстві
- •§ 4. Публічна влада в первісному суспільстві
- •§ 5. Ознаки держави, якими вона відрізняється від публічної влади первіснообщинного ладу
- •§ 6. Відмінності норм права від норм-звичаїв первісного суспільства
- •§ 7. Загальні закономірності походження права і держави
- •§ 8. Особливості походження держави у різних народів світу
- •§ 9. Особливості походження права у різних народів світу
- •§10. Взаємозв'язок права і держави
- •Особа, суспільство, право, держава
- •§ 1. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять
- •§ 2. Правовий статус особи, його ознаки і структура
- •§ 2. Правовий статус особи, його ознаки і структура
- •§ 3. Види правових статусів особи
- •§ 4. Теорія поколінь прав людини
- •§ 5. Співвідношення прав людини і прав громадянина
- •§ 6. Поняття та ознаки основоположних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 7. Види основоположних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 9. Основні обов'язки людини і громадянина
- •§ 10. Національні гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •§ 11. Міжнародні гарантії прав людини. Європейська система захисту прав людини
- •§ 1. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства
- •§ 2. Взаємодія громадянського суспільства і держави
- •§ 3. Політична система громадянського суспільства і місце в ній держави
- •§ 4. Політичні партії в політичній системі громадянського суспільства та їх правовий статус
- •§ 1. Поняття і ознаки правосвідомості
- •§ 2. Структура правосвідомості
- •§ 3. Функції правосвідомості
- •§ 4. Види правосвідомості Види правосвідомості за суб'єктами:
- •§ 5. Правосвідомість і право, їх взаємозалежність. Роль правосвідомості у нормотворчості і правореалізації
- •§ 6. Деформації правосвідомості та шляхи їх переборення
- •§ 7. Правова культура, її ознаки, структура, види
- •§ 9. Правова культура професійних груп
- •§ 9. Правова культура професійних груп
- •§ 10. Правова соціалізація
- •§ 11. Правове виховання
- •§ 1. Поняття і ознаки держави
- •§ 2. Соціальна і державна влада. Співвідношення держави і державної влади
- •§ 3. Суверенітет держави
- •§ 4. Суверенітет народу і його співвідношення з суверенітетом держави
- •§ 5. Суверенітет нації і його співвідношення із суверенітетом держави
- •§ 6. Типологія держав: формаційний і цивілізаційний підходи
- •§ 7. Сутність держави
- •§ 8. Функції держави
- •1) Функція співробітництва та інтеграції з сучасними держа-
- •I'otOtu ь. Поняття, типологія, сутність держави
- •§ 1. Форми держави, їх поняття, ознаки
- •§ 2. Монархія і республіка як основні форми державного правління
- •§ 3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •§ 3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •§ 4. Еволюція форм правління в незалежній Україні та сучасна форма її державного устрою
- •§ 5. Конфедерація, співдружність, міждержавне об'єднання
- •§ 5. Конфедерація, співдружність, міждержавне об'єднання
- •§ 6. Форми державного (політичного) режиму
- •§ 1. Механізм держави, ознаки, структура
- •§ 2. Державний апарат як центральний елемент механізму держави
- •§ 3. Державні органи як первинні елементи державного апарату
- •§ 4. Державні підприємства і установи в механізмі держави
- •§ 5. Принципи організації і діяльності державного апарату
- •§ 6. Поділ влади як принцип організації і діяльності державного апарату
- •§ 7. Система "стримувань і противаг" як умова реалізації принципу поділу влади
- •§ 9. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої, судової влади та їх функції
- •§ 10. Місцеві державні органи і органи місцевого самоврядування
- •§ 11. Державна служба. Державний службовець і посадова особа
- •§11. Державна служба. Державний службовець і посадова особа
- •§ 1, Поняття та ознаки демократичної держави
- •§ 2. Форми та інститути демократії в Україні
- •§ 3. Демократія і права меншості
- •§ 4. Верховенство права і правова держава, їх співвідношення
- •§ 5. Правова держава, поняття та ознаки
- •§ 6. Соціальна держава
- •§ 7. Правова політика держави
- •§ 1. Поняття і основні етапи (рівні) утворення права в державно-організованому суспільстві
- •§ 2. Роль наступності і запозичення (акультурації) в утворенні права
- •§ 3. Джерело і форма права. Основні джерела (форми) права в державах світу і Україні
- •§ 4. Нормативно-правовий договір
- •§ 5. Правовий звичай
- •§ 4. Правовий прецедент. Прецеденти Європейського Суду з прав людини
- •§ 4. Правовий прецедент. Прецеденти Європейського Суду з прав людини
- •§ 7. Релігійно-правовий текст
- •§ 8. Правова доктрина. Коментарі до юридичних текстів
- •§ 1. Праворозуміння, його поняття і основні концепції (типи)
- •§ 2. Право природне і позитивне, загальносоціальне і юридичне, суб'єктивне і об'єктивне
- •1. Природне право і позитивне право.
