нізації, які виконують наукові і науково-технічні роботи, де зай­нято 24,9 тис. працівників основної діяльності та наукові колек­тиви 84 вищих навчальних закладів І—II рівнів акредитації і 38 — III—IV рівнів акредитації.

На базі науково-технічного потенціалу Придніпров'я розроб­ляються комплексні проблеми, які стосуються питань викорис­тання мінеральних ресурсів на основі їх глибокої переробки, ме­талургійного і машинобудівного виробництва, переробки вторин­ної сировини і побутових відходів, охорони здоров'я та оздоров­лення біосфери та гідросфери.

Виробничий потенціал. За період 1991—2000 pp. у Придніп­ров'ї відмічається тенденція зменшення обсягів введення основних фондів, що негативно вплинуло на їх відтворення. В той же час вна­слідок фізичного і морального зносу фондів зменшились можливос­ті їх використання. Ступінь зносу основних фондів досить високий і становить у районі 46,1 %, у тому числі в Дніпропетровській облас­ті — 49,6 %, Запорізькій — 43,7 і Кіровоградській — 48,8 %.

Повна вартість основних фондів Придніпров'я у 2000 р. ста­новила 144,6 млрд грн, частка району в усіх основних фондах України становить 17,5%; промисловості — 24,2%; сільського господарства, мисливства та лісового господарства — 11,8; будів­ництва — 15,2; оптової і роздрібної торгівлі — 13,8; готелів та ресторанів — 22,8; транспорту і зв'язку — 12,6; фінансової діяль­ності — 8,3; операцій з нерухомим майном — 15,4; освіти — 16,3 і охорони здоров'я — 15,5 %.

У галузевій структурі вартості основних фондів району про­мисловість становить 34,4 %, сільське, лісове господарство і мис­ливство — 11,7; транспорт і зв'язок — 13,7; операції з нерухомим майном — 12,8 %. У той же час на освіту припадає лише 5,5 % і охорону здоров'я — 2,6 %.

3.3. Галузева і територіальна структура господарства

Галузева структура економіки Придніпров'я має ряд особли­востей. Тут сформувався господарський комплекс зі значною пе­ревагою промисловості над сільським господарством, співвідно­шення яких у структурі випуску товарів і послуг становить 6:1, а у створенні валової доданої вартості — 5:1.

У структурі господарського комплексу району за випуском (то­вари і послуги) промисловість становить 62,3 %; сільське госпо-

688

дарство — 9,8; будівництво — 3,3; транспорт і зв'язок — 6,7; га­лузі сфери обігу — 4,6; соціально-культурна сфера — 3,8 %.

У галузях, що виробляють товари, створюється понад 64 % валової доданої вартості, в тому числі в промисловості майже 48 % і сільському господарстві близько 11 %. У галузях, що на­дають послуги, створюється близько 36 % валової доданої варто­сті економіки, з них особливо виділяється транспорт і зв'язок — понад 11 % і галузі сфери обігу — понад 7 %.

За обсягом створення валової доданої вартості в Україні При­дніпров'я характеризується високою часткою галузей, що вироб­ляють товари, — 19,2 %, зокрема, промисловість — 23,2, будів­ництво — 14,7 і сільське господарство — 12,5 %. (табл. 4.10).

Таблиця 4.10

Територіально-галузева структура

Валової додаткової вартості економіки

Придніпровського економічного району у 2000 р.

689

Промисловість — основна галузь господарського комплексу Придніпровського економічного району. Тут працює близько 31% загальної чисельності зайнятих в економіці району, зосере­джено понад 24 % основних фондів. У районі виробництво чаву­ну становить 11,9 млн т (46,3 % до України), сталі — 14,7 млн т (46,2 %), готового прокату — 11,7 млн т (52 %), сталевих труб — 174 млн м (76 %), видобуток залізної руди — 49,4 млн т (88,4 %), марганцевої руди (товарної) — 2,7 млн т (100 %).

