Глава 8

стосовно дш щодо недопущення такого розгортання подій за тією ж логікою вживати термін «припинення злочину». Зазначені терміни відрізняються не лише етимологічно, а за змістом, що пов'язано із застосуванням їх для визначення запобіжної діяль­ності на різних її етапах, а головне — для виконання різних функцій, завдань, різних за спрямованістю та конкретним змістом заходів, через які реалізуються ці завдання, про що докладніше йтиметься нижче. Стверджувати, що розмежування цих понять є надуманим і не має теоретичного та практичного сенсу¹, значить не брати до уваги, ігнорувати зазначені відмінності.

Більш загальне упереджувальне значення, яке проявляється незалежно від стадії недопущення та перешкоджання вчиненню злочинів, а значить і злочинності в цілому, мають такі терміни, як «попередження» та «запобігання». За сутністю вони фактично є синонімами. Але в українській мові кожному з них надається пев­на смислова відмінність. «Русско-украинский словарь юридичес-кой терминологии», підготовлений Інститутом держави і права АН України та виданий видавництвом «Наукова думка» у 1985 р., містить пояснення, що російське «предупреждать» перекла­дається як «попереджувати», коли вживається у значенні «зара-нее извещать», «предупреждать о чем-то» — наприклад, «попере­джувати про щось». У значенні «предотвращать что-либо» реко­мендовано вживати «запобігати», зокрема «предупреждать преступление» перекладено як «запобігати злочину»². Шляхом вживання терміна «запобігання» стосовно злочинності і злочин­них проявів пішла й законодавча практика. У Конституції України 1996 р. (ст. 34) та законах, прийнятих останніми роками Верховною Радою України, діяльність щодо недопущення злочинів іменується «запобігання». Але ряд авторів, викладачів вперто вживають в україномовних виданнях як узагальнюючий термін «попередження»³.

Раніше у радянських партійно-політичних актах, нині в деяких міжнародних документах, зокрема ООН, та публіцистичних, у то-

¹ Курс кримінології. Загальна частина / За заг. рсд. О. М. Джужи. — С. 136-137.

² Русско-украинский словарь юридичсской терминологии. — К., 1985. — С. 269.

³ Курс кримінології. Загальна частина: Підруч.: У 2 кп. - Кп. 1. - С. 136; Кримінологія. Загальна і Особлива частини / За рсд. І. М. Даньшина. — С. 94.

320

Теорія запобігання злочинності

му числі вітчизняних, матеріалах, використовувалися терміни «боротьба», «війна» зі злочинністю, зміст яких у широкому зна­ченні охоплював також суспільну діяльність щодо виявлення, усу­нення, ослаблення та нейтралізації чинників, що детермінують злочинність. Останнім часом, здебільшого у зв'язку з критичним ставленням до терміна «боротьба» стосовно злочинності (немає прямого протиборства, його сторін, переможених та переможців тощо), запропоновано, також у широкому розумінні, вживати термін «протидія», що охоплює й запобігання злочинності, яке нібито у широкому значенні тотожне протидії¹.

Через те, що мова йде про терміни, які мають відобразити (ши­роко чи вузько) поняття запобігання злочинності, вимушений ще раз нагадати смислове значення та відмінність термінів «поняття» та «термін», пославшись на визначення відомого фахівця К. К. Платонова². Згідно з його визначенням, поняття відображує сутність предмета пізнання, а термін має однозначно відобразити це поняття так, щоб сприйняття терміна безсумнівно вело до відтворення того самого предмета.

Поняття «боротьба», «протидія» належать до класу узагальне­них, які відтворюють загальну сутність, що полягає у чиненні супротиву. Вони не розкривають напрямів, спрямованості, функ­ціональної ролі та змістової сутності різних форм супротиву, що мають значну сутнісну, а звідси й понятійну різницю, як, напри­клад, запобігання злочинам та судове покарання за них згідно з кримінальним законом. Сутнісний зміст останніх має лише одну загальну спільність, що полягає у чиненні супротиву злочинам. Проте ця спільність є сутністю іншого, більш загального предмета, яким є протидія злочинності. Відповідно, й термін «протидія» однозначно відображує лише сутність, що полягає у супротиві, та не розкриває сутності запобігання, як і інших форм протидії зло­чинності. Послідовний прихильник застосування щодо загального впливу на злочинність узагальненого терміна «протидія» як тако­го, що у широкому контексті нібито охоплює й запобігання, Л. М. Давиденко в одній з останніх монографій цілком слушно

¹ Давьіденко Л. М., Бандурка А. А. Зазнач, праця. — С. 86-87.

² Платопов К. К. О системо психологии. — М., 1972. — С. 16.

'/₂ 11 7-223 321