- •3. Суб'єктивне і об'єктивне юридичне право.
- •Природні права Норми Суб'єктивни
- •§ 3. Поняття та ознаки права
- •§ 4. Сутність права
- •§ 5. Цінність права
- •§ 6. Функції права
- •§ 7. Принципи права
- •Види принципів національної системи права за сферою дії:
- •§ 8. Співвідношення права і закону
- •§ 9. Співвідношення права і економіки
- •§ 10. Співвідношення права і політики
- •§ 1. Поняття, ознаки, мета правового регулювання як виду соціального регулювання
- •§ 2. Співвідношення правового регулювання і правового впливу
- •§ 3. Предмет, сфера і межі правового регулювання
- •§ 4. Методи і способи правового регулювання суспільних відносин
- •§ 5. Тип правового регулювання. Режим правового регулювання
- •§ 5. Види правового регулювання суспільних відносин
- •§ 7. Механізм правового регулювання суспільних відносин
- •§ 7. Ефективність механізму правового регулювання суспільних відносин
- •§ 1. Соціальні норми
- •§ 2. Технічні і техніко-юридичні норми
- •§ 3. Норми моралі і норми права
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права
- •§ 5. Корпоративні норми і норми права
- •§ 6. Норма права, її ознаки
- •§ 6. Норма права, її ознаки
- •§ 7. Види норм права
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права.
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права. Особливість процедурних норм матеріального права
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права....
- •§ 9. Спеціалізовані (нетипові) нормативні приписи права
- •§ 10. Структура норми права
- •§ 11. Способи (прийоми) викладення норм права в приписах статей нормативно-правових актів. Співвідношення норми права і припису статті нормативно-правового акта
- •§ 1. Система права, її ознаки та структура
- •§ 2. Приватне і публічне право
- •§ 3. Галузі права
- •§ 4. Загальна характеристика основних галузей права
- •§ 5. Інститути права. Підгалузі права
- •§ 6. Національне і міжнародне право як взаємопов'язані системи права
- •§ 7. Система законодавства: поняття і ознаки
- •§ 8. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •§ 9. Структура системи законодавства та її види
- •§ 10. Галузі та інститути законодавства
- •§ 1. Поняття і ознаки правової системи
- •§2. Структура правової системи
- •§ 3. Правова система і право
- •§ 4. Поняття "тип (сім 'я) " правових систем
- •§ 5. Типи (сім'ї) правових систем світу
- •5. Традиційний тип (сім'я) правових систем:
- •§ 6. Романо-германський тип (сім 'я) правових систем
- •§ 7. Англо-американський тип (сім 'я) правових систем
- •§ 8. Змішаний (конвергентний) тип правових систем -скандинавська і латиноамериканська групи
- •§8. Змішаний (конвергентний) типправовихсистем-скандинавська ілатипоамериканськагрупи
- •§ 9. Релігійний тип (сім'я) правових систем
- •§ 10. Традиційний тип (сім 'я) правових систем -далекосхідна та африканська групи
- •§ 1. Поняття та ознаки нормотворчості
- •§ 2. Функції нормотворчості
- •1. Функція первинного регулювання суспільних відносин -
- •§ 3. Принципи нормотворчості
- •§ 3. Принципи нормотворчості
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства
- •§ 5. Нормотворчий процес
- •II. Проектна стадія (нормопроектування):
- •IV. Посвідчувально-інформаційна стадія (промульгація):
- •§ 6. Нормотворча техніка як вид юридичної техніки