У загальнодержавному поділі праці район виділяється спеціа­лізацією (за основними галузями промисловості): електроенерге­тика (Запорізька обл.), чорна металургія (Дніпропетровська, За­порізька обл.), кольорова металургія (Запорізька обл.), машино­будування і металообробка (Кіровоградська і Запорізька обл.), промисловість будівельних матеріалів (Кіровоградська обл.), хар­чова промисловість (Кіровоградська обл.).

Частка району в загальному обсязі України по чорній і кольо­ровій металургії перевищує 50 %, досить високою є питома вага електроенергетики та машинобудування і металообробки — по­над 20 % (табл. 4.11).

У галузевій структурі промисловості (за обсягом продукції) провідне місце належить чорній металургії, машинобудуванню і металообробці, а також харчовій промисловості.

У структурі металургії значну перевагу має чорна металургія. За обсягами продукції в її складі виділяється: виробництво чор­них металів, видобуток та збагачення рудної сировини для чорної металургії, відкритий видобуток руд чорних металів, виробницт­во труб, виробництво електроферосплавів, коксохімічна промис­ловість, виробництво вогнетривів і вторинна обробка чорних ме­талів. У кольоровій металургії особливий розвиток отримала алю­мінієва промисловість, розвинуті також промисловість рідкісних металів та напівпровідникових матеріалів (зокрема, видобуток та збагачення руд рідкісних металів), титано-магнієва промисловість. У структурі машинобудування і металообробки за обсягом ви­пуску продукції виділяються: авіаційна промисловість, електро­технічна промисловість, автомобільна промисловість, виробницт­во електротехнічних машин, устаткування апаратури і виробів ви­робничого призначення, ремонт пересувного складу залізниць, сіль­ськогосподарське і тракторне машинобудування, залізничне маши­нобудування, верстатобудівна та інструментальна промисловість, промисловість з виробництва штучних алмазів, металургійне ма­шинобудування, промисловість міжгалузевих виробництв, хіміч­не і нафтохімічне машинобудування, акумуляторна та елементна промисловість, виробництво ковальсько-пресового устаткування.

690

Таблиця 4.11

ТЕРИТОРІАЛЬНО-ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ПРОМИСЛОВОСТІ ПРИДНІПРОВСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ в 2000 р.

У міжгалузевому комплексі металургії і обробки металів у Дніп­ропетровській області вирізняються 32 експортно орієнтовані під­приємства, з них у Дніпропетровську — ВАТ «Дніпровський мета­лургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського»; ВАТ «Дніпровський металургійний завод ім. Петровського»; а також «Криворіжсталь», Криворізький державний металургійний комбінат; ВАТ «Нікополь­ський завод феросплавів»; ВАТ «Нікопольський південно-труб­ний завод», «Новомосковський трубний завод»; у Запорізькій об­ласті — 23 експортно орієнтовані підприємства, з них у Запоріж­жі — Дніпроспецсталь, ВАТ електрометалургійний завод; ВАТ

691

завод феросплавів; ВАТ виробничий алюмінієвий комбінат; ти-тано-магнієвий комбінат (ЗТМК); ВАТ металургійний комбінат; ВАТ сталепрокатний завод; Таврія-Магна, українсько-канадське СП; у Кіровоградській області — 8 експортно орієнтованих під­приємств, з них у Кіровограді — ТОВ «Ливарний завод»; ВАТ «Завод металіст»; в Світловодську — AT «Чисті метали»; «Ка­зенний комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів»; ВАТ «Побузький феронікілієвий завод».

