Література

1. Дубровский В. И. Реабилитация в спорте. – М.: Физкультура и спорт, 2002. – 401 с.

2. Кафаров К. А. Гигиеническая оценка влияния некоторых восстановительных средств на высококвалифицированных спортсменов. – Минск: Физкультура и спорт, 2006. – 75 с.

3. Таймазов В. А. Средства и методы совершенствования технического мастерства боксеров. - М.: Физкультура и спорт, 1999. – 172 с.

4. Буровых А. Н., Зотов В. П. Методика комплексного подхода к использованию средств восстановления спортивной работоспособности. – Омск: Наука, 2004. – 210 с.

5. Зубенко А. А., Погуляй Н. П., Макареня В. Г. Медицинское обеспечение учебно-тренировочных сборов – К.: Здоров`я, 1999. – 112 с.

Баришникова Олена

студентка ІІ курсу факультету фізичного виховання ЗНУ

Наук. кер.: к. б. н., доцент Голець В.О.

Роль ароматерапії у фізичній реабілітації спортсменів

Ароматерапія у вітчизняному спорті знайшла широке застосування як метод фізичної реабілітації для корекції функціонального стану спортсменів на рівні з гомеопатією, фітотерапією, натуропатією [4] .

Ароматерапія - метод реабілітації з використанням ефірних масел, які вводяться в організм через дихальні шляхи, шкіру і слизові оболонки [1].

Інструментом ароматерапії є ефірні олії - це леткі органічні сполуки різного хімічного складу з сильним ароматичним запахом, пекучі на смак. Кожна ефірна олія містить комплекс хімічних сполук, від яких залежить фармакологічна дія та застосування у медичній практиці.

За хімічним складом виділяють класи ефірних масел, до складу яких входять:

• спирти - мають тонізуючу, антисептичну та антивірусну дію;

• альдегіди - заспокоюють та знімають втому;

• кетони - мають седативний та обезболюючий ефект;

• феноли - стимулююсь імунну та нервову системи;

• складні ефіри - мають заспокійливу та протизапальну дію;

• терпении (монотепени та секвитерпени) є основними компонентами ефірних масел.

Ці речовини сильні анальгетики та антисептики. Секвитерпени мають заспокійливий ефект [2].

Ефірні масла є хімічно-активними сполуками, які мають як лікувальні, так і побічні, небажані властивості, тому слід дотримуватись точного дозування та способу вживання.

Розрізняють три можливих механізми дії ефірних масел: фармакологічний, фізіологічний, психологічний [3].

У практиці ароматерапії існує декілька способів використання ефірних масел:

- внутрішнє застосування;

- зовнішнє застосування: аромамасаж, аромаванни, аромалазні, обгортання, інгаляції, аромалампи, спреї.

Оскільки ефірні масла це концентровані речовини і деякі з них пекучі на смак, то внутрішньо в чистому вигляді їх не застосовують, а рекомендують вживати по 1-3 краплі на склянку води або на 1 чайну ложку меду чи на сухофрукт, запиваючи водою [1].

Серед методів зовнішнього застосування ароматерапії для фізичної реабілітації спортсменів найбільш ефективними та зручними у використанні є аромамасаж, аромаванни та розпилення у повітрі ефірних масел за допомогою аромаламп.

В фізичній реабілітації спортсменів активно застосовують різноманітні види масажу: стимулюючий, релаксуючий, відновлювальний з використанням відповідних ефірних олій. Стимулюючу дію мають масла кедру, лимону, кардамону, фенхелю, розмарину та коричне масло; відновлюючу - масла м’яти, сандалу, імбиру та часникове масло; релаксуючу - масла ромашки, герані, меліси, валеріани, грейпфруту. Використовують 5-7 крапель масла на

10 грамів основи [1, 2].

Аромаванни - це лікувальний вплив на тіло хворого зануреного у прісну воду з розчиненими в ній ефірними оліями.

Дозування таке: на 300-400 л води додають від 2 до 15 капель масла [1].

При ароматизації повітря аромалампами у них заливавається вода і додається ефірне масло, кількість якого залежить від розміру приміщення, з розрахунку 3-5 капель на 50 м^” [3].

При застосуванні ароматерапії в якості методу відновлення фізичної працездатності спортсменів слід зазначити наступне: ефірні олії, які використовують для ароматерапії є сумішшю хімічних сполук, різних класів і фармакологічної дії, а тому не контрольоване застосування ефірних олій, як і будь якого лікарського засобу, може мати негативні наслідки.

В данній роботі ми проаналізували особливості застосування ароматерапії як одног з методів фізичної реабілітації в спорті з метою сформувати наукову уяву про її позитивні властивості, а також застерегти від необгрунтованого використання ароматерапії як віяння моди.

Наявні відомості, щодо застосування в клінічній та спортивній медицині методу ароматерапії мають виключно емпіричний характер та потребують систематизації за принципом - структура - дія.