- •§ 7. Нормотворча термінологія, правові дефініції, юридичні конструкції
- •7. Нормотворча термінологія, правові дефініції, юридичні конструкції
- •§ 8. Юридичні помилки в нормотворчій діяльності
- •§ 1. Нормативно-правовий акт, його ознаки та співвідношення з піднормативними актами
- •§ 2. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила
- •§ 3. Закон та його ознаки. Співвідношення понять "закон" і "законодавчий акт"
- •§ 4. Види законів
- •§ 5. Підзаконний нормативно-правовий акт
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у просторі і за колом осіб
- •§ 8. Систематизація нормативно-правових актів
- •§ 1. Поняття і ознаки правовідносин. Взаємозв'язок норм права і правовідносин
- •§ 2. Види правовідносин
- •§ 3. Підстави виникнення правовідносин. Структура правовідносин
- •§ 4. Суб'єктивне право і юридичний обов'язок як основний зміст правовідносин
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення із суб'єктивним правом і юридичним обов'язком
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення із суб'єктивним правом і юридичним обов 'язком
- •§ 6. Суб'єкти права як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 7. Правосуб'єктність фізичних осіб як суб'єктів (учасників) правовідносин
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 9. Об'єкти правовідносин
- •§ 10. Юридичний факт, його поняття, ознаки і види
- •§ 11. Фактичний (юридичний) склад, його ознаки, види
- •§ 12. Правові презумпції як спосіб установлення юридичних фактів
- •§ 13. Правові аксіоми, фікції, преюдиції
- •§J. Реалізація норм права, її поняття та основні ознаки
- •§ 2. Форми реалізації норм права
- •§ 3. Застосування норм права, його ознаки
- •§ 4. Підстави, форми і функції застосування норм права Підстави застосування норм права:
- •§ 5. Основні вимоги правильного застосування норм права
- •§ 6. Основні стадії застосування норм права
- •§ 7. Акти застосування норм права, їх ознаки та види
- •§ 8. Правозастосовна техніка
- •§ 9. Прогалини в законодавстві та способи їх подолання. Аналогія закону. Аналогія права. Субсидіарне застосування норм права
- •§10. Колізії в законодавстві, способи їх переборення
- •§ 1. Поняття та об'єктивна необхідність тлумачення норм права
- •§ 2. Способи тлумачення норм права
- •§ 3. Види тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •§ 4. Офіційне і неофіційне тлумачення
- •§ 5. Акти офіційного тлумачення норм права
- •Поведінка у правовій сфері і юридична практична діяльність. Правова законність і порядок
- •§ 1. Ознаки і види поведінки у правовій сфері
- •§ 2. Правомірна поведінка, її ознаки, мотиви і види
- •§ 3. Зловживання правом
- •§ 4. Об'єктивно протиправне діяння
- •§ 4. Об 'єктивно протиправне діяння
- •§ 5. Правопорушення: ознаки і види
- •§ 6. Юридичний склад правопорушення
- •§ 7. Причини правопорушень. Правопорушність
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної відповідальності, її відмінність від інших видів державного примусу
- •§2. Принципи юридичної відповідальності
- •§ 3. Мета і функції юридичної відповідальності
- •§ 4. Види юридичної відповідальності, їх засоби
- •§ 4. Види юридичної відповідальності, їх засоби
- •§ 5. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідачьності.
