Література

1. Актуальні проблеми теорії держави та права. Частина І. Актуальні проблеми теорії держави / [С. М. Тимченко, С. К. Бостан, С. М. Легуша та ін.]. 2-е вид., стереотипне. —  К. : КНТ, 2008.  —  288 с.

2. Бостан Л.М. Історія держави і права зарубіжних країн / Л.М. Бостан, С.К. Бостан: навчальний посібник. – К.: ЦУБ, 2008 – 728 с.

3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права / О.Ф. Скакун. – Харків, 2009 – 746 с.

Литвин Маргарита

слухач магістратури юридичного факультету ЗНУ

Наук. кер.: д. ю. н., професор Коломоєць Т.О.

Особливості договору про сурогатне материнство

Для того, щоб уникнути проблем у відносинах щодо виношування дитини сурогатне материнство повинно чітко регулюватися договором, укладеним між сторонами, якому необхідно приділяти особливу увагу. На думку Червоного Ю.С. задля усунення спорів, до Сімейного кодексу України необхідно включити положення про те, що між подружжям та сурогатною матірю в обов’язковому порядку повинен укладатися письмовий договір, який підлягає нотаріальному посвідченню. На думку В. Москалюк, при укладенні Договору між подружжям та сурогатною матірю предметом такого Договору є виношування дитини та її народження і подальша передача подружжю, що надає генетичний матеріал, тобто надання своєрідної послуги, за яку сурогатна матір одержує винагороду [1]. Однак, на нашу думку, слід погодитися із твердженням М. Сопель про те, що договір, який визначається чинним законодавством, може бути укладений лише для виникнення цивільних прав і обов’язків. Предметом Договору не може бути передача дитини від сурогатної матері її біологічним батькам, оскільки торгівля дітьми заборонена.

Договір може мати просту письмову форму, однак при оформленні батьківства на генетичних батьків необхідною є нотаріально засвідчена заява сурогатної матері про згоду на запис подружжя батьками дитини [2]. Тому, на нашу думку, даний Договір для виникнення прав та захисту законних інтересів його учасників має укладатися у письмовій формі та посвідчуватися нотаріально. При укладенні договору між подружжям та сурогатною матір`ю необхідно звернути увагу на: порядок розрахунків між сторонами. Якщо договір є оплатним, то ціна має складатися з двох частин – оплата фактичних витрат, пов’язаних з виконанням договору та винагорода за виконання договору, що встановлюється за домовленістю між сторонами. Дана цивільно-правова угода обов’язково повинна містити положення про те, що в разі рішення сурогатної матері залишити дитину, вона не тільки втрачає право на виплату вищезгаданої компенсації, але і зобов’язується компенсувати біологічним батькам всі їх витрати за даним договором; строк договору. Початком дії Договору може бути момент імплантації у порожнину матки сурогатної матері генетичного матеріалу подружжя, а моментом припинення – момент передачі сурогатною матір`ю народженої нею дитини та виплатою їй винагороди. Як відзначає М.Антокольська конститутивною ознакою сурогатного материнства є укладення до моменту зачаття дитини договору про виношування дитини сурогатною матір`ю з метою подальшого встановлення батьківських правовідносин між цією дитиною та особами, які уклали даний договір з сурогатною матір`ю [3]; сторони договору є замовники та сурогатна мати. У випадку, коли сурогатна мати залишається анонімною, то доцільно укладати договір між сурогатною матір`ю та медичним закладом, в якому буде проводитися штучне запліднення та наступне спостереження за протікання вагітності, а також між цим медичним закладом та подружжям-замовниками; права та обов’язки сторін. Основним обов’язком сурогатної матері є виношування дитини, виконання всіх вказівок лікарів, її народження та передача подружжю - замовникам. Подружжя в свою чергу, зобов’язується здійснювати оплату фактичних витрат, які несе сурогатна матір під час виконання договору, а після передачі їм народженої дитини, сплатити їй встановлену в Договорі винагороду; порядок зміни, припинення. Договір про сурогатне материнство може бути зміненим або розірваним як шляхом односторонньої відмови від Договору, так і за згодою сторін. Деякі вчені пропонують встановити строк, протягом якого сурогатна мати може розірвати договір з подружжям-замовником. Наприклад, на думку М. Юна, сурогатна мати може відмовитися від виконання договору в період вагітності. А відповідно до англійського законодавства згода на передачу батьківських прав є недійсною, якщо вона надана менш ніж через шість тижнів після народження дитини; відповідальність сторін. Не виконання договору однією із сторін тягне за собою не тільки його розірвання, але й відшкодування винною стороною заподіяних іншій стороні збитків. Проаналізувавши положення ч.2 ст.123 Сімейного кодексу України можна дійти висновку про те, що при відмові сурогатної матері передати дитину, яка народилася, подружжю, яке є її біологічними батьками, питання має вирішуватися у судовому порядку; конфіденційність. Таємниця приватного життя, захищеність власного спокою також мають бути відображені в договорі. Конфіденційність має включати заборону розголошувати будь-які дані про подружжя, дитину, сурогатну матір, медичний заклад, умови договору і порядок його виконання.

Виходячи із вищевикладеного, до договору про сурогатне материнство можуть застосовуватися норми Цивільного кодексу України про договір про надання послуг, а також загальні положення про договори, і відповідно, про зобов’язання. Крім того, оскільки такий Договір має бути нотаріально посвідченим, то посвідчуватися він повинен з додержанням вимог Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України щодо посвідчення правочинів. Отже, на нашу думку, укладення договору про сурогатне материнство слугує своєрідною гарантією прав як сурогатної матері, так і подружжя, чий генетичний матеріал імплантується сурогатній матері. Тому відносини між біологічними батьками і сурогатною матір’ю з приводу укладання договору про виконання послуг щодо виношування та народження дитини повинні бути чітко врегульованими цивільно-правовим законодавством.