Література

1. Global trends in clean energy investment [електронний ресурс – дослідницької агенції], 2009. Режим доступу: http://www.newenergyfinance.com

2. Проблемні питання діяльності венчурних ІСІ в Україні [електронний ресурс – Українська асоціація інвестиційного бізнесу]. Режим доступу: http://www.uaib.com.ua.

Мальцева Марія

студентка IV курсу економічного факультету ЗНУ

Наук. кер.: к. е. н., доцент Макаренко О.І.

Профспілки з точки зору системного підходу

Профспілки є громадськими організаціями, які об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності [1,с.62]. Вони створюються для захисту соціальних, економічних і трудових інтересів працівників підприємств. В даний час у профспілках України йдуть складні процеси пристосування до ринкової економіки. Вже зараз все більш помітною є трансформація мотивації членства працівників у профспілках - не задля традиції, а як об’єктивна потреба для захисту своїх інтересів.

Структура системи профспілок в Україні заснована на теріторіально-галузевих принципах. Галузеве і територіальне розмежування відбувається як на макро, так і на мікрорівні. Професійні спілки працівників освіти і науки, охорони здоров’я, культури України та інші є прикладом галузевого поділу на макрорівні. Федерації профспілок Волинської, Одеської, Рівненської областей та інші - це територіальні об'єднання цих громадських організацій. Вертикальна структура профспілки окремої галузі складається з вищого органу профспілки, територіальних органів (районних, міських, обласних) та первинних (на підприємствах). Тобто профспілку з точки зору системного підходу можна представити як активну чи пасивну систему [2, с.3].

За часів командно-адміністративної економіки у сприйнятті багатьох людей «профспілка» асоціювалася з регулярними внесками і розподілом путівок. Тому профспілку тих часів можна вважати пасивною. Сьогодні Україна має ринкову економіку, де панує боротьба за прибутки, а тому часто виникають конфліктні ситуації між робітниками та управлінським персоналом підприємства. Тепер працівники самі заінтересовані у допомозі профспілок, вони стають соціально-активними і в змозі вільно вибирати власні стратегії дій. Тому профспілки нинішнього часу можна віднести до активних систем.

В подальшому аналізі профспілку будемо розглядати як активну систему (АС). Задача управління АС (задача синтезу оптимальних управляючих дій) зводиться до вибору оптимального управління, тобто допустимого управління, максимізуючого эфективність [3,с.8].

Профспілка як активна система задається наступними параметрами:

1. Склад АС: учасниками профспілки (агентами системи) можуть виступати як окремі люди – члени профспілок, так і об’єднання цих людей;

2. Структура АС: сукупність інформаційних, управлінських та інших зв’язків між членами профспілок;

3. Порядок функціонування: послідовність отримання інформації та вибору стратегії дій членами профспілок;

4. Число періодів функціонування відображає наявність або відсутність динаміки (однократність чи багатократність вибору стратегій членами профспілок протягом заданого періоду);

5. Переваги учасників системи визначає критерій ефективності управління;

6. Допустима множина стратегій професійних спілок визначається внутрішніми та зовнішніми обмеженнями;

7. Інформованість учасників: це інформація, якою володіють члени профспілок на момент прийняття рішення або обрання стратегії дій.

Згідно із системним підходом профспілка – це відкрита система. Нехай держава та керівництво підприємства складають її зовнішнє середовище. З вищезгаданих параметрів тільки два описують залежність стану системи від зовнішнього середовища: обмеження допустимої множини стратегій зовнішніми чинниками та інформованість учасників. Внутрішнє середовище профспілки описують всі перелічені параметри, що дозволяє з різних сторін аналізувати систему.

Використання теорії активних систем дозволяє аналізувати вплив проявів активності членів профспілкових рухів на ефективність діяльності підприємств.