- •Теорія права і держави як юридична наука і нормативно-навчальна дисципліна та генезис її об'єктів пізнання
- •§ 1. Теорія права і держави, її об'єкт, предмет, ознаки
- •§ 1. Теорія права і держави. Її об'єкт, предмет, ознаки
- •§ 2. Функції теорії права і держави
- •§ 3. Методологія теорії права і держави
- •§ 4. Загальні підходи і принципи, застосовувані в теорії права і держави
- •§ 4. Загальні підходи і принципи, іаспюсовувані в теорії права і держави
- •§ 5. Методи теорії права і держави
- •§ 6. Понятійно-категоріальний апараті концепція теорії права і держанії
- •§ 6. Понятійно-категоріальний апарат і концепція теорії права і держави
- •§ 7. Місце теорії права і держави в системі юридичних наук
- •§ 7. Місце теорії права і державне системі юридичних наук
- •§ 8. Місце теорії права і держави в системі гуманітарних знань
- •§ 8. Місце теорії права і державне системі гуманітарних тань
- •§ 8. Місце теорії права і державне системі гуманітарних знань
- •§ 1. Основні теорії походження права
- •§ 2. Основні теорії походження держави
- •§ 3. Соціальне нормативне регулювання в первісному суспільстві
- •§ 4. Публічна влада в первісному суспільстві
- •§ 5. Ознаки держави, якими вона відрізняється від публічної влади первіснообщинного ладу
- •§ 6. Відмінності норм права від норм-звичаїв первісного суспільства
- •§ 7. Загальні закономірності походження права і держави
- •§ 8. Особливості походження держави у різних народів світу
- •§ 9. Особливості походження права у різних народів світу
- •§10. Взаємозв'язок права і держави
- •Особа, суспільство, право, держава
- •§ 1. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять
- •§ 2. Правовий статус особи, його ознаки і структура
- •§ 2. Правовий статус особи, його ознаки і структура
- •§ 3. Види правових статусів особи
- •§ 4. Теорія поколінь прав людини
- •§ 5. Співвідношення прав людини і прав громадянина
- •§ 6. Поняття та ознаки основоположних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 7. Види основоположних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 9. Основні обов'язки людини і громадянина
- •§ 10. Національні гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •§ 11. Міжнародні гарантії прав людини. Європейська система захисту прав людини
- •§ 1. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства
- •§ 2. Взаємодія громадянського суспільства і держави
- •§ 3. Політична система громадянського суспільства і місце в ній держави
- •§ 4. Політичні партії в політичній системі громадянського суспільства та їх правовий статус
- •§ 1. Поняття і ознаки правосвідомості
- •§ 2. Структура правосвідомості
- •§ 3. Функції правосвідомості
- •§ 4. Види правосвідомості Види правосвідомості за суб'єктами:
- •§ 5. Правосвідомість і право, їх взаємозалежність. Роль правосвідомості у нормотворчості і правореалізації
- •§ 6. Деформації правосвідомості та шляхи їх переборення
- •§ 7. Правова культура, її ознаки, структура, види
- •§ 9. Правова культура професійних груп
- •§ 9. Правова культура професійних груп
- •§ 10. Правова соціалізація
- •§ 11. Правове виховання
- •§ 1. Поняття і ознаки держави
- •§ 2. Соціальна і державна влада. Співвідношення держави і державної влади
- •§ 3. Суверенітет держави
- •§ 4. Суверенітет народу і його співвідношення з суверенітетом держави
- •§ 5. Суверенітет нації і його співвідношення із суверенітетом держави
- •§ 6. Типологія держав: формаційний і цивілізаційний підходи
- •§ 7. Сутність держави
- •§ 8. Функції держави
- •1) Функція співробітництва та інтеграції з сучасними держа-
- •I'otOtu ь. Поняття, типологія, сутність держави
- •§ 1. Форми держави, їх поняття, ознаки