У міжгалузевому комплексі з виробництва машин і обладнан­ня в Дніпропетровській області виділяється 68 експортноорієнто-ваних підприємств, з них: у Дніпропетровську — ДП «ВО Юж-ний машинобудівний завод ім. А. М. Макарова»; РЕМО, фірма ВО «Южний машинобудівний завод»; підприємство «Авіаагре-гат»; крім того заводи: газової апаратури; гірничошахтного облад­нання; прокатних валків, комбайновий, ливарно-механічний, ста-нкобудівний; медобладнання, електротехнічного обладнання, те-пловозоремонтний; у Верхньодніпровську — ВАТ «Машинобу­дівний завод»; «Завод потужного радіобудування»; а також «Нікр», ВАТ «Нікопольський кранобудівний завод» у Кривому Розі — ВАТ «Завод гірного машинобудування»; Констар, турбін­ний завод, ВАТ «Завод промислової автоматики»; ВАТ «Южний радіозавод» (м. Жовті Води); у Запорізькій області — 73 експорт­но орієнтовані підприємства, з них: у Запоріжжі — ВАТ «Завод надпотужних трансформаторів»; ВАТ «Запоріжавтоматика»; ВАТ «Завод високовольтної апаратури», ВАТ «Кабельний завод»; Іскра, Казенний електромашинобудівельний завод; ВАТ Мотор Січ; СП ЗАТ «АвтоЗАЗ-ДЕУ»; ВАТ «Азовкабель» (Бердянськ); у Кіровог­радській області — 24 експортно орієнтовані підприємства, з них: у Олександрії — ВАТ АГРОМАШ; ЛАН, концерн; у Кірово­граді — ВАТ «Красная звезда», з виробництва сівалок; а також ТОВ «ЛУЧ» Світловодський завод.

У хімічній і нафтохімічній промисловості Придніпров'я най­більшого розвитку набули такі галузі: нафтохімічна і лакофарбо­ва промисловість, а також виробництво пластмасових виробів, скловолокнистих матеріалів, склопластиків та виробів з них.

У деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості ра­йону особливо виділяється виготовлення виробів з паперу і картону.

У промисловості будівельних матеріалів найбільші обсяги ви­робництва зосереджені в цементній промисловості, промислово­сті збірних залізобетонних і бетонних конструкцій і виробів, про­мисловості нерудних будівельних матеріалів. Розвинуті також

692

виробництво асфальтобетону, будівельної цегли і керамічної че­репиці, промисловість з виробництва, обробки матеріалів з природ­ного каменю.

У легкій промисловості найбільшого розвитку набули швейна і трикотажна промисловість. Основні центри — Дніпропетров­ськ, Запоріжжя, Кіровоград, Мелітополь, Бердянськ.

Агропромисловий комплекс включає до свого складу галу­зі, що забезпечують АПК засобами виробництва, сільське гос­подарство і харчову промисловість. Перша з названих сфер аг­ропромислового комплексу включає галузі, які виробляють засоби виробництва для сільського господарства і переробних галузей комплексу та надають їм послуги. Найбільшу частку в загальному обсязі випуску товарів і послуг першої сфери АПК становлять тракторне і сільськогосподарське машинобудування (понад 70 %), машинобудування для харчової і комбікормової промисловості.

У сільському господарстві зосереджено 18,6% зайнятих, по­над 14 % фондів економіки району. Частка району у створенні валової доданої вартості сільського господарства в країні стано­вить 12,5 %. Сільське господарство Придніпровського економіч­ного району в загальнодержавному поділі праці спеціалізується на виробництві продукції рослинництва, зокрема, товарного зер­на, соняшнику, овочевих культур, а також продукції приміських овоче-молочних і птахівницьких господарств. Основною галуззю спеціалізації землеробства залишається зернове господарство, тваринництва — молочно-м'ясне скотарство.

Провідні сільськогосподарські культури: зернові, соняшник, овочі, плодово-ягідні культури. Виробництво насіння соняшнику в Придніпров'ї займає майже 35 % від обсягу в Україні, зерна — близько 17%, овочів — понад 15%. У виробництві продукції тваринництва на район припадає: м'яса в забійній вазі — близько 13 %, молока 10 %, яєць — близько 11 % виробництва України.

