Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тдп.скакун.doc
Скачиваний:
33
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
3.15 Mб
Скачать

ЧАСТИ НА ДРУГА

Особа, суспільство, право, держава

Розділ 3.

ОСОБА, її ПРАВОВИЙ СТАТУС

ТА ЙОГО ВИДИ ПРАВА, СВОБОДИ, ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

§ 1. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять

В юридичній науці, законодавчих і підзаконних актах, нормативно-правових договорах та інших джерелах (формах) права вживаються терміни "людина", "особа", "індивід", "індивідуальність", "громадя­нин". Здавалося б, це те саме, але тільки на перший погляд.

Людина є біосоціальною істотою. Як біологічна істота вона є продуктом біологічної еволюції живих організмів. Біологічні (природ­ні) властивості людини, що характеризують внутрішній - нервово-психічний механізм її організації, є універсальними. У біологічній організації людини, у її природі закладено можливості майбутньо­го її психічного розвитку. Біологічне в людині виявляється у її статі, віці, складі психіки, психічних властивостях, організації вищої нерво­вої діяльності (розум, пам'ять, мислення, емоції, почуття, характер, темперамент, мотивація, воля).

Особиста природа людини визначилася так, що людина живе в суспільстві і, отже, є соціальною істотою, пов'язана з громад­ським життям, усвідомлює свою роль у ньому. Суспільство слугує середовищем формування свідомості, мислення, інтелекту, почут­тів людини, її мови. Соціальні властивості людини характеризують

набутий нею соціальний досвід, ступінь залученості в різноманіт­ні види суспільних відносин. Але те, що людина живе в певному, а не в якомусь іншому суспільстві, від її особистої природи не зале­жить. Різниця суспільств є продуктом культури. Соціальний харак­тер людини всюди однозначний. Суспільства, держави, їхні культури всюди різні. Становлення людини відбувається тільки в конкретних суспільних умовах. Яке суспільство, його культура - така й люди­на. Вимоги суспільства визначають моделі поведінки, критерії оцін­ки цієї поведінки та ін.

Термін "індивід" (від лат. - "неподільний", грец. - "атом") - це неподільна цілісна частка людства, окремий представник біологічно­го роду homo sapiens. Цей термін підкреслює, що людська істота, яка володіє тільки їй властивими природними психічними і фізичними якостями, відрізняється від іншої такої самої істоти. Індивід стає люди­ною тільки завдяки соціальній наступності в процесі діяльності - осво­єння досвіду попередніх поколінь: системи суспільних відносин, мате­ріальної і духовної культури, знань, традицій. Звідси терміни "людина" й "індивід" є певною мірою взаємозамінними, коли словом "індивід" позначається представник людського світу. В людині, людському інди­віді природне (біологічне) й соціальне є невіддільними, але все-таки соціальне відіграє ключову роль і саме воно відображується поняттям "особа".

Особа - це людина як суб'єкт відносин і свідомої діяльності (тобто особа в широкому розумінні слова), котра розвинулася в суспільстві, пройшла етапи соціалізації в усіх аспектах (економічному, політично­му, ідеологічному, правовому)та набула здатності здійснювати свідо­му, вольову діяльність. Терміном "особа" визначається соціальна якість людської о індивіда, залученого в громадські відносини, актив­ність якого виявляється в його життєвій позиції, в усвідомленні свого положення і місця в суспільстві, що розвивається. Особою може бути тільки людина, хоча й не кожна (новонароджений нею не може бути).

У термін "людина" вкладається більш широкий зміст, ніж у понят­тя "особа". Людина - це категорія спільної властивості, що поєднує в собі і поняття "індивід", і поняття "особа". Це і біологічна особа і соціально-організована діяльна істота. В юридичному сенсі люди­на як суб'єкт права ототожнюється з поняттям "особа". Головне в юридичному понятті особи - це соціальна цінність людини, завдяки якій вона визнається суб'єктом різноманітних прав і обов'язків.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]