43.Аналіз показників структури та ефективності використання джерел фінансування підприємства.

Важливим питанням є аналіз раціональності співвідношення власних і залучених коштів.

До основних пок-в, що хар-ть стр-ру капіталу(К) віднос:

1)Коефіцієнт фінансової автономії(незалежності)=власний капітал/валюта балансу

2) Коефіцієнт фінансової стійкості=(власні кошти+довгострокові позикові кошти)/валюта балансу

3) Коефіцієнт фінансування=власний капітал/залучений капітал

На співвіднош власних і залучених коштів впливає ряд факторів, що обумовлюються внутрішніми і зовнішніми умовами роботи підприємства та вибр. фін страт. До їх числа відносять:1)спосіб розміщення джерел майна в активах –нерозривний зв’язок пасивної і активної частини джерел баланса.(довгострокові активи підприємство повинно формувати за рахунок власних і довгострокових залучених коштів, якщо п-во не має залучених на тривалій основі коштів, основні фонди та інші необоротні активи повинні формуватися зарахунок ВК. 2)обсяг важко реал активів в складі обор фондів підприємства(збільшення величини якого потребує збільшення величини оборотного капіталу.)3)Тривалість одного обороту коштів. П-во швидкість обороту коштів у якого вище може мати >частку залучених джерел в сукупних пасивах без загрози власної платоспроможності.4)співвідношення тривалості виробничо-комерційного циклу і строку погаш кред заборг-ті(чим більше період вир-ком циклу обсл-ся за рах капіталу кредитору тим менша частка ВК може бути у п-ва). 5)стр-ра витрат п-ва (чим більше величина умовно-постійних витрат в собів продукції – тим> ризик неплатоспром-ті п-ва якщо по деяким причинам доходи зменш. Відпов. підпр-ва у яких питома вага пост витрат в заг сумі витрат значна пов мати більший обсяг власного капіталу)

Оцінку структури власного і залученого кап підпр-ва слід здійснювати в динаміці за ряд років, щоб уявити явну тенденцію змін, пов провадитись аналіз змін в складі ВК і ЗК, який здійснюється за допомогою аналітичних таблиць:

Ліва частка - Названі джерела коштів, права – величина цих елементів, їх частка, зміна відносно певного періоду. Тощо.

Визначення ціни капіталу не зводиться тільки до розрахування %, які необхідно сплатити власникам фінансових ресурсів. Воно також х-є ту норму рентабельності яку повинно забезпечити п-во, щоб не зменшити свою ринкову вартість. Аналіз капіталу доповнюється оцінко. Ефективності використання власного і залученого капіталу. Для оцінки використовують 3 показника:1)загальна рентабельність інвестованого капіталу. Визначається відношенням загальної суми прибутку до маси інвестованого капіталу:а)РІК=ВП /ВК+ЗК (зо сплати податків); б)РІК^΄= РІК(1-К_оп). ВП-валовий прибуток; ВК-власний капітал; ЗК-залучений капітал; К_оп –коефіцієнт оподаткування. 2)ставка рентабельності (доходності) залученого капіталу. Визначається=сума сплачених % за кредити інвестора / середньорічна сума боргових зобов’язань п-ва. (СВ-ставка позичкового % за кредит); 3)ставка рентабельності власного капіталу РВК= ЧП /ВК. Різниця між РВК і РІК΄ після сплати податків утворюється зарахунок ефекту фінансового важеля ЕФВ=(РІК (1- К_оп) –СВ)*(ЗК \ВК). ЕФВ показує на скільки % збільшилась рентабельність ВК в результаті залучення позикових коштів в оборот п-ва. Він виникає в тих випадках коли економічна рентабельність (теж саме РІК΄) вище ніж кредитний відсоток (СВ). ЕФВ складається з 2-х компонентів:1)РІК(1- К_оп)-СВ; 2) ЗК /ВК –плече фінансового важеля. Якщо РІК(1- К_оп)-СВ>0, то можна збільшити величину власного капіталу і це приведе до підвищення рентабельності ВК. ЕФВ= ((РІК(1- К_оп )-СВ*(1- К_оп ))*(ЗК/ВК)=(1- К_оп )(РІК-СВ)*( ЗК/ВК) – под. економія.

Модуль 3. Страхова справа