Зміни в галузевій структурі сільського господарства за 1990— 2000 pp. призвели до поглиблення його спеціалізації на виробни­цтві продукції рослинництва, зокрема, товарного зерна, соняш­нику, а також продукції приміських овоче-молочних і птахівниць­ких господарств. Показники, що характеризують виробництво основних видів сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів у Придніпровському економічному районі у 2000 p., наве­дено в табл. 4.12 та 4.13.

Харчова промисловість. У галузевій структурі харчової про­мисловості Придніпровського економічного району основою є га-

693

лузі харчосмакової промисловості — 67 %, у тому числі в Дніп­ропетровській області — 68,9 %, Запорізькій — 69,9 і Кірово­градській — 55,2 %. В їх складі вирізняються олійна і хлібопе­карська, в Кіровоградській області також значну частку станов­лять олійножирова і лікеро-горілчана, в Запорізькій — пивоварна промисловість. М'ясна і молочна промисловість в структурі хар­чової промисловості областей становить майже третину, борош­номельно-круп'яна промисловість має найбільшу питому вагу в Кіровоградській області. Частка району за обсягами виробництва харчової промисловості в Україні становить 11,7 %, у тому числі Дніпропетровська область — 6,7 %; Запорізька — 3,2 і Кірово­градська— 1,8 %.

Таблищ 4.12

ВИРОБНИЦТВО

ОСНОВНИХ ВИДІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

У ПРИДНІПРОВСЬКОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ РАЙОНІ

в 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. т

694

Таблиця 4.13

ВИРОБНИЦТВО ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ У ПРИДНІПРОВСЬКОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ РАЙОНІ у 2000 р., тис. т

Транспорт і зв'язок. У цій галузі економіки зосереджено 12,5 % основних фондів України вартістю 14,2 млрд грн, зайнято 168,8 тис. осіб (14,5 % в Україні).

У Придніпровському економічному районі розвинуті різні ви­ди транспорту: авіаційний, залізничний, автомобільний, трубопро­відний і річковий. У районі розвивається як вантажний, так і паса­жирський транспорт.

Територію району перетинають найважливіші залізниці, які з'єднують найбільші сировинні бази країни — кам'яновугільний Донбас, залізорудне Криворіжжя та Нікопольський марганцево­рудний басейн. Через територію Придніпровського економічного району проходить Придніпровська і Одеська залізниці, які не збі­гаються з його адміністративно-територіальним поділом. У той же час Придніпровська залізниця виконує великий обсяг перевезень продукції, зокрема гірничо-металургійного та паливного комплек-

695

су Придніпров'я. Експлуатаційна довжина залізничних колій за­гального користування становить у Придніпровському економіч­ному районі 3487 км, а густота колій на 1 тис. км² — 42 км (по Україні — 37 км).

У Придніпров'ї розвинута мережа автомобільних шляхів. Дов­жина шляхів з твердим покриттям загального користування ста­новить 22,2 тис. км, а їх густота 265 км (по Україні — 271 км).

Основні залізничні вузли Придніпров'я: у Дніпропетровській області — Дніпропетровськ, Верхівцеве, Кривий Ріг, Синельни­кове, П'ятихатки, Чаплине; у Запорізькій області — Запоріжжя, Пологи, Мелітополь, Верхній Токмак, Федорівка; у Кіровоград­ській області — Знам'янка, Помічна, Долинська, Гайворон.

Придніпров'я з півночі на південь перетинає головна водна артерія країни — ріка Дніпро. Вона має вихід до Азовського моря (південь Запорізької обл.). Це забезпечує перевезення вантажів річковим і морським транспортом з виходом у Чорне море. Най­більші річкові порти району — Дніпропетровський і Запорізький, морський порт на Азовському морі — Бердянськ.

За період 1991—2000 pp. у зв'язку зі скороченням виробницт­ва в господарському комплексі району зменшуються обсяги ван­тажоперевезень і вантажообігу за всіма видами транспорту. Зок­рема, обсяги вантажоперевезень автомобільним транспортом змен­шились порівняно з 1990 р. у 5 разів і більш як у 2 рази порівняно з 1995 р. У 2000 р. обсяги вантажоперевезень автомобільним транс­портом Придніпров'я становили 243,2 млн т, або 29,6 % до України.