- •§ 5. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідальності. Співвідношення суб'єкта правопорушення і суб'єкта відповідальності
- •§ 1. Поняття, ознаки і види юридичної практичної діяльності
- •§2. Структура юридичної практичної діяльності
- •Суб'єкти й учасники
- •Юридичні дії і операції
- •§ 3. Юридичний процес, його співвідношення з юридичною процедурою
- •§ 4. Форма юридичного процесу (процесуальна форма)
- •§ 5. Види юридичного процесу в Україні
- •§ 1. Правова законність як багатогранне явище: ознаки та структура
- •§ 2. Правова законність і демократія, їх взаємовплив. Роль конституційної законності у зміцненні демократії
- •§ 3. Принципи правової законності
- •§ 4. Вимоги правової законності
- •§ 5. Гарантії правової законності
- •§ 6. Правовий порядок, його поняття і ознаки
- •§ 7. Зміст і структура правового порядку
- •§ 8. Функції і принципи правового порядку
- •§ 9. Право, правова законність, демократія і правовий порядок
- •§10. Правовий порядок, громадський порядок і дисципліна
- •§ 6. Поділ влади як принцип організації
- •§ 7. Система "стримувань і противаг"
- •§ 9. Загальна характеристика органів законодавчої,
- •§ 10. Місцеві державні органи і органи
- •§11. Державна служба. Державний службовець
- •§ 1. Поняття та ознаки демократичної держави 180
- •§ 2. Форми та інститути демократії в Україні 183
- •§ 3. Демократія і права меншості 186
- •§ 4. Верховенство права і правова держава,
- •§ 5. Правова держава, поняття та ознаки 191
- •§ 6. Соціальна держава 195
- •§ 7. Правова політика держави 198
- •§ 1. Поняття і основні етапи (рівні) утворення права
- •§ 2. Роль наступності і запозичення (акультурації)
- •§ 3. Джерело і форма права. Основні джерела (форми)
- •§ 4. Нормативно-правовий договір 209
- •§ 5. Правовий звичай 213
- •§ 6. Правовий прецедент.
- •§ 7. Релігійно-правовий текст 220
- •§ 8. Правова доктрина. Коментарі до юридичних текстів 221
- •§ 1. Праворозуміння, його поняття
- •§ 2. Право природне і позитивне, загальносоціальне
- •§ 3. Поняття та ознаки права 230
- •§ 4. Сутність права 233
- •§ 5. Цінність права 235
- •§ 6. Функції права 238
- •§ 7. Принципи права 241
- •§ 8. Співвідношення права і закону 244
- •§ 9. Співвідношення права і економіки 247
- •§ 10. Співвідношення права і політики 248
- •§ 1. Поняття, ознаки, мета правового регулювання
- •§ 2. Співвідношення правового регулювання
- •§ 3. Предмет, сфера і межі правового регулювання 257
- •§ 4. Методи і способи правового регулювання
- •§ 5. Тип правового регулювання.
- •§ 6. Види правового регулювання суспільних відносин 263
- •§ 7. Механізм правового регулювання
- •§ 8. Ефективність механізму правового
- •§ 1. Соціальні норми 271
- •§ 2. Технічні і техніко-юридичні норми 272
- •§ 3. Норми моралі і норми права 274
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права 277
- •§ 5. Корпоративні норми і норми права 278
- •§ 6. Норма права, її ознаки 281
- •§ 7. Види норм права 282
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права.
