Література

1. Парнюк В. Регулююча функція ПДВ// Економіка України. - 2007. - №6. - С. 4-16.

2. Доповідь про хід виконання Державного бюджету України у 2009 році. Офіційний сайт www.rada.gov.ua.

Григор’єва Тетяна

асистент кафедри економічної кібернетики

Криворізького факультету ЗНУ

Особливості методології сучасних економічних досліджень з позиції цивілізаційної парадигми

Протягом останнього десятиріччя серед економістів спостерігається потужна тенденція відродження наукового інтересу до історії економічної думки. Актуалізація історико-економічних досліджень пов'язана насамперед з парадигмальними зрушеннями, необхідністю перегляду методологічних підходів до аналізу економічних процесів. На цей зв'язок неодноразово звертали увагу відомі українські вчені С. Злупко. Л. Горкіна, А. Гриценко, Л. Корнійчук, П. Леоненко. І хоча завдяки їхнім працям зроблено певні кроки по формуванню нових концепційних засад до вивчення вітчизняної економічної думки, проблема розробки сучасних методологічних підходів до історико-економічних досліджень залишається важливим напрямком наукового пошуку дослідників.

Тому метою мого дослідження є визначення і обґрунтування методологічних аспектів дослідження історії економічної думки.

Аналіз сучасної наукової літератури дає підстави для твердження, що процес актуалізації історико-економічних досліджень відбувається під дією як ендогенних, так і екзогенних чинників. В хронологічних межах цього періоду (50-і - початок 60-х років XX ст.) в економічній теорії поступово формується розуміння того, що існує спадкоємність в розвитку теоретичної думки, тісний органічний зв'язок між сучасним її станом і історичним розвитком попередніх економічних концепцій.

Великою мірою формування такої позиції було обумовлене виходом у світ у 1954 р. «Історії економічного аналізу» Й. Шумпетера. Він порівняв еволюцію останньої з розвитком будь-якої точної науки та беручи за основу аналізу процес розвитку аналітичного апарату і методів дослідження економічних явищ. На основі зазначених методологічних положень Й. Шумпетер обґрунтував важливість звернення до ретроспективних досліджень низкою чинників, умовно розмежувавши їх на три групи — педагогічні переваги, нові ідеї та розуміння логіки людської думки. При цьому вчений наголошував, що саме економічна наука особливо потребує історичного екскурсу .

Парадигма як поняття – це сувора наукова теорія, що втілена в системі понять, що виражають суттєві риси економічної дійсності. В ній зумовили потребу такі чинники, як глобальні зрушення в розвитку людської цивілізації; перетворення людського капіталу на домінанту економічного розвитку.

Отже, новим предметом економічної теорії зумовлено перехід з багатства економічного на багатство соціальне, гуманістичне; виокремлення людського капіталу як результат розвитку соціально-економічної теорії; визнання соціальної значущості всебічного розвитку людини та економічної вигідності інвестицій в людський капітал.

З позицій методологічного плюралізму усі теорії будувалися за єдиною схемою і базувалися на вузькому наборі вихідних передумов, які стосуються базисних елементів, визнається, що різноманітність явищ господарського життя передбачає множинність способів їхнього описання, менш жорсткі вимоги пред'являються і до вихідних передумов. Щодо останніх, то вимагається, щоб вони відповідали специфіці розглядуваних проблем і узгоджувалися між собою. Особливістю застосування згаданого методу є те, що різні погляди вчених щодо генезису ринкового розвитку розглядаються не як альтернативні, кардинально протилежні, а як такі, котрі містять раціональні ідеї, і обґрунтованість яких знаходить своє підтвердження в різних методологічних рамках та в економічній практиці.

У загальнотеоретичному аспекті проблема необхідності нових методологічних підходів до економічного аналізу вперше була поставлена відомими дослідниками А. Гриценком і С. Мочерним, хоча в поняття новітньої методології кожен з них вкладав своє бачення.

Українська економічна думка, будучи невід'ємною складовою світової економічної теорії і розвиваючись у її руслі, певним чином віддзеркалювала тенденції і процеси, характерні для світової економічної науки. П. Леоненко в цілому поділяє існуючу в сучасній соціально-економічній літературі усталену думку фахівців щодо періодів піднесення та застою у розвитку економічної думки України протягом двадцятого сторіччя.

Методологічною основою сучасних історико-економічних досліджень ринкового господарства стає цивілізаційна парадигма суспільного розвитку, яка, не відкидаючи формаційного підходу, значно розширює дослідницьку базу наукового пошуку. Цивілізаційна парадигма передбачає врахування впливу на економіку не лише продуктивних сил, соціально-економічних та техніко-економічних відносин, а також політичної, культурної, соціальної, релігійної та інших сфер суспільного життя. В центрі аналізу стає людина з її індивідуальним світом, причому наголошується на первинність соціогенезу у формуванні людини, її світоглядних позицій і поведінки.

У межах цивілізаційної парадигми стає можливим вивчення економічних процесів у динаміці, що особливо важливо для історико-економічних дисциплін. Пізнання економічних явиш та інститутів через аналіз їхнього генезису і розвитку, дослідження їхньої структури і функціонування дає можливість більш повно і глибоко розкрити економічну сутність зазначених явиш та інститутів.