Література

1. Шушлягин О.И. Немедикаментозная терапия психосоматических расстройств у больных артериальной гипертонией с метаболическим синдромом / О.И. Шушлягин //Журнал практичного лікаря. – 2006. - № 5. – с. 20 – 29.

2. Об основах цветотерапии // Глаз.- 2003. - № 1(29). – с. 10 - 15.

3. Пестрая лента // Здоровье. – 2003. - №7 (580). – с. 14 – 20.

Секція № 10 педагогічні науки

Гладиш Марія

аспірант факультету СПП

Наук. кер.: д. пед. н., професор Міщик Л.І.

Особливості адаптації студентів з обмеженими можливостями в умовах внз

У процесі інтеграції навчальної діяльності у ВНЗ необхідно враховувати реальні проблеми студента з обмеженими можливостями. Аналіз наукових джерел свідчить, що здоровий студент і студент з обмеженими можливостями – це два різні статуси, які передбачають, доповнюючи один одного, відношення між студентом з обмеженими можливостями, здоровим студентом, вузом і державою.

У першому випадку, як свідчать дослідження І.Б. Іванової, студент з особливими потребами у вищому навчальному закладі має статус звичайного студента із усіма обов’язками (відвідування занять, навчання, участь у житті закладу і факультету, тощо). Позитивні сторони подібної ситуації мають моральні цінності, а саме:

- ставлення до студентів з обмеженими можливостями як і до інших студентів, а це означає реальну рівноправність;

- гуманність у відношеннях;

- визначення людської гідності, партнерства.

Разом з тим такі фактори можуть, на нашу думку, негативно можуть позначитися на процесі навчання студента з обмеженими можливостями і навіть сприяти виключенню такого студента із навчального закладу через непристосованість ВНЗ до особливостей молодих людей з інвалідністю. У такому випадку студент з обмеженими можливостями має статус не стільки студента, скільки інваліда [1, 88].

У дослідженнях Л.І.Міщик доведено, що сьогодні склалася тенденція, коли найбільш ефективними у соціальному становленні молоді є фактори освітнього середовища. Особливо це стосується студентів вищих навчальних закладів. Фактори освітньої сфери допомагають молодій людині продуктивно взаємодіяти з іншими сферами життєдіяльності [2, 131].

Відомо, що результативність соціалізуючого процесу в умовах вищої школи залежить як від об’єктивних, так і суб’єктивних факторів, серед яких і сам студент, і вся структура університетського соціуму стають партнерами у розвитку і становленні майбутнього спеціаліста.

У нашому дослідженні соціалізація студентства з особливими потребами розглядається як необхідність створення педагогічних умов для соціально-педагогічної адаптації, які допоможуть підготувати спеціаліста та посилити соціально значущі якості особливості.

Під педагогічними умовами розуміють як обставини, що сприяють розвитку навчально-виховного процесу, так і комплекс засобів, якими володіє навчальний заклад для ефективного здійснення навчально-виховного процесу. Адаптація відбувається завдяки певних умов та обставин. У нашому дослідженні ми розглядаємо педагогічні умови ВНЗ, які впливають на цей процес. Отже, першою педагогічною умовою ми виділяємо гуманізацію стосунків у навчально-виховному процесі. Це сприяє співробітництву та співтворчості викладачів і студентів, встановленню гуманістичних міжособистісних стосунків, діалогізму педагогічної взаємодії. Важливо пам’ятати, що для молоді з обмеженими можливостями значущість відносин, стосунки з однолітками дуже важливі, в залежності від різних умов можуть сприяти як позитивній, так і негативній соціалізації.

Наступною важливою педагогічною умовою ефективного процесу адаптації студентів з обмеженими можливостями є оновлення та вдосконалення форм, методів навчання і виховання у вищому навчальному закладі. При цьому, найсучасніша, удосконалена педагогічна технологія не принесе жаданих результатів без зміни підходів до педагогічної підготовки викладачів, оскільки успішне вирішення навчально-виховних завдань у вищих навчальних закладах великою мірою залежить від професійної майстерності, ерудиції, культури педагога.

Найбільш значущим фактором, що негативно позначається на працездатності й успішності студентів (і здорових, і з обмеженими можливостями), виступає їхнє невміння організувати свою роботу. Студентам з обмеженими можливостями необхідно більше часу на підготовку домашнього завдання, на роботу в бібліотеці, на дорогу до вузу. Тому наступною педагогічною умовою ми враховуємо оптимальне співвідношення режиму навчальних занять, відпочинку і медико-реабілітаційних заходів з урахуванням показників психофізичного здоров'я студентів [3, 12].

Забезпечення адаптованості студентів з обмеженими можливостями до навчання, нових умов у ВНЗ можливе лише при створенні необхідних умов та з урахуванням індивідуальних особливостей потенційних можливостей таких студентів.