Методика проведення автоматизації діяльності обласних станцій переливання крові

Однією з глобальних задач автоматизації діяльності служб крові є створення єдиного інформаційного простору, тобто регулярний обмін інформацією про донорів та компоненти крові по комп’ютерним каналам зв’язку між установами, які заготовляють, перероблюють і переливають кров та її компоненти. Організація постійного інформаційного обміну дозволила б значно підвищити безпечність та якість трансфузій. На сьогоднішній день в Україні існує лише одна програма, яка може вирішити вищезазначену задачу - програмний комплекс «Crystal Finance Millennium» - «Донор» [1, c.98-106]. Це інтегроване, повномасштабне рішення автоматизації обліку донорів, що в рамках однієї програми реалізує всі аспекти: від введення картки первинного донора й крово- або плазмодачі до формування вихідних статистичних звітів по станції [2]. Програмний комплекс функціонує на багатьох станціях місцевого та обласного рівня, а також в Національному Інституті серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова. Але існує проблема, яка перешкоджає здійсненню повномасштабної інтегрованої автоматизації – з 9 відділів, які функціонують на обласних станціях переливання крові, залишився неавтоматизованим відділ виробництва препаратів крові. Це обумовлено складністю технологічного процесу виготовлення препаратів [3].

В результаті дослідження було розроблено методику проведення автоматизації роботи відділу виробництва препаратів крові на основі «Crystal Finance Millennium» - «Донор». Методика проведення складається з 2 блоків:

І. Робота в реєстратурі відділу (стосовно реєстрації гемаконів, та виробництва плазми з крові). Задачі, які повинні реалізовуватись в програмному комплексі :

1. По обліку плазми. Якщо плазма по якому-небудь донору бракована, то по прізвищу, номеру донора визначити в яку серію виробництва альбуміну вона потрапила, для того щоб вилучити цю серію. Якщо бракована плазма перероблялась на виробництво АГГ, то через журнал обліку реєстрації нативного АГГ за допомогою номера донора знайти в яку серію виробництва альбуміну плазма потрапила.

2. По обліку консервованої крові. Після того як кров зареєстрована в журналі обліку консервованої крові в день переробки навпроти гемаконів ставиться дата переробки і необхідно, щоб номера гемаконів автоматично дублювались в документі з цією датою в журналі переробки консервованої крові.

3. По реєстрації АГГ. Самостійно формувати пари гемаконів для дози по групі крові, а потім по номеру. Якщо донор бракований, через зміну номера знайти гемакон з готовою плазмою і в яку серію галона він потрапив. Наприкінці місяця необхідно сформувати список гемаконів-плазмоферез і гемаконів-компоненти.

4. По виробництву плазми без АГГ. Необхідно здійснювати облік того, скільки плазми без АГГ було отримано за даний місяць і плазма з якими місяцями заготівлі була витрачена на цей процес.

5. По завантаженню галонів. Якщо кров або плазма донора була забракована, за допомогою прізвища й ініціалів, номера його гемакона через журнали реєстрації плазми автоматично знайти серію галона куди плазма була завантажена. При занесенні гемаконів в серію необхідно, щоб автоматично в журналі реєстрації плазми кожному гемакону привласнювався номер серії галона в який він потрапив.

ІІ. Робота з лікарями, препараторами і медсестрами. Необхідно, щоб в програмі відображались ключові етапи виробництва, фіксувалась кількість напівфабрикатів (особливо осадів різних фракцій під час виготовлення альбуміну, бо вони також при необхідності продаються, але це буває рідко, тому нагромаджувати їх на складах недоцільно) та готової продукції, для того, щоб щоденно проводити облік на даній ділянці роботи станції.

В результаті було описано 19 журналів, які в перспективі мають бути автоматизовані та полегшать процес обробки інформації за допомогою формування зв’язків з іншими відділами станції та з службами крові місцевого призначення: «Журнал обліку плазми з районів Запорізької області», «Журнал обліку плазми з ОСПК», «Журнал реєстрації загрузки галлонів», «Журнал обліку консервованої крові з ОЗК», «Журнал обліку реєстрації нативного АГГ», тощо. Також запропоновані допоміжні форми («Облік плазми в холодильниках», «Облік осадів ІІ+ІІІ, ІV, V») та закладки (по аналогії з карткою донора) до «Журналу обліку реєстрації нативного АГГ», «Журналу виготовлення кріопреципітату нативного замороженого», «Журналу обліку кріопреципітату».