- •§ 9. Спеціалізовані (нетипові) нормативні приписи права 288
- •§ 10. Структура норми права 291
- •§11. Способи (прийоми) викладення норм права
- •§ 1. Система права, її ознаки та структура 296
- •§ 2. Приватне і публічне право 297
- •§ 3. Галузі права 301
- •§ 4. Загальна характеристика основних галузей права 302
- •§ 5. Інститути права. Підгалузі права 307
- •§ 6. Національне і міжнародне право
- •§ 7. Система законодавства, поняття і ознаки 313
- •§ 8. Співвідношення системи права
- •§ 9. Структура системи законодавства та її види 317
- •§ 10. Галузі та інститути законодавства 318
- •§ 1. Поняття і ознаки правової системи 320
- •§ 2. Структура правової системи 322
- •§ 3. Правова система і право 324
- •§ 4. Поняття "тип (сім'я)" правових систем 326
- •§ 5. Типи (сім'ї) правових систем світу 338
- •§ 6. Романо-германський тип (сім'я) правових систем 329
- •§ 7. Англо-американський тип (сім'я) правових систем 333
- •§ 8. Змішаний (конвергентний) тип правових систем -
- •§ 9. Релігійний тип (сім'я) правових систем 340
- •§ 10. Традиційний тип (сім'я) правових систем -
- •§ 1. Поняття та ознаки нормотворчості 344
- •§ 2. Функції нормотворчості 345
- •§ 3. Принципи нормотворчості 347
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства 349
- •§ 5. Нормотворчий процес • 351
- •§ 6. Нормотворча техніка як вид юридичної техніки 356
- •§ 7. Нормотворча термінологія, правові дефініції,
- •§ 8. Юридичні помилки в нормотворчій діяльності 362
- •§ 1. Нормативно-правовий акт, його ознаки
- •§ 2. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила 366
- •§ 3. Закон та його ознаки. Співвідношення понять
- •§ 4. Види законів 370
- •§ 5. Підзаконний нормативно-правовий акт 373
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у часі 376
- •§ 7. Дія нормативно-правових актів у просторі
- •§ 8. Систематизація нормативно-правових актів 379
- •§ 1. Поняття і ознаки правовідносин.
- •§ 2. Види правовідносин
- •§ 3. Підстави виникнення правовідносин.
- •§ 4. Суб'єктивне право і юридичний обов'язок
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення
- •§ 6. Суб'єкти права як суб'єкти (учасники) правовідносин 396
- •§ 7. Правосуб'єктність фізичних осіб
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники)
- •§ 9. Об'єкти правовідносин
- •§ 10. Юридичний факт, його поняття, ознаки і види 403
- •§11. Фактичний (юридичний) склад, його ознаки, види 406
- •§ 12. Правові презумпції як спосіб встановлення
- •§ 13. Правові аксіоми, фікції, преюдиції 410
перимент,
опитування населення, анкетування,
інтерв'ювання з правових питань та ін.
За допомогою цього методу можна
визначити авторитет влади, якість
діяльності законодавчої, виконавчої
та судової галузей, ефективність
правового регулювання, стан законності
й правопорядку в суспільстві, пове-дінкову
природу права;
герменевттно
(тлумачно)-правовий (взаємодіє із
філософським герменевтичним підходом)1
-
допомагає досягти ясності в прочитанні
текстів правових документів і роз'ясненні
їх внутрішнього змісту, уживанні
термінів і узгодженні сфер їх
використання, тлумаченні вчинків
учасників правовідносин. Будь-яке
читання тексту (закону та інших
правових документів) зумовлене потребою
у відповіді на запитання "з якою
метою" він був написаний. Використання
герменевтично-правового методу
спрямоване на подолання дистанції між
читачем (тлумачем) і правовим текстом,
прагнення поставити його на один
культурно-правовий рівень із автором
тексту, перебороти значеннєву
роз'єднаність між ними і в такий спосіб
включити зміст цього тексту в розуміння
тлумача для того, щоб його реалізувати;
порівняльно-правовий
- передбачає
зіставлення подібних юридичних понять,
явищ і процесів та встановлення їхньої
специфіки. Порівняння застосовують у
класифікації право-державних явищ,
з'ясуванні їх історичної послідовності,
генетичних зв'язків між ними,
загальних і конкретних закономірностей
розвитку, традицій і новацій. Розрізняють
діахронне і синхронне порівняння:
діахроиним
є зіставлення
