88.Становлення бюджетної системи України.

1992-1994 загальне зниження обсягів виробництва, погіршення фін-госп. стану підприємств негативно вплинуло на стан фін. сист. держави, основою якої є бюдж. система. Видатки держ. бюджету значною мірою визнач. потребами, які сформ. у попер. роки, що зумовило перевищ. видатків над доходами.

Дефіцит державного бюджету в 1992 році становив 57,5 % від загальної суми видатків державного бюджету або 18,1 % від ВВП. У 1993—1994 роках дефіцит державного бюджету дещо зменшився, але залишився на достатньо високому рівні, зокрема 27,4 і 29,7 % від загальної суми видатків державного бюджету.. На покриття дефіциту держ. бюджету в 1992-1994 роках викор. тільки емісійні джерела, що нег. впливало на макроек. ситуацію.

28 квітня 1995 року Зак. України «Про бюдж. систему України», - основні принц. бюдж. устрою та бюдж. процесу в державі.

Указом Президента України від 27.04.1995 № 335/95 «Про Державне казначейство України» при Мініст. фінансів України було утворено Державне казначейство України та запроваджено режим фінансування бюджетних видатків через систему Державного казначейства, що дало змогу взяти під контроль держави усі ресурси бюджету та позабюджетних фондів. Казнач. система - упорядк. витрачання коштів відповідно до чинного закон, зокрема шляхом встан. щоміс. лімітів видатків бюджету, посил. поточ. контр. за ціл. витрач. кошт. бюдж. організаціями.

У 1995-1997 роках було змінено структуру бюджетних видатків, значно скорочено фінанс. галузей екон. та надання бюджетних позичок, збільш. частка видатків на соц-культ сферу.

У липні 1996 Постанова Верховної Ради України «Про структуру бюджетної класифікації України», згідно з якою з 1997 року впроваджувалась загальна структура бюдж. класифікації України.

У 1997 році розпочала свою діяльність Рахункова палата України, яка відповідно до статті 98 Конст. України здійснює контроль за викор. коштів Держ. бюджету України від імені ВРУ.

З 1998 року було запроваджено помісячний бюджетний розпис у розрізі головних розпор. бюдж. коштів, що сприяло прозорості бюджету та поліпшувало якість його планування. Також було запров. касове виконання Держ. бюджету України, місцевих бюджетів і позабюджетних фондів через установи НБУ та уповнов. банки, що запобігало зловж. у використ. бюдж. коштів.

У 2000 році - поступове скорочення державного боргу. У зв'язку з необхідністю реалізації політики поступового зменшення державного боргу бюджет на 2000 рік уперше було складено бездеф. і його було виконано з профіц. у розмірі 0,4 % від ВВП.

2010 - прийняття Бюджетного кодексу.

89.Напрями реформування бюджетної системи України.

Серед стратег. напрямів розвитку бюдж. системи такі:

—подальше посилення фін. основи бюдж. місц. самоврядування

шляхом об'єднання терит. громад сіл, селищ і міст із метою створення повнофункціональних об'єднань громад із закріпленням за ними достатнього фінансового ресурсу для надання ними якісних суспільних послуг відповідно до державних соціальних стандартів. За європейськими нормами первинна територіальна одиниця має налічувати не менше 100 тис. мешканців. Керуючись такими принципами, країни, що вступали до ЄС, проводили адміністративно-територіальні реформи шляхом укрупнення територіальних одиниць;

—впорядкування системи діючих под. пільг, що надаються за галузевою і проф. ознаками, та вирівнювання под.навантаження за видами екон. діяльності, відмова від надання центр.органами викон. влади пільг, що зменш. дох. місц. бюджетів на виконання власних повноважень, у зв'язку з чим не існуватиме потреби в надан. держ. кош. на компенсац. таких втрат дох. місц. бюджетів;

—запровадження повноц. середньострокового бюдж. планування в розрізі головних розпорядників бюдж. коштів і бюджетних програм на рівні державного й місцевих бюджетів як результат затвердження трирічних бюджетів, що буде реальним кроком до підвищ. ефект. видатків бюдж. та якості бюдж.політики в цілому;

—повномасштабне застосування програмно-цільового методу при плануванні й виконанні бюджетів усіх рівнів із організацією бюджетного процесу в жорсткій прив'язці до пріоритетів соціально-економічного розвитку, а також із широким практичним застосуванням оцінки ефективності бюджетних програм на всіх стадіях бюджетного процесу та процедур звітування розпорядників бюджетних коштів перед відповідними органами влади і громадськістю про використання бюдж.коштів;

—проведення системних структурних реформ у соціальній сфері, зокрема, найбільш назрілою й актуальною для суспільства є реформа охорони здоров'я, в основу якої має бути покладено перехід до обов'язкового медичного страхування, перегляд бюджетних видаткових повноважень у цій сфері,

—розробка й затвердження державних соціальних стандартів для всіх сфер надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим і органами місцевого самоврядування, виходячи з мінімальних потреб і можливостей суспільства на конкретному етапі його розвитку, планування на їх основі видатків бюджету, в тому числі міжбюджетних трансфертів;

—перегляд видаткових повноважень держави й органів місцевого самоврядування відповідно до чіткого законодавчого розмежування делегованих і власних повнов. органів місцевого самовряд. із внесенням змін до Конст. Укр. та законів України;

—встановлення чітких прозорих вимог щодо проведення капітальних інвестицій за рахунок бюджетних коштів та надання держ. фін. підтр. суб'єктам підп. діяльності на інвест. розвиток;

—розширення інструментів управління бюджетними коштами із застосуванням методів аналізу та прогнозування рівня надходжень і витрат бюджету протягом бюджетного періоду;

—розвиток внутр. рин. цін. паперів із метою мінім. борг. ризиків та оптим. співв. обсягів внутрішнього й зовнішнього боргу.