Література

1. . Погодина И.А. Информационно-коммуникационная компетенция учащихся: проблемы и модель формирования // Открытое и дистанционное образование. – 2009. – 4 квартал. – С.9-14.

2. . Сиротенко Н. Дистанційне навчання: креативні можливості. / Сиротенко Н. // Інтернет – Освіта – Наука: Матеріали конференції. – Вінниця, 2008. – С.151-153.

3. . Ушницкая В.В. Дистанционное обучение иностранному языку / Ушницкая В.В. // Информатика и образование. – 2000. - №9. – С.35-36.

4. Clifford, Ray. Foreign Languages and Distance Education: the Next Best Thing to Being There. Washington, DC: Center for Applied Linguistics, ERIC Clearinghouse on Languages and Linguistics, [1990] 1 v.

5. Hokanson, Sonja G. Distance Education in Foreign Languages. Washington, DC: Pedagogy: Colleges and Universities, [2001].

6. Trajanovic M., Domazet D., Micic-Ilic B. Distance Learning and Foreign Language Teaching. //BCI 2007, Sofia, Bulgaria.

Худолєєва Тетяна

студентка IV курсу факультету іноземної філології ЗНУ

Наук. кер.: к. філол. н., доцент Ружин К.М.

Особливості функціонування англо-французького білінгвізму з огляду на сучасні методико-педагогічні концепції

У сучасній методології викладання іноземних мов існує нестача комплексних та добре систематизованих досліджень явища багатомовності, які могли б стати в нагоді при розробці нових прогресивних концепцій. Наразі існуючі плани навчання для школи не відповідають, з одного боку, загальноєвропейським вимогам формування компетенції з другої іноземної мови (далі – ІМ2), а з іншого боку, зростаючим внутрішнім потребам у нашій державі, коли дедалі частіше потрібні фахівці різних галузей, які досить вільно володіють не тільки англійською як мовою міжнародного спілкування, а й принаймні ще двома мовами [6, 53]. Щоб задовольнити ці потреби суспільства, теоретичні розробки повинні перейти до практичних викладок, які будуть впроваджуватися до всіх загальноосвітніх шкіл без виключення.

Політика інтеграції України у світовий науковий, освітній та культурний простори ставить перед сучасними учбовими закладами – школами та ВИШами – завдання реалізації ідеї плюралінгвізму в організації освіти [4, 22]. Завдяки можливості коригувати базовий навчальний план, пристосовувати його до потреб учнівського контингенту учні, окрім рідної української або російської мови, вивчають дві іноземні.

У педагогічній, методичній та лінгвістичній літературі маємо такі терміни: білінгвізм, двомовність, тримовність, чотиримовність, багатомовність. Н.В. Баришніков виділяє унікальне мовне та культурне явище, яке він називає «штучною триглосією», на фоні якої реалізується опанування учнями іноземною мовою [1, 29]. Рідна мова, ІМ1 та ІМ2 утворюють триглосію, яка характеризується недосконалим володінням двома іноземними мовами. Причому з розвитком комунікативної компетенції учнів одночасно в двох іноземних мовах змінюється й характер триглосії, що повинно знаходити відображення в методиці викладання ІМ2 на різних етапах навчання [1, 29].

Є.М. Верещагін визначає білінгвізм як психічний механізм (тобто знання, вміння, навички), завдяки якому людина може «воссоздавать и производить речевые высказывания, которые последовательно принадлежат двум языковым системам», а терміном «білінгв» він називає людину, здатну вживати для спілкування дві мовні системи [3, 45].

Дещо глибше та грунтовніше тлумачить білінгвізм У. Вайнрайх, який під цим терміном розуміє «практику попеременного пользования языками» [2, 22]. Цей вчений одним із перших спробував застосувати комплексний підхід до проблеми двомовності, акцентуючи увагу на головній рисі цього явища – функціонуванні двох мов у свідомості одних і тих самих носіїв. Людину, яка «поперемінно користується мовами», У. Вайнрайх пропонує називати «білінгвом» [2, 22].

Наступне дослідження демонструє доцільність опори на англійську мову при вивченні французької. Ми проаналізували лексику, пов'язану з різдвяними та новорічними святами (всього 64 лексичні одиниці). У ході проведення дослідження ми з’ясували, що 81 % слів мають дуже схоже написання та 19 % повністю співпадають за цим напрямком аналізу. Фонетичний критерій продемонстрував, що 97 % слів частково збігаються та 3 % повністю співпадають. Семантичний показник є найголовнішим при практичному оволодінні декількома мовами, тому що саме на його основі відбувається запам’ятовування та функціонування у свідомості лексичного матеріалу. Відповідно до нашого дослідження, 100% порівняних слів повністю збігаються за семантичним критерієм. Такі результати доводять не тільки можливість, а й необхідність викладання лексики французької мови у тісному порівнянні з англійською. За такої методики суттєво підвищується ефективність навчання та продуктивно формується динамічна двомовність, яка надає можливість учням та студентам успішно застосовувати свої знання з мінімальною міжмовною інтерференцією.