- •§ 2. Монархія і республіка як основні форми державного правління
- •§ 3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •§ 3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •§ 4. Еволюція форм правління в незалежній Україні та сучасна форма її державного устрою
- •§ 5. Конфедерація, співдружність, міждержавне об'єднання
- •§ 5. Конфедерація, співдружність, міждержавне об'єднання
- •§ 6. Форми державного (політичного) режиму
- •§ 1. Механізм держави, ознаки, структура
- •§ 2. Державний апарат як центральний елемент механізму держави
- •§ 3. Державні органи як первинні елементи державного апарату
- •§ 4. Державні підприємства і установи в механізмі держави
- •§ 5. Принципи організації і діяльності державного апарату
- •§ 6. Поділ влади як принцип організації і діяльності державного апарату
- •§ 7. Система "стримувань і противаг" як умова реалізації принципу поділу влади
- •§ 9. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої, судової влади та їх функції
- •§ 10. Місцеві державні органи і органи місцевого самоврядування
- •§ 11. Державна служба. Державний службовець і посадова особа
- •§11. Державна служба. Державний службовець і посадова особа
- •§ 1, Поняття та ознаки демократичної держави
- •§ 2. Форми та інститути демократії в Україні
- •§ 3. Демократія і права меншості
- •§ 4. Верховенство права і правова держава, їх співвідношення
- •§ 5. Правова держава, поняття та ознаки
- •§ 6. Соціальна держава
- •§ 7. Правова політика держави
- •§ 1. Поняття і основні етапи (рівні) утворення права в державно-організованому суспільстві
- •§ 2. Роль наступності і запозичення (акультурації) в утворенні права
- •§ 3. Джерело і форма права. Основні джерела (форми) права в державах світу і Україні
- •§ 4. Нормативно-правовий договір
- •§ 5. Правовий звичай
- •§ 4. Правовий прецедент. Прецеденти Європейського Суду з прав людини
- •§ 4. Правовий прецедент. Прецеденти Європейського Суду з прав людини
- •§ 7. Релігійно-правовий текст
- •§ 8. Правова доктрина. Коментарі до юридичних текстів
- •§ 1. Праворозуміння, його поняття і основні концепції (типи)
- •§ 2. Право природне і позитивне, загальносоціальне і юридичне, суб'єктивне і об'єктивне
- •1. Природне право і позитивне право.
- •3. Суб'єктивне і об'єктивне юридичне право.
- •Природні права Норми Суб'єктивни
- •§ 3. Поняття та ознаки права
- •§ 4. Сутність права
- •§ 5. Цінність права
- •§ 6. Функції права
- •§ 7. Принципи права
- •Види принципів національної системи права за сферою дії:
- •§ 8. Співвідношення права і закону
- •§ 9. Співвідношення права і економіки
- •§ 10. Співвідношення права і політики
- •§ 1. Поняття, ознаки, мета правового регулювання як виду соціального регулювання
- •§ 2. Співвідношення правового регулювання і правового впливу
- •§ 3. Предмет, сфера і межі правового регулювання
- •§ 4. Методи і способи правового регулювання суспільних відносин
- •§ 5. Тип правового регулювання. Режим правового регулювання
- •§ 5. Види правового регулювання суспільних відносин
- •§ 7. Механізм правового регулювання суспільних відносин
- •§ 7. Ефективність механізму правового регулювання суспільних відносин
- •§ 1. Соціальні норми
- •§ 2. Технічні і техніко-юридичні норми
- •§ 3. Норми моралі і норми права
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права
- •§ 5. Корпоративні норми і норми права
- •§ 6. Норма права, її ознаки
- •§ 6. Норма права, її ознаки
- •§ 7. Види норм права
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права.
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права. Особливість процедурних норм матеріального права
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права....
