Література

1. Психоаналитические термины и понятия: Словарь / под ред. Борнесса Э. Мура, Бернарда Д. Фаина; [перевод с англ. А. М. Боковикова, И. Б. Гриншпуна, А. А. Фальца]. – М. : Класс, 2000. – 304 с.

2. Философский энциклопедический словарь / Сост.: Е. Губский, Г. Кораблев, В. Лутченко. – М. : Инфра-М, 2005. – 576 с.

Суниця Оксана

студентка VI курсу філологічного факультету ЗНУ

Наук. кер.: к. ф. н., ст.викладач Кушнерюк Ю.Р.

Ґендерні стереотипи соціалізації у романі «Поклоніння ящірці» л.Дереша та повісті «Колекція пристрастей, або Пригоди молодої українки» н.Сняданко

В українській літературі 90-х років і початку ХХІ століття закономірно постала проблема ідентифікації молодих авторів-початківців, які досить активно ввійшли в літературний простір і заволоділи увагою передовсім молодіжної читацької аудиторії. У літературознавчій парадиґмі твори нового покоління поступово отримали таке жанрове визначення, як «молодіжна проза» (наприклад, у роботах Н.Герасименко [1], Я.Голобородька [2], Я.Поліщука [3], Р.Харчук [4] та ін.), сформоване на основі іронічних визначень у критиці («пубертатний підлісок», «підлітково-дитяча літературна альтернатива» та ін.). Закономірністю процесу входження в літературне середовище є бажання самоствердження. Найголовнішою ознакою цієї прози є деконструкція авторитетів, переосмислення стереотипів, автобіографізм, специфічні молодіжні інтереси і проблеми. Однією з провідних тем є досвід соціалізації. Культурне середовище відіграє активну роль у формуванні рис ідентичності через ігрові ситуації, одяг, мову, вибір професії тощо. У кожній культурі є свої норми, відповідно до яких жінки та чоловіки обирають стратегії поведінки. Отже, об’єктом дослідження є ґендерні стереотипи соціалізації в творах Л.Дереша «Поклоніння ящірці» та Н.Сняданко «Колекція пристрастей, або Пригоди молодої українки» як відображення загальнокультурних тенденцій розвитку українського постколоніального суспільства 90-х років ХХ століття..

У досліджуваних творах можна виокремити такі провідні стереотипи:

1. Стереотипи міжособистісних стосунків. Місько і Дзвінка (роман Л.Дереша) демонструють своєрідну модель любові-товаришування, яку не сприймають їхні однолітки. У цих стосунках актуалізується важлива для українського соціуму проблема раннього сексуального досвіду, яка набуває позитивного трактування в прозі молодого автора як досягнення первісної єдності. Більш поміркованою видається жіноча версія осмислення цієї проблеми у повісті Н.Сняданко: провідна героїня Олеся вирішує дилему ранніх статевих стосунків в процесі набуття досвіду професійної реалізації (сексуальні стосунки з роботодавцем – дорослим чоловіком, які не приносять очікуваного задоволення, шлюб з партнером з іншого культурного середовища, який виявляється невдалим).

2. Ґендерні ролі. Л.Дереш демонструє дві моделі перерозподілу ґендерних ролей: рівноправні стосунки Дзвінки і Міська і відносини підпорядкування в антагоністичній компанії однолітків із вираженим лідером (які відбивають погляд на чоловіка як активного начала). У контексті цих моделей вбивство головним героєм свого супротивника символічно сприймається як відновлення порядку гармонії, якого він прагне, хоча на рівні буденної свідомості ця подія в тексті може бути прочитана як вияв жорсткої агресії і шовінізму. У повісті Н.Сняданко протиставляються дві моделі виховання – українська та німецька. Головна героїня Олеся вихована патріархатною традицією, у якій батьківське слово – закон. У західному світі (в Німеччині) зовсім інший перерозподіл гендерних ролей. Майбутній чоловік заробітчанки Герман намагається емансипувати українських жінок, відстоює засади ліберального фемінізму з вимогами про ґендерну рівність, які теж піддаються авторкою критиці.

3. Індивідуальне і масове. У творах Л.Дереша і Н.Сняданко простежується тенденція опору навалі масової культури і масової свідомості. Саме тому позитивно марковані образи представників субкультур у романі Л.Дереша. Н.Сняданко іронізує над дівочим захопленням творчістю визнаних авторитетів шоу-бізнесу, лицемірними нормами жіночої солідарності.

Отже, стратегії ідентифікації, репрезентовані молодіжною прозою 90-х років, засвідчують кризу патріархальних традицій і переорієнтацію на європейський молодіжний міф.