Література

1. Искусственное разведение фазанов / Под ред. О.С. Габузова. – М., 1987. – 140 с.

2. Корж А.П. Программа увеличения биологической продуктивности охотничьих угодий юга Украины путем искусственного разведения охотничьего фазана/ А.П. Корж // Тези доповідей наукових конференцій викладачів і студентів ЗДУ. – Запоріжжя, 1993. – Вип. ІІІ, Ч.1. – С. 82 – 83.

Яловенко Аліна

студентка магістратури біологічного факультету ЗНУ

Наук. кер.: д. б. н., професор Колісник Н. В.

Порівняльний аналіз стану метаболічних систем первинних гранул циркулюючих нейтрофілів при захворюваннях різної етіології

За останній час суттєво збільшилась захворюваність на хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) та невиношуваня вагітності (НВ). Це велика медико-соціальна та економічна проблема сучасності, можливо, що причина її – погіршення екологічного стану.

Відомо, що в основі розвитку цих захворювань є незбалансований запальний процес, який характеризується превалюванням у циркуляції системних прозапальних цитокінів, зокрема ІЛ-1, ІЛ-6, α-ФНП. На підвищення рівня медіаторів запалення відразу реагують нейтрофіли. Рецепція нейтрофілами інтерлейкінів супроводжується зміною їхнього функціонального стану, мобілізацією ефекторного апарату, який представлений різними типами гранул. В залежності від вмісту прозапальних цитокінів нейтрофіли набувають праймований або активований стан [1, С. 7].

Головним маркером функціонального стану нейтрофілів є зміна активності ферментів азурофільних (первинних) гранул, які визначають реалізацію кисеньзалежних та частково кисеньнезалежних механізмів бактерицидної дії. Кисеньзалежна система представлена мієлопероксидазою (МПО), а кисеньнезалежна – катіонними білками (КБ) [2, С. 36].

У літературі відсутні дані порівняльного вивчення стану МПО та КБ при цих різних по патогенезу захворюваннях.

Мета нашої роботи – порівняльна оцінка стану активності МПО та КБ у хворих на ХОБ у фазу загострення та при загрозі невиношування вагітності як можливих маркерів оцінки наявності та тяжкості перебігу захворювання.

Досліджували венозну кров 100 осіб: по 30 в дослідних групах та по 20 в контрольних відповідно до кожного захворювання. Активність МПО та КБ визначали з використанням цитохімічних методів [3, P. 301 – 302; 4, С. 1321 — 1322], результати виражали за допомогою середнього цитохімічного коефіцієнту.

Для порівняння незалежних вибірок використовували тести Мана-Уїтні та Колмогорова-Смірнова. Встановлено, що показники стану активності МПО та КБ у хворих на ХОБ дослідних групах достовірно нижчі за контроль, зокрема МПО знижується на 26%, а КБ – на 11%. При загрозі НВ показники стану активності МПО та КБ теж знижені порівняно з контролем, але мають недостовірну різницю, а саме, МПО знижується на 15%, а КБ – на 5%.

Можливо, відмінність результатів свідчить про різний патогенез захворювань. Можна припустити, що при ХОБ у фазі загострення нейтрофіли перебувають у стані активації, яка супроводжується дегрануляцією азурофільних гранул, а при загрозі НВ нейтрофіли знаходяться у стані праймації.