У районі достатньо розвинутий ринок послуг електрозв'язку. Діє мережа Українського мобільного зв'язку (UMC), розвива­ється комп'ютерна мережа Інтернет, надаються послуги елект­ронної пошти, розширюються поштові послуги, здійснюються банківські операції, різні види розрахунків та надаються інфор­маційні послуги.

Соціальна сфера. У галузях соціальної сфери зосереджено близько 31 % основних фондів Придніпров'я, зайнято 29% тру­дових ресурсів. У соціальній сфері створюється п'ята частина ва­лової доданої вартості економіки району. В її складі понад 60 % припадає на матеріально-побутові галузі і близько 40 % на соціаль­но-культурні галузі.

У 1990—2000 pp. щорічно скорочувались обсяги введення основ­них фондів та залучення інвестицій в основні галузі соціальної сфери. Забезпеченість населення різними видами послуг за цей період значно зменшилась. Скоротились обсяги надання насе­ленню платних і особливо побутових послуг. Зменшились обсяги

696

роздрібного товарообігу, а забезпеченість населення підприємст­вами торгівлі залишається нижче нормативного рівня.

У структурі виробництва товарів народного споживання При­дніпров'я співвідношення продовольчих і непродовольчих това­рів нераціональне і становило у 2000 р. — 66 : 34 проти 59 : 41 у 1990 р. (при оптимальному 40 : 60).

У системі освіти, зокрема в дошкільному вихованні, за період 1990—2000 рр. скоротилась кількість та частка дітей, охоплених суспільним вихованням, у закладах середньої освіти зменшилась чисельність учнів, що пов'язано з наслідками соціально-економіч­ної кризи, несприятливою демографічною ситуацією, недостат­ньою потужністю шкіл. У галузі культури та мистецтва Придніпро­в'я скоротилась мережа клубів і бібліотек. У галузі охорони здоро­в'я зменшилась кількість лікарняних установ, ліжкового фонду, по­тужностей амбулаторно-поліклінічних закладів. Сучасний стан соці­альної сфери району характеризують показники, наведені в табл. 4.14.

Інвестиційна діяльність. Інвестиції в основний капітал у власне будівництво за 1991—2000 рр. в районі скоротились у 4,6 раза за значного зменшення в джерелах надходжень державних і власних коштів підприємств. Більш високими темпами порівняно з середнім значенням по Україні вони зменшувались у розрахун­ку на душу населення. У 2000 р. інвестиції в основний капітал у районі становили 2,2 млрд грн, або 15,5 % до загального показ­ника в Україні. їх відтворювальна структура за об'єктами вироб­ничого призначення (вкладено за рахунок усіх джерел фінансу­вання) така: технічне переозброєння і реконструкція діючих під­приємств — 79,9 %; будівництво нових підприємств — 1,2; буді­вництво окремих об'єктів — 8,0 %.

Галузева структура інвестицій в основний капітал характери­зується такими пропорціями: промисловість — 78,8 %; сільське господарство — 4,2; будівництво — 1,6; транспорт та зв'язок — 12,8; торгівля і громадське харчування — 2,3; матеріально-технічне постачання та збут— 0,1; заготівлі — 0,1; інформаційне обчислення — 0,1 %.

В усіх сферах економічної діяльності значно скоротились обся­ги капітального будівництва. Загальний обсяг будівельних і мон­тажних робіт у 2000 р. порівняно з 1990 р. зменшився в 6,8 раза. У 2000 р. він становив 921 млн грн, що становить 13,3 % до України.

У розвитку інвестиційного комплексу необхідне вирішення проблем, пов'язаних з удосконаленням структури капітальних вкла­день, створення режиму найбільшого сприяння для вкладання капітальних вкладень у виробничу сферу.

697