Недостатньо розвинута в районі промисловість будівельних

матеріалів. На заводах цієї галузі виготовляють залізобетонні ви­роби, м'яку покрівлю, лінолеум. Великі заводи — Миколаївський цементний завод, Балаклавський цементно-шиферний комбінат.

Значного розвитку набула легка промисловість. Підприємст­ва цієї галузі зосереджені в основному в обласних центрах. Голов­на галузь промисловості — бавовняна (Херсонський бавовняний комбінат). Працюють підприємства швейної, трикотажної, шкіря­но-взуттєвої промисловості.

У Причорноморському економічному районі сформувались про­мислово-економічні вузли з багатогалузевою структурою про­мислового виробництва при вирішальній ролі машинобудування і металообробки. Найбільші з них — Одеський, Миколаївський та Херсонський. У кожному з них розташовані також підприємс­тва легкої і харчової промисловості. Великими промисловими ву­злами є Каховсько-Береславський, Сімферопольський, Севасто­польський, Керченський і Саксько-Євпаторійський.

Одеський — найбільший промисловий вузол спеціалізується на продукції машинобудування і металообробки.

У Миколаївському промвузлі домінує машинобудування, особ­ливо підприємства суднобудування. Легка промисловість пром­вузла представлена трикотажним і швейним, шкіряним, взуттєвим і швейно-галантерейним виробництвом; харчова промисловість — м'ясним і хлібним комбінатами, лікеро-горілчаними заводами, кондитерською і макаронною фабриками. Багатогалузеві промис­лові центри Миколаївської області — Первомайськ і Вознесенськ.

Ядром Херсонського промвузла є Херсон. Тут добре розвинуті машинобудування, функціонують заводи суднобудування і суд­норемонтний, комбайнобудування, карданних валів, електрома­шинобудівний, гумотехнічних виробів. У галузі легкої промисло­вості функціонує найбільший в Україні Херсонський бавовняний комбінат, фабрика швейних спортвиробів. Харчова промисло­вість представлена консервним, рибним, м'ясним комбінатами, кондитерською та макаронною фабриками, працюють підприємс­тва будіндустрії, скляної і керамічної промисловості.

До складу Каховсько-Бериславського промвузла входять міста Каховка, Нова Каховка, Берислав, Дніпрянець, Козацьке та ін. Провідними галузями промисловості є машинобудування, харчо­ва та виробництво будматеріалів.

Галузями спеціалізації Сімферопольського промвузла є маши­нобудування і металообробка, електромашинобудування. Легка промисловість промвузла спеціалізується на швейному, трикота-

866

жному, взуттєвому, шкіряно-галантерейному виробництві та тек­стильно-художніх виробах. Харчова промисловість представлена консервними заводами, тютюново-ферментаційним комбінатом, кондитерськими і макаронними фабриками; хімічна — заводами побутової хімії і пластмас.

Провідною галуззю Севастопольського промвузла є харчова промисловість, у тому числі рибна і рибоконсервна.

Місто Керч — центр Керчинського промвузла і порт на сході Криму. Значний розвиток у промвузлі отримала промисловість будівельних матеріалів, залізорудна, чорна металургія.

До Саксько-Євпаторійського промислового вузла входять Єв­паторія і Саки. Домінуючими галузями є курортне господарство з санаторіями, будинками відпочинку, пансіонатами. Розвинута харчова промисловість. У Саках функціонує хімічний завод.

Агропромисловий комплекс є провідним міжгалузевим комп­лексом Причорноморського економічного району. В загальноукраї­нському поділі праці район виділяється виробництвом зерна (майже третину в Україні), соняшнику, винограду, фруктів, овочів, м'яса і вовни. Виробництво валової продукції сільського господарства в загальному обсязі України становить 14,4 %.

Сільське господарство району характеризується багатогалузе­вою структурою як землеробства, так і тваринництва. Основний напрям його спеціалізації — зерново-тваринницький з добре роз­винутим садівництвом, виноградарством і овочівництвом. Пито­ма вага рослинництва в районі значно перевищує тваринництво. Показники виробництва основних видів сільськогосподарської продукції наведені у табл. 4.54.

