Література

1. Дэвинс Д. Энергия: Пер. с англ. – М.: Энергоатомиздат, 1985. – 360с.

2. Кикоин А.К., Кикоин И.К. Молекулярная физика. – М.: Наука. Гл. ред. физ. – мат. Лит., 1976. – 480 с.

3. Бутиков Е.Н., Быков А.А, Кондратьев А.С. Физика в премерах и задачах: Учеб. Пособие. – М.: Наука. Гл. ред. физ. – мат. лит., 1989. – 464 с.

4. Матвеев А.Н. Молекулярная физика: Учеб. для физ. спец. вузов. – 2-е издание; перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1987. – 360 с.

5. Булавін Л.А., Гаврюшенко Д.А., Сисоев В.М. Молекулярна фізика: Підручник. – К.: Знання 2006. – 567с.

6. Патент RU2097627 Російської Федерації МПК (1996), опубл. 1996.12.05.

7. Муслин Е.С. Машины XX века. – М., «Машиностроение», 1971, 296 с.

8. Анрейцев Ю.І., Пустовой М.А. “Екологічна експертиза, право і практика, 1992, с. 152.

9. Білявський Г.О., Гадун М.М., Фурдуй Р.С. “Основи загальної екології” 2-е вид. К., 1995 р. с. 368.

Тарасенко Ганна

студентка V курсу фізичного факультету ЗНУ,

Федосенко Дар’я

студентка III курсу фізичного факультету ЗНУ

Наук. кер.: доцент Сніжний В.Л.

Визначення залежності величини магнітної сприйнятливості вуглецевих нанотрубок від зміни температури

Останнім часом склад і властивості наноматеріалів викликають науковий і практичний інтерес. З літературних джерел [1] відомо, що дослідження унікальних властивостей вуглецевих нанотрубок (ВНТ), в тому числі і магнітних, дозволяють розраховувати на ефективне їх використання в різних областях науки і техніки.

На практиці часто одержують не очищені ВНТ, які містять низький вміст феромагнітних кластерів [2] і ряд мінеральних домішок. Визначенню такого низького вмісту (<0.5%) нанозаліза у ВНТ проблематично. В роботі зроблена спроба чутливим магнітометричним методом визначити досить низький вміст феромагнітних домішок і дослідити залежність величини магнітної сприйнятливості (МС) вуглецевих нанотрубок від температури.

Для дослідження використовувалися нанотрубки у вигляді порошку, одержаного на підприємстві ООО «ТМ Спецмаш» методом каталітичного піролізу вуглеводів [2]. Кількість феромагнітних кластерів в об’ємних відсотках визначали за формулою [3]:

,

де - питома намагніченість насичення феромагнітних кластерів; – магнітне поле; – питома магнітна сприйнятливість зразка; -- парамагнітно-діамагнітна складова питомої магнітної сприйнятливості зразка; – питома магнітна сприйнятливість пара процесу феромагнітної складової; -- результуюча питома магнітна сприйнятливість. [4].

Числове значення визначали із залежності методом екстраполяції .

Отримано, що для відповідно .

Екстраполюючи Р_кл→0 (немає феромагнітних кластерів), знаходимо значення питомої магнітної сприйнятливості діа- парамагнітної матриці ВНТ .

Оскільки, основний вміст матриці зразка складають нанотрубки (нехтуємо вмістом інших мінеральних домішок), можна вважати, що ми наближено знайшли питому магнітну сприйнятливість діамагнітних ВНТ , яке майже співпадає з табличним значенням.

Досить складний характер має встановлена залежність питомої магнітної сприйнятливості зразка від температури. При кімнатній температурі маємо позитивне сумарне значення , з підвищенням температури до майже 560^оК відбувається різкий перебіг до від’ємної діамагнітної складової сприйнятливості вуглецевих нанотрубок. Таким чином встановлено, що в області температур 560^оК в досліджуваних ВНТ відбувається фазове перетворення, при температурі вище за цю область переважає позитивна магнітна сприйнятливість, а нижче – від’ємна; можливо за рахунок діамагнетизму нанотрубок.