Література

1. Баранов О.С. Идеографический словарь русского языка 2007. – http: // baranov. narod. ru/. pdf (cited 20.09.08).

2. Богданович Г.Ю., Мартынюк А.Я. Опыт идеографического описания языков. http: // nbuv. gav.ua./articles/. pdf (cited 20.02.02)

3. Воронцова И.А. Принципы классификации тезаурусов английского языка. – http: // nauka. ru /.pdf (cited 01.12.06).

4. Гетьман І.М. Теоретична та практична ідеографія . – К.: Вища школа, 1993. – 119 с.

5. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. – М.: Наука, 1976. – 356 с.

6. Морковкин В.В. Опыт идеографического описания лексики . – М., 1973. – 264 с.

Обченко Наталія

студентка V курсу факультету іноземної філології ЗНУ

Наук. кер.: к. філол. н., доцент Голуб Ю.І.

Функціонально-смислові та мовні особливості заголовків англомовних публіцистичних текстів

Значний внесок в розробку теорії функціональних стилів зробили такі видатні вчені, як В.В.Виноградов, В.М. Жирмунський, Л.В. Щерба, Л.П. Якубінський. Вивченням специфіки публіцистичного стилю займались В.И. Здоровега, П.С. Карасев, В.А. Качкан, А.К. Панфілов, М.П. Парцей, Г.Я. Солганик, А.А. Тертичний та інші дослідники.

Публіцистичний стиль мови є функціональним різновидом літературної мови і широко застосовується в різних сферах суспільного життя. Цей стиль реалізується в газетних і журнальних статтях на політичні й інші суспільно значущі теми, в ораторських виступах на мітингах і зборах, по радіо та телебаченню. Деякі дослідники вважають публіцистичний стиль принципово неоднорідним, на думку інших, в самій цій неоднорідності простежується специфічна стильова єдність, цілісність.

Актуальність дослідження специфіки газетно-публіцистичного стилю мови обумовлена посиленням уваги лінгвістів до текстів масової комунікації як засобу впливу на реципієнта й необхідністю більш повного вивчення лінгвістичних характеристик поданих текстів. Ця тема була обрана також у зв'язку з тим, що засоби масової інформації мають унікальну спроможність за короткий період часу ввести у вжиток нові мовні явища.

Публіцистичний стиль у всіх його проявах несе багату функціональну навантаженість. Із системи функцій публіцистичного стилю різні дослідники виділяють наступні: постійний та глибокий вплив на читача, формування та формулювання громадської думки, активізація дії читача у відгук на поданий матеріал, подання актуальної та важливої інформації, аналіз та дослідження загальних проблем [4, 202], також публіцистика виконує відображальну та комунікативну функції [1, 27-29].

Однією з важливих особливостей публіцистичного стилю є сполучення в його рамках двох функцій мови – функції повідомлення (інформативної) і функції впливу (експресивної).

Важливим компонентом публіцистичного тексту є заголовок, який має ряд особливостей, які зумовлені його функціями. На цей елемент тесту покладено важливу роль – привабити читача, викликати в ньому емоційний відгук та примусити його прочитати статтю.

Точне вираження думки – найважливіша вимога, яку ставить перед собою публіцист. Особливо важлива яскравість і точність для заголовка, адже заголовок – це перше, із чим зустрічається читач завдяки заголовкам він орієнтується в змісті видання.

Заголовок має велику кількість функцій: інформативна – заголовок несе в собі узагальнену інформацію, яка зазначається у повному обсязі в публіцистичному тексті. Сигналізуюча – вона дає змогу читачеві зрозуміти важливість того чи іншого матеріалу. Контактна – за допомогою заголовку журналіст встановлює контакт з читачем, обирає заголовок згідно з цільовою аудиторією, використовує слова, які можуть викликати у конкретної аудиторії бажання прочитати статтю [2, 31]. Рекламна функція притаманна не кожному заголовкові, вона має велику роль – формувати психічний настрій особистості та активувати увагу. Делімітативна – заголовок відокремлює один закінчений текст від іншого. Прогнозуюча функція полягає в тому, що заголовок несе в собі концепт, тобто читаючи заголовок ми підключаємо власні асоціації з тим чи іншим словом або поняттям, тим самим прогнозуємо те, про що піде мова у публіцистичному тексті. Інтегративна функція полегшує сприйняття тексту; заголовок покликаний втілювати разом із текстом цілісну злиту структуру. Орієнтирна функція полягає в тому, щоб надати заголовкові роль гіда – зорієнтувати читача в газетному просторі [3, 299].

Найголовніша роль заголовків у публіцистиці – привернути увагу читача, вплинути на його вибір, заволодіти увагою, зробити так, щоб читач запам’ятав інформацію подану в тексті. Згідно з цими задачами журналісти обирають різні способи виділення заголовку на тлі усієї сторінки, чи газети або журналу. Виділити заголовок можливо не тільки графічно – це є невід’ємним, але й за допомогою синтаксису, особливої лексики, використання власних імен, за допомогою гри слів, фразеології, конструкцій з тире, використання запитань, які апелюють до почуттів читача. Вдало підібраний заголовок гарантує те, що публіцистичний текст не залишиться без уваги. Хороший заголовок є динамічним, він встановлює ритм та стилістику тексту, дає уявлення про його зміст та тональність.