Література

1. Бутенко Н.Ю. Комунікативні процеси у навчанні: Підручник. – К.: КНЕУ, 2004. – 386 с.

2. Глоссарий современного образования / Под ред. В.И. Астаховой, А.Л. Сидоренко. – Харьков: ОКО, 1998. – 272 с.

3. Інноваційні пошуки с вучасній освіті / За ред. Л.І. Даниленко, В.Ф. Паламарчук. – К.: Стилос, 2005. – 220 с.

4. Пащенко М.І. Технології використання активних методів навчання: Навч. Посіб. – К.: Наук. Світ, 2003. – 99 с.

Кисленко Ганна

студентка V курсу філологічного факультету ЗНУ

Наук. кер.: професор Білоусенко П.І.

Словотвірна структура прислівників другої половини хіх ст. (на матеріалі українсько-німецького словника є.Желехівського та с.Недільського)

Виявлені в згаданому словнику прислівники творилися від іменників, прикметників, дієслів та прислівників. Відіменникові та деякі відприкметникові прислівники виникли внаслідок адвербіалізації шляхом переходу в адвербативи відмінкових (прийменникових і безприйменникових форм), за зразкамами (моделями) яких творилися інші прислівники за допомогою суфіксації, префіксації та конфіскації. [2, 24]

Прислівники утворені суфіксальним способом. Суфікс -о є найбільш продуктивним типом творення відприкметникових прислівників, наприклад: бійко (с.29), велико (с.60), боисько (с.38), але він трапляється і в відзайменникових (всяко - с.129), відчислівникових (заєдно - с.244) та віддієслівних прислівниках (глумно - с.144, болько - с.39). На формант -е натрапляємо у деяких відприкметникових похідних: боре (с.39), добре (с.167), всеночне (с.126).

Незважаючи на те, що багато прислівників із суфіксом -ки мають дієслівні корені, не всі можна трактувати як віддієслівні (сидячки - с.520, хильки - с.720), а й як відприслівникові (більшки - с.57) та відзайменникові прислівники (заки - с.248)).

За зразком адвербвалізованих форм орудного відмінка творилися прислівники за допомогою суфікса -ом [1, с. 26] від іменників: витягом - с.91, даром - с. 172, глоском - с.144; від дієслів: втеком - с.129, насилком - с.492, вистрибом - с.88; від прислівників: вкосом (с.110) та від прикметників: живцем (с.222).

Прислівники утворені конфіксальним способом. Морфемний комплекс на-…-о характерний для деад’єктивного прислівникового словотворення [4,с.300]. У словнику зафіксовані відприкметникові та віддієслівні деривати: наголо - с.471, на-криво - с.481; накіпчасто - с.478, залучно - с.254. Цим же способом утворені й нечисленні відіменникові та відчислівникові прислівники-деад’єктиви з конфіксом на-…-у: на-роду - с.490, на-прямоту - с. 489, на-першу - с.486. Трапляються адвербіальні утворення з конфіксом на…-и(-ки): на-відгади - с. 467, наприсідки - с. 488. Прислівники з конфіксом на-…-і включають відіменникові (на-яві - с. 501), відприкметникові (на-готові - с. 471) та віддієслівні похідні (на-отльоті - с. 485). Морфему на-…-ець маємо в деяких відприкметникових прислівниках: направець - с. 468. Широкого вжитку в українській мові 2 половини ХІХ століття набули адвербативи з початковим елементом на- та кінцевим компонентом, що не має матеріального вираження: наугад - с.478, на-ознак - с. 485, на-повал - с.487.

Найпомітнішу в кількісному відношенні групу становлять прислівники, утворені морфологічним способом за допомогою морфеми нав-…-ки: навспинячки - с.469, на-в-присядки - с.469, навлежачки - с. 467, тощо.

З конфіксом до-…-и у словнику фіксуються відіменникові похідні: до-знаки - с.193, до-купи - с.195, до-речи - с.99, до-руки - с.199. Прислівники конфіксального творення з морфемами до-…-а представлені відіменниковими та відприслівниковими стуктурами: до-слова - с.200, до-тла - с.202, до-близька - с.188 та ін.

Прислівники утворені префіксальним способом. У словнику знаходимо низку відприслівникових похідних, утворених за допомогою префікса не-: незразу - с.512; не-варто - с.502; не-абияк - с.501; немирно -с.514; незаборонно - с.510; не-годі - с.506; не-влад - с.504; невтішно - с.505.Заперечний префікси ні- утворює похідні переважно від присліників та займенників: ніяк - c.531, ніколи - с.530; нікуди - с.530; ніскільки - с.530; нізащо - с.530. Префікс без- утворює прислівники зі значенням „заперечення того, що названо твірним словом”: безпорядно - с.20, безумовно - с.22, безвременно - с.17.

Префікс на- утворює деривати від різноманітних щодо структури мотивувальних слів, і вказує на межу у виявлянні ознаковості [див.3, с. 123]. Це відіменникові (на-умір - с.498, на-ровень - с.490, на-рік - с.490, відприслівникові (на-против - с.488, на-бекрень - с.464 назавтра - с.477, відчислівникові (на-раз - с.489; відзайменникові: на-сам - с.491, наконець -с.480) утворення. Префікс -най, виявляє найбільший ступінь вияву ознаки, трапляється лише у відприслівниковому прислівнику найрадше - с.478. Префікс нав- трапляється у відіменникових (навколо - с.467, навхрест - с.469) та відприслівникових прислівниках (навдалі - с.466, навпроти - с.469). Префікс за- досить часто вказує на вищу міру ознаки. У словнику Желехівського натрапляємо на такі прислівники з цим префіксом: запізно - с.262, зазлістно - с.245, задовго - с.243.

Обстежений матеріал дає підстави стверджувати, що в другій половині ХІХ с. більшість прислівників творилися за моделями, які є і в сучасній українській мові. Лише окремі утворення, властиві для тогочасного діалектного мовлення, під впливом якого будувався словник, не увійшли в сучасну українську літературну мову.