- •§ 9. Спеціалізовані (нетипові) нормативні приписи права
- •§ 10. Структура норми права
- •§ 11. Способи (прийоми) викладення норм права в приписах статей нормативно-правових актів. Співвідношення норми права і припису статті нормативно-правового акта
- •§ 1. Система права, її ознаки та структура
- •§ 2. Приватне і публічне право
- •§ 3. Галузі права
- •§ 4. Загальна характеристика основних галузей права
- •§ 5. Інститути права. Підгалузі права
- •§ 6. Національне і міжнародне право як взаємопов'язані системи права
- •§ 7. Система законодавства: поняття і ознаки
- •§ 8. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •§ 9. Структура системи законодавства та її види
- •§ 10. Галузі та інститути законодавства
- •§ 1. Поняття і ознаки правової системи
- •§2. Структура правової системи
- •§ 3. Правова система і право
- •§ 4. Поняття "тип (сім 'я) " правових систем
- •§ 5. Типи (сім'ї) правових систем світу
- •5. Традиційний тип (сім'я) правових систем:
- •§ 6. Романо-германський тип (сім 'я) правових систем
- •§ 7. Англо-американський тип (сім 'я) правових систем
- •§ 8. Змішаний (конвергентний) тип правових систем -скандинавська і латиноамериканська групи
- •§8. Змішаний (конвергентний) типправовихсистем-скандинавська ілатипоамериканськагрупи
- •§ 9. Релігійний тип (сім'я) правових систем
- •§ 10. Традиційний тип (сім 'я) правових систем -далекосхідна та африканська групи
- •§ 1. Поняття та ознаки нормотворчості
- •§ 2. Функції нормотворчості
- •1. Функція первинного регулювання суспільних відносин -
- •§ 3. Принципи нормотворчості
- •§ 3. Принципи нормотворчості
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства
- •§ 5. Нормотворчий процес
- •II. Проектна стадія (нормопроектування):
- •IV. Посвідчувально-інформаційна стадія (промульгація):
- •§ 6. Нормотворча техніка як вид юридичної техніки
- •§ 7. Нормотворча термінологія, правові дефініції, юридичні конструкції
- •7. Нормотворча термінологія, правові дефініції, юридичні конструкції
- •§ 8. Юридичні помилки в нормотворчій діяльності
- •§ 1. Нормативно-правовий акт, його ознаки та співвідношення з піднормативними актами
- •§ 2. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила
- •§ 3. Закон та його ознаки. Співвідношення понять "закон" і "законодавчий акт"
- •§ 4. Види законів
- •§ 5. Підзаконний нормативно-правовий акт
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у просторі і за колом осіб
- •§ 8. Систематизація нормативно-правових актів
- •§ 1. Поняття і ознаки правовідносин. Взаємозв'язок норм права і правовідносин
- •§ 2. Види правовідносин
- •§ 3. Підстави виникнення правовідносин. Структура правовідносин
- •§ 4. Суб'єктивне право і юридичний обов'язок як основний зміст правовідносин
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення із суб'єктивним правом і юридичним обов'язком
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення із суб'єктивним правом і юридичним обов 'язком
- •§ 6. Суб'єкти права як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 7. Правосуб'єктність фізичних осіб як суб'єктів (учасників) правовідносин
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 9. Об'єкти правовідносин
- •§ 10. Юридичний факт, його поняття, ознаки і види
- •§ 11. Фактичний (юридичний) склад, його ознаки, види
- •§ 12. Правові презумпції як спосіб установлення юридичних фактів
- •§ 13. Правові аксіоми, фікції, преюдиції
- •§J. Реалізація норм права, її поняття та основні ознаки
- •§ 2. Форми реалізації норм права
- •§ 3. Застосування норм права, його ознаки
- •§ 4. Підстави, форми і функції застосування норм права Підстави застосування норм права:
- •§ 5. Основні вимоги правильного застосування норм права
- •§ 6. Основні стадії застосування норм права
- •§ 7. Акти застосування норм права, їх ознаки та види
- •§ 8. Правозастосовна техніка
- •§ 9. Прогалини в законодавстві та способи їх подолання. Аналогія закону. Аналогія права. Субсидіарне застосування норм права
- •§10. Колізії в законодавстві, способи їх переборення
- •§ 1. Поняття та об'єктивна необхідність тлумачення норм права
- •§ 2. Способи тлумачення норм права
- •§ 3. Види тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •§ 4. Офіційне і неофіційне тлумачення
- •§ 5. Акти офіційного тлумачення норм права
- •Поведінка у правовій сфері і юридична практична діяльність. Правова законність і порядок
- •§ 1. Ознаки і види поведінки у правовій сфері
- •§ 2. Правомірна поведінка, її ознаки, мотиви і види
- •§ 3. Зловживання правом
- •§ 4. Об'єктивно протиправне діяння
- •§ 4. Об 'єктивно протиправне діяння
- •§ 5. Правопорушення: ознаки і види
- •§ 6. Юридичний склад правопорушення
- •§ 7. Причини правопорушень. Правопорушність
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної відповідальності, її відмінність від інших видів державного примусу
- •§2. Принципи юридичної відповідальності
- •§ 3. Мета і функції юридичної відповідальності
- •§ 4. Види юридичної відповідальності, їх засоби
- •§ 4. Види юридичної відповідальності, їх засоби
- •§ 5. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідачьності.