Таблиця 4.54

Виробництво основних видів сільськогосподарської

Продукції у причорноморському економічному районі

У 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т

867

Закінчення табл. 4.54

Провідну роль у землеробстві відіграє зернове виробництво. Основними зерновими культурами є озима пшениця, а також ку­курудза, ячмінь, просо. На полях штучного зрошення в районах, що прилягають до Північно-Кримського каналу та в гирлі річок, вирощують рис. Серед технічних культур провідними є соняш­ник (30 % посівів в Україні), зосереджений переважно в Одеській і Миколаївській областях; ефіроолійні (коріандр, троянда, лаван­да, шавлія та ін.), які вирощують здебільшого в передгірних і гір­ських районах Криму; тютюн (лісостепові райони Одеської обла­сті та Південного берегу і передгір'я Криму); цукрові буряки (лісостеп Одещини та північний степ Миколаївщини). Міжра­йонне значення мають овочебаштанні культури (помідори, перець солодкий, баклажани і кабачки, кавуни та дині).

У районі розвинуте приміське овочівництво (навколо Одеси, великих центрів консервної промисловості Херсона та Ізмаїла), в південно-західній частині Криму, де знаходяться переробні під­приємства (Сімферополь, Севастополь, Ялта, Алушта). Баштанні продовольчі культури (кавуни та дині) в межах району теж куль­тивують повсюдно, але найбільше на Херсонщині та в степовому Криму.

Причорноморський економічний район спеціалізується на са­дівництві і виноградарстві. Садівництво поширене по всій тери­торії району, але особливо в Криму. У насадженнях домінують аб-

868

рикоси, персики, черешня, вишня, слива, яблуня, груша, грець­кий горіх і мигдаль.

Основні галузі тваринництва — скотарство молочно-м'ясного і м'ясомолочного напрямку, а також свинарство, вівчарство, пта­хівництво, бджільництво і шовківництво. Район є найважливішим виробником тонкорунної вовни (з асканійської породи овець) у державі.

У Причорноморському економічному районі можна виокре­мити такі сільськогосподарські зони: виноградарсько-зерново-олійна з садівництвом і молочно-м'ясним тваринництвом — пів­денні райони Одеської, Миколаївської, Херсонської областей; зе­рново-олійна з виробництвом цукрових буряків і молочно-м'ясним тваринництвом — північні райони Одеської, Миколаїв­ської і Херсонської областей; овоче-молочна приміського типу — навколо Одеси, Миколаєва, Херсона; виноградно-тютюнова з молочно-м'ясним тваринництвом, зокрема вівчарством, — пе­редгір'я Криму, Південний берег Криму.

На харчову промисловість припадає понад 34 % продукції промисловості регіону. Провідна роль (за випуском продукції) належить м'ясній, хлібопекарській, виноробній, рибній, олійно-жировій, маслосироробній і молочній та плодоовочевій галузям. У табл. 4.55 наведені показники виробництва основних видів продовольчих товарів. У Причорноморському районі зосередже­ний найбільший у країні рибопереробний комплекс. Вилов риби здійснюється в Азовсько-Чорноморському басейні, Дніпропет­ровському, Бузькому, Дністровському та інших лиманах, дельті Дунаю, штучних водоймах. Найбільші центри рибної промисло­вості: Одеса, Керч, Севастополь, Очаків, Бєлгород-Дністров-ський, Генічеськ, Ялта, Кілія, Вилкове. Найбільші плодоовочеві комбінати розміщені у Херсоні, Ізмаїлі, Одесі та Сімферополі, навколо яких склались спеціалізовані сировинні зони. Центри виноробної промисловості — Масандра, Сімферополь, Алушта, Судак, Феодосія (Крим), Одеса, Херсон; олійножирової — Оде­са, Херсон, Миколаїв, Вознесенськ; цукрової — Котовськ, Зап-лази (на півночі Одеської області), Одеса, Первомайськ, Засілля; м'ясної— Одеса, Миколаїв, Херсон, Ізмаїл, Сімферополь, Керч, Первомайськ, Вознесенськ; тютюново-ферментаційної — Ялта, Сімферополь, Феодосія; ефіроолійної — Сімферополь, Бахчиса­рай, Алушта, Судак.

Капітальні вкладення в економіку визначають інвестиційну активність, структуру і обсяги нагромаджувальних процесів, які формують майбутню структуру економіки.

869