Література

1. Психология здоровья: Учебник для вузов / [под ред. Г. С. Никифорова]. – СПб. : Питер, 2006. – 607 с. — (Серия «Учебник для вузов»).

2. Совладающее поведение: Современное состояние и перспективы : [Под ред. А. Журавлева и др.]. – М. : Изд-во «Институт психологии РАН», 2008. – 474 с. (Интеграция академической и университетской психологии).

3. Frydenberg E. Teaching Coping to adolescents: when and to whom? / E. Frydenberg, R. Lewis // American Educational Research Journal. — 2000. — Vol. 37, № 3. – Р. 727—745.

4. Lazarus R. Stress, appraisal and coping / R. Lazarus S. Folkman – New York : Springer, 1984. – 257 p.

Дергач Марія

студентка V курсу факультету СПП

Наук. кер.: к. психол. н., доцент Спіцина Л.В.

Психологічні особливості внутрішнього іміджу організації

На сьогодні в науковому суспільстві зростає інтерес до вивчення психологічних особливостей та механізмів створення позитивного іміджу певного об’єкту чи суб’єкту соціального середовища. Перш ніж розкривати психологічні особливості внутрішнього іміджу організації важливим постає завдання визначення поняття “імідж” в контексті психології.

В психології проблемі визначення іміджу приділяли увагу А. Петровський, Г. Ярошевский, В. Шепель, О. Виханский, Д. Майерс, В. Орешкін та інші. В. Шепель трактує імідж як “індивідуальний вигляд або ореол, який створюється засобами масової інформації, соціальною групою або власними зусиллями особистості з метою привернути до себе увагу” 1, с.45. За визначенням В. Орешкіна, “імідж – феномен символічної реальності, мета або результат зусиль, спрямованих на виявлення та презентацію певних якостей суб’єкта або об’єкта цільової аудиторії” [1, с.34]. До основних характеристик іміджу як психічного образу відносять: ідеальність об'єкта, що виникає у свідомості людей і не підлягає прямому вимірюванню, а піддається оцінці лише вході відносин, які виявляється в спілкуванні, діяльності та виборі; цілісність і несуперечність ефективного іміджу; необхідність підкріплення; як стереотип містить обмежену кількість компонентів; імідж передбачає сильний емоційний відгук; імідж прагматичний, тобто орієнтований на обмежене коло завдань, які відповідають цілям діяльності суб’єкта чи об’єкта або особливостям актуальної сітуації [2, с.87].

Зазначимо, що імідж організації – певне уявлення або образ організації, який виникає в уяві членів організації, а також усіх суб’єктів, які безпосередньо чи опосередковано вступають у взаємодію з нею, шляхом когнітивного емоційного ставлення до організації. Таке уявлення будується на основі взаємозалежності та компліментарності його зовнішніх та внутрішніх складових іміджу організації. Розрізняють внутрішній та зовнішній імідж.

Внутрішній імідж складається з різних форм вербального, візуального, етичного, естетичного вираження і поведінки, а суб'єктом є ті люди, які вступають з ним у прямий або опосередкований контакт [2, с.67]. Основними детермінантами внутрішнього іміджу є культура організації та соціально-психологічний клімат. Розглянемо кожне з цих понять окремо.

М. Томілова виокремила декілька рівнів культури організації. Перший включає соціальну адаптацію. У разі успішної адаптації нові працівники стають носіями культури організації, а потім передають її новим співробітникам. Другий рівень становлять відносини між членами організації. Він складається із відносин між представниками адміністрації організації, або відносин між керівництвом та підлеглими; системи внутрішніх комунікацій. Третій рівень – рівень мотивації, який включає систему атестацій, винагород, соціальних визнань, ідентифікації. По відношенню до процесу формування іміджу, культура організації виступає стабілізуючим чинником, оскільки зменшує ступінь колективної невизначеності, вносить ясність в уявлення співробітників про організацію, сприяє накопиченню позитивних моделей поведінки [3, с. 27; 4. с. 53].

Соціально-психологічний клімат організації в контексті її внутрішнього іміджу можна розглядати як задоволення або незадоволення членів організації міжособистісними відносинами, що виявляється в таких групових ефектах, як настрій і погляди колективу, індивідуальне самопочуття та оцінка умов життя і роботи людини в групі. До факторів, що зумовлюють соціально-психологічний клімат належать: схожість і відмінність соціально-демографічних характеристик, систем ціннісних орієнтацій і соціальних установок (які мають для суб’єктів принципове значення), а також найбільш важливих психологічні рис індивидів, які вступають у взаємодію; екологічні змінні, або ситуативні чинники; культурний контекст, або субкультура групи, до якої належать індивіди, що спілкуються [3, с. 30].

Таким чином, внутрішній імідж представляє собою образ чи уявлення, що відображає психологічне ставлення до компанії її співробітників, менеджерів, власників, які складають внутрішнє середовище компанії. Внутрішній імідж є не менш важливим, ніж імідж у зовнішній сфері, оскільки наявність позитивного ставлення співробітників до організації згуртовує колектив, дає впевненість у завтрашньому дні кожному окремому працівнику, стимулює його ідентифікації себе з фірмою, в якій він працює. З іншого боку, згуртованність колективу та наявність тісних зв’язків між окремими рівнями в системі культури організації стають факторами, які визначать рівень сформованості внутрішнього іміджу організації.