- •§ 5. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідальності. Співвідношення суб'єкта правопорушення і суб'єкта відповідальності
- •§ 1. Поняття, ознаки і види юридичної практичної діяльності
- •§2. Структура юридичної практичної діяльності
- •Суб'єкти й учасники
- •Юридичні дії і операції
- •§ 3. Юридичний процес, його співвідношення з юридичною процедурою
- •§ 4. Форма юридичного процесу (процесуальна форма)
- •§ 5. Види юридичного процесу в Україні
- •§ 1. Правова законність як багатогранне явище: ознаки та структура
- •§ 2. Правова законність і демократія, їх взаємовплив. Роль конституційної законності у зміцненні демократії
- •§ 3. Принципи правової законності
- •§ 4. Вимоги правової законності
- •§ 5. Гарантії правової законності
- •§ 6. Правовий порядок, його поняття і ознаки
- •§ 7. Зміст і структура правового порядку
- •§ 8. Функції і принципи правового порядку
- •§ 9. Право, правова законність, демократія і правовий порядок
- •§10. Правовий порядок, громадський порядок і дисципліна
- •§ 6. Поділ влади як принцип організації
- •§ 7. Система "стримувань і противаг"
- •§ 9. Загальна характеристика органів законодавчої,
- •§ 10. Місцеві державні органи і органи
- •§11. Державна служба. Державний службовець
- •§ 1. Поняття та ознаки демократичної держави 180
- •§ 2. Форми та інститути демократії в Україні 183
- •§ 3. Демократія і права меншості 186
- •§ 4. Верховенство права і правова держава,
- •§ 5. Правова держава, поняття та ознаки 191
- •§ 6. Соціальна держава 195
- •§ 7. Правова політика держави 198
- •§ 1. Поняття і основні етапи (рівні) утворення права
- •§ 2. Роль наступності і запозичення (акультурації)
- •§ 3. Джерело і форма права. Основні джерела (форми)
- •§ 4. Нормативно-правовий договір 209
- •§ 5. Правовий звичай 213
- •§ 6. Правовий прецедент.
- •§ 7. Релігійно-правовий текст 220
- •§ 8. Правова доктрина. Коментарі до юридичних текстів 221
- •§ 1. Праворозуміння, його поняття
- •§ 2. Право природне і позитивне, загальносоціальне
- •§ 3. Поняття та ознаки права 230
- •§ 4. Сутність права 233
- •§ 5. Цінність права 235
- •§ 6. Функції права 238
- •§ 7. Принципи права 241
- •§ 8. Співвідношення права і закону 244
- •§ 9. Співвідношення права і економіки 247
- •§ 10. Співвідношення права і політики 248
- •§ 1. Поняття, ознаки, мета правового регулювання
- •§ 2. Співвідношення правового регулювання
- •§ 3. Предмет, сфера і межі правового регулювання 257
- •§ 4. Методи і способи правового регулювання
- •§ 5. Тип правового регулювання.
- •§ 6. Види правового регулювання суспільних відносин 263
- •§ 7. Механізм правового регулювання
- •§ 8. Ефективність механізму правового
- •§ 1. Соціальні норми 271
- •§ 2. Технічні і техніко-юридичні норми 272
- •§ 3. Норми моралі і норми права 274
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права 277
- •§ 5. Корпоративні норми і норми права 278
- •§ 6. Норма права, її ознаки 281
- •§ 7. Види норм права 282
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права.
