Література

1. Susanne Bonse, Christiane Santelli-Rouvier, Jacques Barbe. Inhibition of Trypanosoma cruzi Trypanothione Reductase by Acridines: Kinetic Studies and Structure-Activity Relationships. // Journal of Medicinal Chemistry № 42 (26), 1999. – Р. 5448-5454.

2. Christiane Santelli-Rouvier, Jean-Marc Barret, Christopher M. Farrell. Synthesis of 9-acridinyl sulfur derivatives: sulfides, sulfoxides and sulfones. Comparison of their activity on tumour cells. //C. Santelli-Rouvier et al. / European Journal of Medicinal Chemistry № 39, 2004. – Р. 1029–1038.

3. Latifa Khalifa, Maria-Jose Rosales, Carmen Mascaro. Inhibition of Cryptosporidium parvum in vitro by 9-(Alkylyhio)acridine Derivatives // Arsneim.-Forsch № 50(1), 2000. – Р.163-167.

4. Marie-Gratia Kayirerea, Abdallah Mahamoud, Jacqueline Chevalierb. Synthesis and antibacterial activity of new 4-alkoxy, 4-aminoalkyl and 4-alkylthioquinoline derivatives // Eur. J. Med. Chem. №33, 1988. – Р. 55-63.

Бондаренко Юлія

студентка V курсу біологічного факультету ЗНУ

Наук. кер.: д. б. н., професор Бовт В.Д.

Діагностика стану деревинних рослин під впливом антропогенного навантаження м. Запоріжжя

Метою нашої роботи було провести діагностику морфофункціональних змін деревних рослин м.Запоріжжя під впливом промислового навантаження.

У задачі дослідження входило становити вплив промислових забруднень районів м.Запоріжжя на кількість зольних речовин в листках дерев, а також визначити найбільш стійкий вид дерева

Об’єктами дослідження були 3 види деревних рослин: в’яз граболистий (Ulmus carрinifolia Rupp.ex. G. Suchon), дуб звичайний (Quercus robus L.), липа серцелиста (Tilia cordata Mill) Райони дослідження: Заводський та Хортицький.

Показник змісту зольних речовин в листі і листовому опаде важливий як в аспекті хімізму самої рослини, так і з позицій надходження мінеральних речовин з фітомаси в інші компоненти екосистеми. У даній роботі представлені деякі результати, що відносяться до визначення показника зольності листя деревних рослин в умовах урбосередовища. Визначення показників зольності листової фітомаси дозволяє чекати видоспецифічності, динаміки в сезонному відношенні і безперечної залежності від умов місця зростання даних деревних рослин.

За результатами цього графіку видно що максимальне значення зольності (44,09%) у липи серцевидної у Заводському районі, що можна пов'язувати з високими абсорбативними властивостями покритого волосками її листя, як слідство – збільшення вмісту пилу зольного залишку. Середнє значення було у дуба звичайного і складало 38,95%. Мінімальне значення даного параметра в тому ж районі (23,75%) відмічено у в’яза граблистого. Залежно від умов зростання досліджувані деревні види розташовуються по мірі зниження зольності в наступні ряди: а) для Заводського району: липа серцевидна > дуб звичайний > в’яз граболистний; б) для Хортицького района: липа серцевидна > в’яз граблистний > дуб звичайний.

Таким чином, для всіх даних видів дерев, нами відмічено збільшення вмісту зольних елементів у листі в умовах забрудненого Заводського района в порівнянні з умовно – чистим Хортицьким.

Найстійкішим видом виявився в’яз граблистий, проміжне положення займає дуб звичайний і найбільш уразливою виявилась липа серцелиста.

Власенко Ольга

студентка V курсу біологічного факультету ЗНУ

Наук. кер.: к. б. н., доц. Горбань В.В.