Література

1. Ємельяненко Л.М., Петюх В.М., Торгова Л.В., Гриненко А.М. Конфліктологія: Навч. посіб. – К.: КНЕУ. – 2003. – 315 с.

2. Выдай А. Ю. Психология конфликтности менеджмента, или Как руководить без конфликтов? ПЕРСОНАЛ. - К.: МАУП. - 2001. - №4. - с.29-34.

3. Гірняк О.М., Лазановський П.П. Менеджмент: Підручник для студентів вищих закладів освіти. – Львів: «Магнолія плюс». – 2006. – 352 с.

4. Мельник П.В., Філоненко М.М., Гацька Л.П., Кошарська Н.Е. Менеджмент: Навч. посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 154 с.

Корінний С.

студент IV курсу факультету менеджменту ЗНУ

Наук. кер.: викладач Коваленко Н.М.

Посилення конкурентоспроможності промислових підприємств україни за рахунок удосконалення збутової функції

Частка підприємств гірничо-металургійного комплексу у ВВП держави складає 27%, а 16 металургійних комбінатів і заводів України забезпечують 15% робочих місць в національній промисловості. Металургія є джерелом 12% податків і до 50% валютних надходжень до країни [1].

Аналізуючи дані, опубліковані Державним комітетом статистики України, можна стверджувати, що металургійна промисловість – основна експортоорієнтована галузь України та головне джерело надходження іноземної валюти в Державний бюджет.

Під час світової фінансово-економічної кризи відбулося зниження попиту на українську металопродукцію на світових товарних ринках, що призвело до зменшення обсягів виробництва та експорту, а це, в свою чергу, послабило фінансову систему України, викликало падіння курсу гривні, зростання темпів інфляції, зменшення надходжень до Державного бюджету [2].

На сьогоднішній день, в умовах уповільненого зростання світової економіки та погіршення кон’юнктури ринків, необхідним є пошук резервів нарощування та зміцнення експортного потенціалу промислових підприємств [3, с.144].

Це питання досліджують провідні українські вчені, такі як: Ботштейн В. А., Каневський А. Л., Мазур В. Л., Кухта В. П., Пономаренко І. Т. та інші. Вчені пропонують рішення, що здатні значно наростити експортний потенціал підприємств ГМК, проте всі вони стосуються, в першу чергу, витратних шляхів оновлення та заміни основних фондів, що не є доцільним у період виходу економіки країни з фінансово-економічної кризи.

Сьогодні, більш пріоритетним завданням є пошук шляхів посилення конкурентоспроможності та нарощування експортного потенціалу промислових підприємств України за найменших можливих капіталовкладень.

Причинами сильного падіння обсягів експорту металопродукції стали не тільки наслідки кризи, а й слабкість однієї з найголовніших функцій сучасної організації - функції збуту. Для того, щоб вітчизняні підприємства були конкурентоспроможними, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, їм необхідно перевести свою збутову функцію на якісно новий рівень.

Удосконалення збутової функції – це система заходів, направлених на збільшення ефективності збутової діяльності організації, що охоплює такі її складові: стратегію, бізнес-модель, організацію та інформаційну інфраструктуру.

Збутова функція підприємств ГМК застаріла і вимагає модернізації відповідно до вимог ринкової економіки. Проте, менеджери аж ніяк не хочуть побачити та прийняти цю проблему, щоб знайти шляхи її подолання. Ця недалекоглядність примушує їх спиратися не на довгострокові партнерські відносини із контрагентами, а шукати найпершу можливість якомога швидше продати виготовлену продукцію. Така збутова стратегія виявилася досить неефективною, коли вітчизняні підприємства не мали ніякої змоги продати виготовлену продукцію, навіть по занижених цінах, не тільки через те, що на ринку була присутня більш дешева продукція, а й через те, що не було побудовано міцних партнерських відносин.

Підприємствам не вистачає єдиної централізованої моделі збутової функції, яка б включала в себе єдину збутову технологію, її оргструктуру та складові процеси; централізовану інформаційну інфраструктуру; усвідомлення того, що клієнт має виключне значення в житті організації.

Виходячи з вищесказаного, вітчизняним промисловим підприємствам слід удосконалити свою функцію збуту. Перш за все, слід максимально зменшити кількість посередників та посилити власну роль в збуті продукції. Слід також змінити бізнес-модель збутової функції та інформаційну інфраструктуру, які зараз мають переважно децентралізований характер, на централізовані, інтегрувавши вертикально організацію та процеси збуту, щоб кожна складова функції збуту набула максимально високої ефективності, як для підприємства, так і для контрагента.