- •§ 9. Спеціалізовані (нетипові) нормативні приписи права 288
- •§ 10. Структура норми права 291
- •§11. Способи (прийоми) викладення норм права
- •§ 1. Система права, її ознаки та структура 296
- •§ 2. Приватне і публічне право 297
- •§ 3. Галузі права 301
- •§ 4. Загальна характеристика основних галузей права 302
- •§ 5. Інститути права. Підгалузі права 307
- •§ 6. Національне і міжнародне право
- •§ 7. Система законодавства, поняття і ознаки 313
- •§ 8. Співвідношення системи права
- •§ 9. Структура системи законодавства та її види 317
- •§ 10. Галузі та інститути законодавства 318
- •§ 1. Поняття і ознаки правової системи 320
- •§ 2. Структура правової системи 322
- •§ 3. Правова система і право 324
- •§ 4. Поняття "тип (сім'я)" правових систем 326
- •§ 5. Типи (сім'ї) правових систем світу 338
- •§ 6. Романо-германський тип (сім'я) правових систем 329
- •§ 7. Англо-американський тип (сім'я) правових систем 333
- •§ 8. Змішаний (конвергентний) тип правових систем -
- •§ 9. Релігійний тип (сім'я) правових систем 340
- •§ 10. Традиційний тип (сім'я) правових систем -
- •§ 1. Поняття та ознаки нормотворчості 344
- •§ 2. Функції нормотворчості 345
- •§ 3. Принципи нормотворчості 347
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства 349
- •§ 5. Нормотворчий процес • 351
- •§ 6. Нормотворча техніка як вид юридичної техніки 356
- •§ 7. Нормотворча термінологія, правові дефініції,
- •§ 8. Юридичні помилки в нормотворчій діяльності 362
- •§ 1. Нормативно-правовий акт, його ознаки
- •§ 2. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила 366
- •§ 3. Закон та його ознаки. Співвідношення понять
- •§ 4. Види законів 370
- •§ 5. Підзаконний нормативно-правовий акт 373
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у часі 376
- •§ 7. Дія нормативно-правових актів у просторі
- •§ 8. Систематизація нормативно-правових актів 379
- •§ 1. Поняття і ознаки правовідносин.
- •§ 2. Види правовідносин
- •§ 3. Підстави виникнення правовідносин.
- •§ 4. Суб'єктивне право і юридичний обов'язок
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення
- •§ 6. Суб'єкти права як суб'єкти (учасники) правовідносин 396
- •§ 7. Правосуб'єктність фізичних осіб
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники)
- •§ 9. Об'єкти правовідносин
- •§ 10. Юридичний факт, його поняття, ознаки і види 403
- •§11. Фактичний (юридичний) склад, його ознаки, види 406
- •§ 12. Правові презумпції як спосіб встановлення
- •§ 13. Правові аксіоми, фікції, преюдиції 410
струкції
і види систематизації нормативно-правового
матеріалу — інкорпорація, кодифікація,
консолідація; 5) правозастосовна
діяльність, насамперед судова, включаючи
принципи
судочинства як наслідок спільності
ідеологій. Наявність певних ознак,
якими відрізняється одна група правових
систем від іншої в межах конкретного
типу (сім'ї), дає змогу розглядати їх
як відносно самостійні.
На
основі подібності вказаних вище
елементів правові системи світу можна
об'єднати у такі типи (сім'ї);
1. Романо-германський
тип (сім'я) правових систем
або
нормативно-актний
(країни континентальної Європи - Італія,
Фран-
ція, Іспанія, Португалія,
Німеччина, Австрія, Швейцарія та ін.).
У
межах цього типу (сім'ї) правових систем
виділяють два
підтипи, або
дві
правові групи:
романська
(Франція, Бельгія, Люксембург, Нідерланди,
Італія, Португалія, Іспанія. Провідною
в цій групі є національна правова
система Франції);
• германська,
або центральноєвропейська
(Німеччині,
Австрія, Швейцарія та ін. Провідною в
цій групі є національна правова система
Німеччини).
