Література

1. Пальцев М.А., Кветной И.М. Руководство по нейроиммуноэндокринологии. – М.: Медицина, 2006. -382 с.

2. Соколовский В.В. Гистохимические исследования в токсикологии. –Л.: Медицина, 1971. -172 с.

3. Хейхоу Ф., Кваглино Д. Гематологическая цитохимия. –М.: Медицина, 1983. -320 с.

4. Григорова Н.В. Порівняльні дослідження цинку, інсуліну та магнію в панкреатичних В-клітинах мишей і щурів // Materialy 3-i Miedzynarodowej naukowey konferencji “Wiadomosci naykowei mysli – 2007”. T.10. –Przemysl: Nauka i studia, 2007. S.43-45.

Селюк Надія

студентка V курсу біологічного факультету ЗНУ

Наук. кер.: ст.викладач Стрельченко В. І.

Паразитофауна роду apis запорізької області

Вивчення екто- та ендопаразитів родини Apidae в Запорізькій області є необхідною умовою для подальшого лікування та профілактики представників даної родини.

Метою роботи було встановити видовий склад паразитофауни у бджолиних, динаміку коливань чисельності їх паразитів в різні сезони.

Дослідження тривали з травня по листопад 2009 року. Відбір проб проводився на пасіках (бджоли) та на відкритих просторах в польових умовах (джмелі). При визначенні кількості кліщів на Apis mellifera та представниках р. Bombus, застосовували методи змиву, компресорної діагностики, розтину, мікроскопіюванні.

В ході експерименту з’ясована сезонна динаміка зараження медоносних бджіл кліщем Varroa destructor, при цьому екстенсивність інвазії імаго бджіл визначали щомісячно (травень-листопад), підраховуючи кількість кліщів не менш ніж на 200 бджолах, як показали досліди найменший ступінь ураження ектопаразитом бджолиних сімей простежувався в травні – 7%, стрімко зростав і вже в листопаді становив 17,5%.

Для джмелиних найбільш домінуючим видом серед ектопаразитів, характерним для Запорізької області була муха Senotainia tricuspis, процент видового складу від усіх представників становив 58%.

Захворюваність на сферуляріоз, викликана ендопаразитом Sphaerularia bombi становила 9%. Найменш розповсюдженим для представників р. Bombus був вид нематоди Mermis albicans – 2% від всієї кількості знайдених паразитів.

Результати досліджень показали, що при масовому ураженні паразитами комахи не здатні відкладати значної кількості яєць для відновлення потомства, втрачають здатність до медоутворення.

Новизна полягає в тому, що більш детально встановлено кількісне співвідношення різних представників паразитофауни, яка притаманна родині Apidae, саме в Запорізькій області.

Значущість роботи – отримані результати досліджень поширюють уявлення про збудників гельмінтних, протозоотичних, ентомозних захворювань у представників родини Apidae.

Отримані результати можуть бути використані пасічниками, які займаються не лише розведенням бджіл, а й джмелів.

Уліщенко Євген

аспірант І року навчання біологічного факультету ЗНУ

Генчева В.І., к.б.н., викл.,

Бражко Олена

студентка ІІІ курсу біологічного факультету ЗНУ

Синтез хлоропохідних 4-тіохінолінів як потенційних біологічно активних речовин

Продовжуючи пошук біологічно активних речовин серед 4-тіопохідних хіноліну нами отримані нові хлоропохідні (хінолін-4-ілтіо)-карбонових кислот. Взаємодією 4-хлорхіноліну (I) з цистеїном отримані вихідні сполуки S-(хінолін-4-іл)-L-цистеїну (II). При взаємодії відповідних дигідрохлоридів кислот з тіонілхлоридом в метанолі та ізопропанолі отримано їх складні естери (III). Для отримання хлорoпохідних (IV) проводили реакцію діазотування S-(хінолін-4-іл)-L-цистеїнів, як їх естерів так і вільних кислот з нітритом натрію у середовищі хлоридної кислоти. Структуру синтезованих сполук підтверджено даними елементного аналізу, ПМР-спектроскопією, зустрічним синтезом, чистота – тонкошаровою хроматографією.

Результати комп’ютерного прогнозу для отриманих сполук вказують на їх потенційну протипухлинну активність. Крім того, було помічено, що більшу активність мають виявляти галогенопохідні кислот ніж їх естерів.

Фролов Дмитро

аспірат І року навчання біологічного факультету ЗНУ

Наук. кер.: к. б. н., доцент Корж О.П.