Через особливості економіко-географічного положення гос­подарської спеціалізації Східний економічний район має чи не найбільш розвинуті економічні зв'язки з зарубіжними країна­ми серед інших економічних районів України. У районі зосе­реджено значну кількість підприємств, діяльність яких спря­мована на експорт. Позитивним чинником при цьому є те, що в структурі продукції, яка вивозиться за межі району, досить ви­сокою є частка високотехнологічних виробів, у тому числі продукція машинобудівного комплексу. На 2000 р. вартість експорту з району сягає 6,6 % всієї вартості експорту України. Загальна вартість імпортних операцій у Східному районі ста­новить 5,4 % всієї їх вартості по Україні. Сальдо експортно-імпортних операцій по району є позитивним (+ 207,0 млн дол. США). Провідною у формуванні потенціалу зовнішньоеконо­мічної діяльності Східного району є харчова ланка АПК, хімі­чна промисловість, а головним чином — різнопрофільне ма­шинобудування (особливо у військовій сфері та в галузі авіакосмічного виробництва), продукція яких усе більше кори­стується попитом на міжнародних ринках товарів.

Найзначнішими обсягами експорту продукції характеризу­ється Полтавська область. Зважаючи на сталі економічні зв'язки зі східним сусідом — Росією, саме на неї в основному й орієнтується зовнішньоекономічна діяльність підприємств Східного району. Однак у перспективі необхідним є, без сум­ніву, розвиток багатовекторної зовнішньоекономічної діяльно­сті як з країнами Сходу (у тому числі СНД), так і з партнерами з Європи та Америки. Для поглиблення виробничих, фінансо­вих, інформаційних, культурних стосунків з Росією вельми до­цільним є подальший розвиток на терені району транскордон­ного співробітництва, зона якого має охоплювати території Сумщини, Харківщини та сусідніх російських областей. За до-

726

помогаю організаційно-правових та економічних механізмів стимулювання міждержавних стосунків на регіональному рівні можливим є помітне покращання ефективності функціонуван­ня регіональної економіки Сходу.

Екологічна ситуація. У Східному економічному районі го­стро стоять проблеми розроблення системи заходів, спрямова­них на раціональне використання та охорону природи. Напри­клад, в Харкові, як і в інших великих містах України, склад­ною проблемою є очищення стічних вод, бо частка забрудне­них вод коливається в межах 50—70 %. Прикладом позитивно­го вирішення цієї проблеми є Первомайський хімкомбінат, який, чи не єдиний в Україні, має замкнену систему водокорис­тування.

За 1990—2000 pp. знизився обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря: в цілому по Східному економічному району по стаціонарних джерелах забруднення на 66,8 %, по пересувних засобах — на 65,1 %, по всіх областях обсяг викидів зменшився у 2 — 2,5 раза. Однак це покращання екологічної ситуації пов'язано, насамперед, зі скороченням обсягів промислового виробництва, а не з покращанням роботи очисних споруд або з масовим застосу­ванням замкнених систем водо- та повітрякористування. Найгір­шими показниками екологічної ситуації характеризуються терито­рії з високим рівнем урбанізації та місця зосередження техноген­но-небезпечних підприємств.

Орієнтація розвитку регіонального виробництва на науково обгрунтовані нормативні потреби в обсягах ресурсоспоживання, а також обов'язкове поєднання ресурсовикористання з відпові­дними природовідновлювальними заходами в змозі покращати екологічний стан району. Іншою складовою у виконанні завдан­ня природозбереження є вдосконалення тенологічних циклів вироб­ництва у напрямках екобезпеки та маловідходності з відпо­відним оновленням обладнання та застосуванням спеціального очисного устаткування.

4.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил Східного економічного району

Перед економікою Східного економічного району стоять складні завдання щодо переходу від кризового етапу розвит­ку всіх галузей народногосподарського комплексу до етапу зростання, стабілізації виробництва, нарощування соціально-

727

економічного потенціалу. В умовах низького рівня промисло­вого виробництва існує потреба збереження найсучасніших виробництв і трудових колективів, поступове доведення обся­гів виробництва до рівня, який задовольнив би потреби насе­лення.

У районі є всі передумови для налагодження випуску засобів виробництва (машин, обладнання) для різних галузей економіки України та експортних потреб, у першу чергу для реорганізова­них сільськогосподарських структур — фермерських та індиві­дуальних господарств. Важливо знайти шляхи для освоєння ви­пуску найсучасніших предметів народного споживання в багатьох галузях, головним чином — у галузях електроніки та електротехніки.

Важливим напрямком є розвиток паливно-енергетичного комплексу, оскільки Східний район став домінуючим у видобу­тку нафти й газу в Україні. Від розвитку цієї галузі залежить нормалізація функціонування паливно-енергетичного комплек­су в усій державі.

У галузі агропромислового комплексу необхідно зосередити увагу на забезпеченні реорганізованих сільськогосподарських структур необхідним обладнанням, посівним матеріалом, мі­неральними добривами, фінансовими ресурсами; актуальним є збереження і підвищення природної родючості ґрунтів.

Першочерговими заходами щодо розвитку соціальної сфери є приведення її до стану, який не тільки задовольняв би потреби жителів району в життєво важливих послугах, а й створював умови для прискореного й розширеного відтворення робочої си­ли через докорінне покращання рівня життя населення, особливо у сільській місцевості. Враховуючи високий ступінь урбанізації територій району, особливо Харківщини, необхідно досягти та­кого рівня розвитку соціальної сфери в промислових центрах ра­йону, який відповідав би соціально-екологічним вимогам суспі­льства нової, постіндустріальної формації, головною ознакою якої є гармонійний розвиток як суспільства, так і природного се­редовища.

Прикордонне розташування району, проходження по його те­риторії найважливіших транспортних шляхів до Росії та Білорусі вимагає постійного удосконалення економічних зв'язків із сусід­німи державами на базі прикордонного співробітництва.

Основними пріоритетами розвитку господарства, які сприяти­муть прискореному відродженню регіональної економіки та її ефективному функціонуванню, мають бути:

728

729

ва міських агломерацій, залучення у господарський обіг техноген­них родовищ;