2. Англо-американський
тип (сім'я) правових систем
або
судово-прецедентний
(Англія, Ірландія, США,
Канада,
Австралія,
Нова Зеландія, деякою
мірою - колишні колонії Британської
імперії
(нині 36 країн є членами
Британської Співдружності) та ін.).
Усередині
англо-американського типу (сім'ї)
правових систем розрізняють два
підтипи, або
дві
групи:
англійське
загальне
право
(Велика Британія);
• американське
право
(США).
Окрім
того, можливий поділ англо-американського
типу (сім'ї) правових систем на дві
групи:
• європейське
загальне право (Велика Британія,
Ірландія);
• позаєвропейське
загальне право (США,
Канада
та ін.). Право кожної країни поза Європою
набуло широкої автономії
в
межах англо-американського типу (сім'ї)
правових систем.
3. Змішаний
тип (сім'я) правових систем, або
конвергентний чи
дуалістичний -
виник на стику двох класичних сімей
правових систем:
романо-германської
і англо-американської і має специфічні
ознаки.
У
межах цього типу (сім'ї) виокремлюються
такі
групи:
скандинавська,
або північноєвропейська (Данія, Швеція,
Норвегія, Ісландія, Фінляндія);
латиноамериканська
(Аргентина, Парагвай, Уругвай, Чилі
та ін.).
4. Релігійний
тип (сім'я) правових систем:
мусульманське
право;
індуїстське
право;
іудейське
(єврейське) право.
далекосхідна,
або традиційно-ідеологічна, група
(основні підгрупи - китайська,
японська);
африканська,
або звичаєво-правова, група (країни
Африки, Мадагаскар).
Соціалістичний
тип (сім'я) правових систем у
цілому пішов в історію (правові системи
цього типу можна вивчати в ретроспективному
плані), проте і сьогодні є низка правових
систем (Куба, В'єтнам, КНДР),
що
зберегли соціалістичне забарвлення з
внесенням новацій -більших або менших,
залежно від держави. Це не означає, що
з урахуванням "соціалістичного"
забарвлення їх не можна віднести до
класично усталених типів правових
систем. За справедливою думкою К.
Цвай-герта і X. Кьотца, різні системи
права, незважаючи на відмінності в
історичному розвитку, доктринальних
поглядах і стилі практики, дуже часто
вирішують ті самі проблеми, аж до окремих
дрібниць, - однаково37.
Україна
(як Росія і Білорусь) може бути віднесена
до східноєвропейської групи
романо-германської сім'ї правових
систем38.
Романо-германський
тип (сім'я) правових систем - сукупність
національних правових систем, які
мають загальні закономірності розви-
37
Цвайгерт К.,
Кетц
X. Введение
в
сравнительное
правоведение в
сфере
частного права.
- М.: Международные
отношения, 2000.
- Т.
1.
- С.
58-59.
58
Скакун
О.
Ф. Правова
система
України
на
правовій
карті світу. - X.:
Еспада,
2004. - С.
88-94.§ 5. Типи (сім'ї) правових систем світу
5. Традиційний тип (сім'я) правових систем:
§ 6. Романо-германський тип (сім 'я) правових систем
тку
і подібні ознаки, що склалися на основі
давньоримського
цивільного права і його пристосування
(у
поєднанні з канонічним правом,
доктри-нальним правом університетів
і місцевих норм-звичаїв) до нових
національних умов при домінуванні
закону серед інших джерел права. Ознаки
романо-германського типу (сім'ї) правових
систем:
1) виник
в континентальній Європі внаслідок
загальності розви-
тку
суспільств і держав під сильним впливом
римського соціального і правового
порядку; поширився на Центральну і
Південну Америку (колишні колонії
Іспанії, Португалії і Франції), значну
частину Африки, країни Близького Сходу,
Японію, Індонезію, Південну Корею,
Таїланд;
2) розвинувся
на основі рецепції (від
лат.
receptio
-
прийняття)
давньоримського
цивільного права, його
ідей, принципів і інститутів. Римське
право було сприйнято завдяки його
популяризації в університетах -
італійських, французьких, німецьких
(ХІІ-ХШ ст.).