галузі права чи інституту права в одній
правовій системі в різні історичні
періоди, встановлення наявності
(відсутності) наступності у їх розвитку;
синхронним
-
зіставлення галузі права чи інституту
права, що функціонують одночасно в
різних правових системах, встановлення
доцільності (недоцільності) запозичення
їх позитивного досвіду;
інструментально-правовий
- дає
змогу інструментально використати
право в законотворчому процесі;
визначати
правову
форму як специфічну систему правових
способів інструментів (заборон,
дозволів, зобов'язань, заохочень,
покарань), які поєднуються на окремих
ділянках правового регулювання
(залежно від мети, предмету, методу
регулювання) у своєрідні режими, що
забезпечують рішення суспільних
завдань тощо;
метод
теоретико-правового
моделювання
-
передбачає створення теоретичних
моделей, в яких втілюються уявлення
про ідеальні форми права і держави,
що виникають на певному етапі
соціально-політичного розвитку
(наприклад, модель правової держави);
метод
теоретико-правового
прогнозування
- полягає
у висуненні та обґрунтуванні
варіантів розвитку тих чи інших
право-державних явищ.
З
метою різнобічного пізнання права і
держави доцільно використовувати
усі методи й підходи в сукупності.
Варіанти вибірковості їх поєднання
можуть бути різними: вони визначаються
об'єктом, предметом, метою і завданнями
пізнання проблем теорії права і держави.
Понятійно-катсі
оріалмшй апарат теорії права і держави
-
це
система
погоджених і взаємозалежних понять і
категорій (позначених словами і
словосполученнями), необхідних для
теоретичного пізнання право-державних
явищ і процесів.
Загальнотеоретичні
юридичні поняття є
формою конкретного мислення, що
вкладається в логічно оформлену систему
узагальнюючих ідей про групи (класи)
юридичних явищ, відображених у їх
відмітних ознаках.
Для
гарантування юридичної безпеки поняттям
і категоріям дається визначення
(дефініція), що
слугує моделлю і дає змогу порівнювати
з її змістом конкретні ситуації, котрі
виникають у реальному житті.
Визначення поняття (дефініція) виражає:
1) його матеріальний зміст; 2) формальний
зміст (форму) терміна, яким позначаєть
ся
поняття. Дефініції мають бути чіткилш
іко<шрвтінімііі
У
ки
поняття не обов'язково повинні вхо4
АБОНЕМЕНТ
ШЛЮПКИ
шн
1
Походить від слова герменевтика (гр.
hermeneutike
-
тлумачне мистецтво) - сукупність
пізнавальних засобів, що одержали
назву від імені давньогрецького бога
Гермеса,
який
витлумачував людям глибинний зміст
велінь богів. Засновником герменевтики
як наукового методу вважається німецький
вчений Ф. Шлейєрмахер (1768—1834).
§ 6. Понятійно-категоріальний апарат і концепція теорії права і держави
І
дефініція
має відображати основні елементи і
зв'язки між ними, що характеризують
певне поняття.
Процес
розроблення дефініцій триває в
категоризації
понять -створенні категорій.
Загальнотеоретичні
юридичні категорії - універсальні
поняття, що є вищим рівнем наукового
узагальнення стійких істотних внутрішніх
і зовнішніх зв'язків право-державних
явищ і процесів ("праворозумін-ня",
"правова система", "механізм
правового регулювання", "юридичний
процес", "юридична практика" та
ін.). Загальнотеоретичні категорії
- форма логічного мислення, у якій
поєднуються поняття і юридичні ситуації
на основі загальних ознак елементів,
з яких вони складаються (у цивільному
праві - цивільно-правові зобов'язання;
у кримінальному -склад злочину; у
трудовому - трудовий договір тощо). Якщо
визначення поняття формулюється на
основі аналізу самого поняття, то
визначення категорії дається
відповідно до іншої категорії. Юридичні
категорії є об'єктивно-суб'єктивними
утворами. З
одного боку, вони мають тільки таке
значення, яким їх наділяє об'єктивна
реальність, яку ці категорії повинні
відбивати. З другого боку, вони неможливі
без інтелектуальних зусиль юристів,
що конструюють їх, системно класифікують,
усувають хаос і невизначеність фактів
суспільного життя, узагальнюють
раніше вироблені правові поняття. З
допомогою юридичних категорій
здійснюється схематизація права2.
