Література

1. Волик Н.Г. Удосконалення організаційно-економічного механізму довгострокового кредитування//Держава та регіони.Серія:Економіка та підприємництво.-2009.-№ 2 .-с. 44-49.

2. Гарбар Ж.В., Стафійчук Л.В. Управління кредитним ризиком комерційного банку [режим доступу] http://intkonf.org/ken-garbar-zhv-stafiychuk-lv-upravlinnya-kreditnim-rizikom-komertsiynogo-banku//.

Опалатенко Олена

студентка III курсу економічного факультету НІ ЗНУ

Наук. кер.: к. е. н. Селіверстов В.В.

Вплив фінансово-економічної кризи на інфляцію в україні

Актуальність даної теми займає головну позицію для країни. Адже це питання хвилює усіх громадян України ще з кінця 2008 р. Вплив на інфляцію став невід'ємною частиною наступаючої хвилі кризи. Почалося погіршення усіх економічних показників країни та падіння виробництва в країні, що болісно вплинуло на слабку і так економіку держави. Внаслідок цих подій інфляція почала різко повзти вгору, і знецінення грошей було вже не уникнути. За деякими дослідженнями провідних економістів країни було визначено дві головні причини кризи в Україні, які найбільше вплинули на інфляцію - це внутрішньополітична нестабільність та вплив світової фінансової кризи. Почала зростати некерована інфляція і різке коливання курсу гривні, що неминуче позначилось на стан економічної ситуації. Також розкручувало інфляцію і банківське кредитування - станом на середину 2008 року іпотечні кредити становили левову частку в загальному кредитуванні населення (на кінець року -36,1%). Банківська система не витримала випробування кризою, адже кредити були наданні за рахунок вільних коштів, тобто залучених депозитів, які з початком нестабільності ситуації в державі населення вимагало повернути. Національні банки опинилися у пастці - з одного боку, кредити громадяни не поспішали повертати, а з іншого - панічне населення вимагало повернення вкладів. Це похитнуло банківський сектор і почалася проблема кризи ліквідності. З цього часу різко відбулося коливання курсу, що склало немалий відсоток у проблемі інфляції.

Ще однією проблемою, яку теж слід врахувати, було те, що фінансова криза призвела до підвищення цін на енергоносії. Україна є залежною від імпорту газу й нафти, а коли ціни на них підскочили, то відповідно й на ринку паливо-мастильних матеріалів відбулося паралельне подорожчання. І це не оминуло черговий виток зростання цін на транспортні послуги, що тільки і підігрівало розкручування інфляції.

Але, як зазначають експерти, високий рівень інфляції в Україні зумовлюється не тільки внутрішніми проблемами, але й зовнішніми чинниками, серед яких найголовнішим є імпорт загально світової інфляції, яка почала збільшуватись із початком світової кризи. Головними проблемами були знецінення долара та підвищення цін на продукти харчування. Адже, падіння курсу «зеленого» негативно позначилося на інших валютах, що були прив'язані до нього, а також на зростанні цін на товари, які були імпортовані в країну.

Одною із проблем також являється зростання цін на продукцію промисловості через вплив фінансової кризи ( на кінець 2008 р. цей показник досяг позначки у 36,5%). Зокрема лідерами зростання були такі галузі: добування корисних копалин (крім паливно-енергетичних) — 70,4%, металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів — 68,1, виробництво коксу — 64,3, хімічне виробництво — 55,9%. Тобто всі галузі, що орієнтовані на зовнішні ринки або, відповідно до особливостей виробничого процесу, обслуговують експортоорієнтовані виробництва.

На посилення інфляційного фону в Україні вплинуло і коливання процесів на ПФТС (втрата своїх позицій становила 43,5% ). Це пов'язано з відтоком інвесторів, які поспішно залишали український ринок. Падіння попиту на продукти української металургії, левова частка якої була спрямована на експорт, спричиняє обвал цін на сировинних ринках. Це болісно позначається на вітчизняних виробниках металу - ціни знизилися на 18,3%, обсяг виробництва - на 8,6%. Таке скорочення стало останньою краплею, з якої почалося стрімке підвищення інфляції в Україні. Станом на кінець 2009 р. інфляція в державі склала 16%, при обіцяних не вище 10%, а ВВП скоротився на 15%. Нестабільність української економіки тільки провокує нові негативні впливи на макроекономічні показники.

Але є промінь світла для економіки України. Це можливі ефективні дії для покращення становища та «лікування» хворобливих місць економічної системи. У цьому процесі на першій сходинці стоїть проблема зниження інфляційних процесів в країні, шляхи якої мають бути чітко визначені. Одними з них є: державне регулювання курсу гривні на валютному ринку; рефінансування банківської системи з подальшим налагодженням ситуації в кредитному секторі; регулювання ситуації з цінами на паливно-мастильні матеріали та корегування подорожчання на транспортні та комунальні послуги; розробка відповідних антикризових заходів для встановлення стабільності в економічній ситуації в державі; відновлення конкурентоспроможності підприємств металургійної галузі; підтримка і допомога у розвитку сільського господарства; регулювання цін на продукти харчування та інші товари першої необхідності; пошук і залучення інвесторів, які б вкладали значні кошти в український розвиток; стабілізація ситуації на ПФТС з допомогою уряду та ін.