Література

1. Австралия и Новая Зеландия. Лингвострановедческий словарь / Под рук. В.В.Ощепковой, А.С.Петриковской. – М.: Рус.яз.,1998. – 216с.

2. The New Zealand Dictionary / Elizabeth & Harry Orsman.– New House Publishers Ltd, 1994. – 321p.

Більченко Анна

аспірант Донецького національного університету

Наук. кер.: д. філол. н., професор Корабльов О.О.

Агностицизм в літературному міфі (на прикладі образу г. Гіммлера)

Метафоричність пізнання, гра означальними як важливий елемент пантекстуальності постмодернізму [1; 2] – ці проблеми набувають особливої актуальності при вивченні літературного міфу і його метафоричної природи.

Задля визначення ролі символу-означального для міфолітературного образу ми звернулись до образу Генріха Гіммлера та його пенсне як деталі-символу і важливого компоненту міфопоетики. Аналіз 24-х літературних творів дозволив виокремити наступні особливості процесу літературної міфологізації.

Вибір символу-означального зумовлений загальною оцінкою суб’єкту. При використанні символу, який вже закріплений в культурі, концепт, пов’язаний із символом, породжує семантичну інтеракцію. Концепт раціоналізму, символом якого є пенсне, сприяє метафоризації Гіммлера в образі вчителя на відміну від його фактичного змісту як голови РСХА.

Однак символ-означальне може також збіднювати означуваний образ. Із розглянутих творів лише в п’ятьох [3-7] пенсне Гіммлера слугує цілям поліпшення зору, тобто кращому пізнанню. В інших випадках [8, 105; 9, 18] пенсне виступає як «дзеркальна» метафора: завдяки відбиттю світла воно допомагає приховати справжні думки Гіммлера, перешкоджаючи адекватному сприйняттю його особистості. Пенсне також виступає як маркер міфологічної синкретичності нацистського середовища на основі таких ознак, як блиск (відбиття) чи контраст між світлом і темрявою [9, 62].

У контексті військової прози пенсне-символ вказує або на образ вчителя, або на більш абстрактний концепт агностицизму завдяки своїй «дзеркальності», припиненню інтеракції на рівні символу-означального. В інших творах власне образ Гіммлера стає концептом, що породжує семантичну взаємодію [10, 63].

Таким чином, використання деталі-символу для заміщення міфолітературного образу породжує два типи відносин. По-перше, за рахунок іманентних йому змістів образ-символ збіднює означуваний концепт, який відходить на другий план і пізнання якого стає неможливим. По-друге, при подальшій еволюції міфообразу образ-символ виступає вже не в якості бар’єру для сприйняття, а в якості вказівки на вже сформований концепт, але не надає йому додаткових змістів. При цьому механізм означування суттєво не змінюється.

Література

1. Романенко Ю.М., Чулков О.А. Метафора и символ в культурном обращении // Метафизические исследования. Выпуск 5. Культура. Альманах Лаборатории Метафизических Исследований при Философском факультете СПбГУ, 1997. – C. 46–59.

2. Р. Барт. Миф сегодня // Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. – М.: Издательская группа "Прогресс", "Универс", 1994. – С. 72-130.

3. Novick, N.L. In the Path of the Wolf. – iUniverse, 2002. – 464 p.

4. Marrs, J. The Sisterhood of the Rose. – The Disinformation Company, 2009. – 378 p.

5. Whicker, M. Invitation to Valhalla. – iUniverse Star, 2004. – 404 p.

6. Wyatt, D. The Falcon File. – Bladud Books, 2007. – 500 p.

7. Wyatt, D. The Filberg Consortium. – Mushroom Publishing, 2003.

8. Towers, L.D. Teufel. – Lulu.com, 2007. – 684 p.

9. Higgins J. The Eagle Has Landed. – NY: Bantam, 1976. – 361 p.

10. Paffenroth, K. Dying to Live. - Permuted Press, 2007. – 216 p.

Василина Роман

учень гімназії № 31

Наук. кер.: Василевич Л.В.