Наприклад, категорії злочинів поділяють
на злочини невеликої, середньої і
особливої тяжкості - залежно від
характеру і ступеня суспільної небезпеки
діяння; юридичні особи поділяються на
державні і приватні, залежно від того,
чи мають вони на меті отримання прибутку.
Та сама юридична ситуація може
співвідноситися відразу з кількома
юридичними категоріями, що дає змогу
встановити режим їх функціонування.
Вироблення
понять і категорій теорії права і
держави, їх коригування, наповнення
новим змістом, впровадження в нормотворчу,
правозастосовну та іншу практику - це
результат інтелектуальної діяльності
багатьох поколінь юристів, їх домовленості
(конвенцій-ності). Разом із юридичними
поняттями юридичні категорії становлять
категоріально-понятійний апарат
юридичної науки.
Тільки
після опанування науковими поняттями
і категоріями в галузі права і держави
можна визначати закономірності
державно-~«~иравов.ого4»отаиакуц.творчо
розвивати,
створювати моделі і пропону-
'
w
те0рия
права. - М.: NOTA
BENE, 2000.
- С.
358.
вати
прогнози їх поступального руху. Будь-яка
теоретична база перевіряється
надалі практикою.
Набір
категорій і зміст понять визначаються
концепцією,
покладеною в основу вивчення проблем
теорії права і держави. Розроблення
концепцій - одне з головних методологічних
завдань теорії права і держави.
Концепція
теорії права і держави -
це логічно виважена і усталена
система причинно-наслідкових зв'язків
між вихідною, стрижневою ідеєю про
право і державу й суміжними ідеями, що
у комплексі пронизують весь
досліджуваний (що викладається) матеріал,
визначають його цільову спрямованість,
підбір фактів, їх інтерпретацію та
ін.
При
побудові концепції теорії права і
держави потрібно враховувати, що її
можна вивчати в
широкому розумінні як
науку
про загальні закономірності права і
держави та
у
вузькому значенні як
юридичну
догматику (аналітична юриспруденція).
Перевагу
слід віддати вивченню в широкому
розумінні, оскільки вузьконорматив-ний
підхід, властивий аналітичній
юриспруденції (юридичному позитивізму),
використовується в галузі юридичної
техніки, юридичних понять, категорій
і спрямований на вдосконалення структури
системи права, надання їй формальної
визначеності поза зв'язком із соціальними
процесами. У предмет свого дослідження
аналітична юриспруденція не вводить
аксіологічні й соціологічні аспекти
права: сутність права, його місце в
суспільстві, дію в соціальних зв'язках
та ін. Такий однобічний, далекий від
методологічного й ідеологічного
плюралізму метод не може бути визнаний
ефективним у цілому. Він позбавлений
багатьох аспектів пізнання права і
держави, що дають філософія права,
соціологія права; збіднений однобокістю
інтерпретації матеріалу і, отже, не
може гарантувати свободу пошуку істини.
Розвиток
філософії права (онтології, гносеології,
аксіології, феноменології, антропології
права), соціології права й інших наукових
дисциплін потребує прагматично-інтегрального
підходу, врахування
всієї системи факторів, які визначають
право і здебільшого були головними для
різних правових теорій. В центрі
означеного підходу мають бути людина,
її потреби, інтереси, її основоположні
права і свободи.ляжшяшв
wmti'^t
4ишіш\
,
ТТШ