Література

1. Смирнов В.М., Дубровский В.И. Физиология физического воспитания и спорта. - М.: Владос, 2002. – 605 с.

2. Агаджанян Н.А. Адаптация и резервы организма. – М.: ФиС, 1983. – 176 с.

3. Баевский Р.М., Барсенева А.П. Донозологическая диагностика в оценке состояния здоровья // Валеология: диагностика, средства и практика обеспечения здоровья. – СПб.: Наука, 1993. – С. 33-48

4. Апанасенко Г.Л. Охрана здоровья здоровых: некоторые проблемы теории и практики // Валеология: диагностика, средства и практика обеспечения здоровья. – СПб.: Наука, 1993. – С. 49-60

5. Маліков М.В., Філімонов В.І., Богдановська Н.В. Фізіологія людини. – Запоріжжя, 2009. – 757 с.

Ковальова Алла

студентка ІІ курсу факультету

фізичного виховання виховання ЗНУ

Наук.: кер.: к. б. н., доцент Шкопинський Є.О.

Показники серцево-судинної системи тренованих осіб молодого віку при відновленні після дозованого фізичного навантаження

Дослідження показників серцево-судинної системи є оцінкою стану механізмів регуляції серцево-судинної системи в організмі людини. Вивченню цього питання у осіб молодого віку приділяється велика увага [1, 2].

Дослідження показників серцево-судинної системи тренованих осіб молодого віку при відновленні після дозованого фізичного навантаження було виконане на базі кафедри медико-біологічних основ фізичної культури (лабораторії біохімії й фармакології спорту) факультету фізичного виховання Запорізького національного університету. Було проведене обстеження 26 (12 юнаків і 14 дівчат) тренованих осіб молодого віку (17-24 років) – спортсмени, студенти факультету фізичного виховання Запорізького національного університету, у тому числі й кандидати в майстра спорту, майстри спорту.

Для оцінки параметрів серцево-судинної системи використовувалися навантажувальні велоергометричні тести з реєстрацією електрокардіограми (ЕКГ), які проводились протягом п'яти днів щоденно за допомогою вітчизняного комп'ютерного кардіографічного комплексу «CardioLab+» (Харків, ХАІ-МЕДИКА). У всіх обстежених проводилась реєстрація серцевого ритму, артеріального тиску і електрокардіограма перед навантаженням, під час східчасто зростаючого навантаження на велоергометрі і на 3-х хвилинах відновлення. Перший ступінь навантаження складав 50 Вт і через кожні 3 хв збільшувався на 50 Вт. Всі обстежені виконували три ступеня навантаження (50, 100 і 150 Вт). Реєстрація ЕКГ при дозованому фізичному навантаженні проводилась в стандартних відведеннях за Небом [3], в першій половині дня після 10-15 хвилин відпочинку.

При аналізі динаміки частоти серцевих скорочень (ЧСС) отримані дані показали, що субмаксимальна ЧСС досягалася у всіх обстежених до кінця III етапу навантаження при хронотропному резерві більше 80 і менше 90 уд./хв, що свідчить про нормальну реакцію ЧСС на навантаження.

Приріст артеріального тиску в тренованих осіб молодого віку при дозованому фізичному навантаженні був адекватним на субмаксимальне навантаження. Аналіз динаміки диастолічного артеріального тиску (ДАТ) за днями дослідження показав загальну закономірність для всіх обстежених – максимальне підвищення ДАТ досягалось на ІІ етапі навантаження, а на ІІІ етапі навантаження вже спостерігалися більш низькі показники ДАТ, що може свідчити про більш швидку адаптацію організму тренованих осіб до дозованого фізичного навантаження і про більш активну оптимізацію реакцій організму на неї.

Аналіз динаміки показників ЧСС, систолічного артеріального тиску (САТ) і ДАТ у групах показав, що всі обстежені треновані юнаки й дівчата виявили нормотонічний гемодинамічний тип реакції серцево-судинної системи на навантаження [4].

Показники варіаційної пульсометрії в тренованих осіб молодого віку при дозованому фізичному навантаженні також не виявили відхилень від норми реакції серцево-судинної системи на дозоване східчасто зростаюче фізичне навантаження.