Велику
роль в "очищенні", переробці і
пристосуванні римського права до
умов життя (в тому числі до місцевого
звичаєвого права), особливо в XIV столітті,
відіграла школа юристів - глосаторів34,
діяльність якої продовжила школа
постглосаторів, які на рівні культури
епохи Відродження відпрацювали
логічні принципи, конструкції,
узагальнили формули римського
приватного права. Істотний внесок у
становлення права континентальної
Європи зробило канонічне
середньовічне право завдяки
величезному впливу католицької
церкви і найширшої юрисдикції церковних
судів (особливо в Іспанії). Канонічне
право (його основне джерело - Біблія)
як система канонів - правил, що встановлені
церквою і стосуються устрою церкви
і життя віруючих (шлюб, заповіт),
ґрунтувалося на принципах римського
права, вивчалося в університетах нарівні
з римським цивільним правом. У результаті
в одних країнах континентальної
Європи римське право стало чинним
(Німеччина, Італія, Іспанія, Португалія),
в інших (Франція) визначило напрям
змісту національного права, що
формувалося. Завдяки канонічному праву
були створені нові юридичні конструкції,
наприклад інститут вини;
3) основним
джерелом (формою) права є
нормативно-правовий
акт -
ця ознака дає підставу називати сім'ю
правових сис-
тем
нормативно-актною.
Інші джерела права (звичай, узагальнення
судової практики, нормативний договір)
посідають підлегле місце стосовно
закону як провідному нормативно-правовому
акту, норми якого формулюються
законодавцем - представницьким органом
державної влади;
нормативно-правові
акти супідрядні один одному за юридичною
силою: конституційні
закони - звичайні (поточні) закони -
підзаконні акти. За конституцією
визнана вища юридична сила (Конституція
ФРН 1949 p.,
Конституція
Італії 1947 p.,
Конституція
Франції 1958 p.,
Конституція
Швейцарії 1999 р. (набрала чинності
01.01.2000 р.) та ін.);
поширеною
є кодифікація нормативно-правових
актів -
ця ознака дає підставу називати правові
системи цієї сім'ї кодифікованими.
Тут існують кодекси з високим рівнем
узагальнення і систематизації значної
частини законодавства, їх особливості:
1) кодекси мають галузевий характер;
2) у них включаються як законодавчі
акти парламенту, так і акти, створені
в результаті делегованого законодавства
(у тих країнах, де воно передбачено
конституцією); 3) створюються кодекси
і комплексно-галузевого характеру
(комплексне законодавство). У Франції
з п'яти наполеонівських кодексів три
- Цивільний 1804 p.,
Торговельний
1807 р. і Кримінальний 1810 р.-
визнаються як і раніше діючими, хоч
і піддалися значним змінам. У Німеччині
продовжує діяти зі змінами і доповненнями
(а їх понад 140) Німецький кримінальний
кодекс (Strafgesetzbuch,
автор
Адольф
Леонард), що
набув чинності ще в 1871 р. і "пережив"
п'ять реформ кримінального права. Інший
кодифікований акт - Німецьке цивільне
укладення 1896 р. (набуло чинності
01.01.1900 р.,
тому
його називають у Німеччині "Укладення
1900 року" або "Кодекс 1900 р.) - більше
як за 100 років існування піддавалося
багаторазовим змінам і доповненням;
6) право
має систему з чіткою структурою: публічне
і приватне,
їх
галузі, підгалузі, норми права. Публічне
і приватне право у всіх країнах
романо-германської сім'ї включає майже
ті самі основні галузі: конституційне,
адміністративне, міжнародне, публічне,
кримінальне, цивільне, кримінально-процесуальне,
цивільно-процесуальне, трудове право
і т. д. Подібна однаковість
спостерігається і щодо правових
інститутів, наприклад,
39
Школа юристів XI—XIII ст. виникла в Болоньї,
дістала назву від приміток (глос), якими
юристи постачали тексти кодексу
Юстиніана.