28.Продаж страхових послуг через страхових посередників: переваги і недоліки.

Виокремлюють здебільшого три канали продажу: прямий (безпосередній); за доп. страхових посередників; альтер­нативний.

Продаж через страхових посередників (агентів і брокерів). Цей канал реалізації страхових послуг має такі основні переваги. Цей канал є більш ефективним, оскільки підвищується опера­тивність укладення договорів страхування без відчутних додат­кових витрат. Посередники дають змогу забезпечити широке територіальне охоплення страхового поля, географічно наблизити страхувальника до страховика. Цей засіб є набагато дешевшим, ніж прямий продаж. В країні з такою площею як Україна, дуже важко до­сягти «присутності» страховика на всій території за умов викори­стання можливостей лише прямого продажу. З економічної точки зору широка мережа філій не може бути достатньо рентабель­ною, оскільки їх утримання обходиться страховикові дуже доро­го. Послуги посередників обходяться значно дешевше, незважа­ючи на необхідність виплати їм комісійних. Використання послуг страхових посередників дає можливість страховику підвищ. свою конкурентоспроможність, оскільки він користується цінною інформацією «з перших рук», яку надають страхові посередники щодо потреб страхувальників.

В Україні використання послуг страхових посередників має свої негативні прояви, оскільки є ще доволі обмеженим, особливо це стосується послуг страхових бро­керів. Однією з причин є недостатня розвиненість ринку страхових послуг загалом і ринку страхових послуг для фізичних осіб зокрема. У подальшому роль посередників на страховому ринку зростатиме.

29.Страхові брокери та їхні функції.

Страховими (перестраховими) брокерами законодавство ви­знає юридичних осіб або громадян, зареєстрованих у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють за винагороду по­середницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Вони ма­ють бути внесені до Державного реєстру страхових та перестрахових брокерів, який веде Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, та щоквартально звітувати перед цією Комісією. Посередницька діяльність брокерів у страхуванні та перестрахуванні здійснюється як виключний вид діяльності і включає:

консультування;

експертно-інформаційні послуги;

роботу, пов'язану з підготовкою, укладенням та виконан­ням (супроводом) договорів страхування та перестрахування, в тому числі щодо врегулювання збитків;

інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрах. за переліком, встан. Держ. Комісією з регу­л. ринків фін. послуг.

Юридичним підґрунтям брокерської діяльності є брокерська угода з особою, яка має потребу у страхуванні в якості страхува­льника (тобто зі страхувальником, якщо йдеться про договори страхування або перестрахувальником, якщо йдеться про догово­ри перестрахування).

Страховими брокерами можуть бути як юридичні особи, так і громадяни, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяль­ності. Перестраховими брокерами можуть бути лише юридич­ні особи.

Законодавство дозволяє одній тій самій юридичній особі од­ночасно здійснювати діяльність як страхового, так і перестрахового брокера, але за умов, що вона виконує встановлені законодавством вимоги щодо проведення цих видів діяльності.

Існують певні законодавчі обмеження фінансового характеру щодо страхових посередників.

Брокери-юридичні особи мають право одержувати та перека­зувати сторонам страхової угоди страхові премії та страхові ви­плати (за угодою зі страхувальником) або перестрахувальником. Брокери-фізичні особи такого права не мають.

Оскільки страховий брокер зобов'язаний забезпечити укладення договору страхування на найбільш вигідних для страхувальника умовах, тобто бути незацікавленим і неупередженим щодо вибо­ру того чи іншого страховика, керуючись лише прагненням най­більш повно догодити страхувальникові, законодавство для за­охочення таких дій брокера встановлює, що частка страхових премій, зібрана страховим брокером на користь якогось одного страховика, не може перевищувати 35 % загальної суми страхо­вих премій, зібраних цим страховим брокером протягом року.

З метою забезпечення ліквідності операцій страхового броке­ра розмір отримуваних ним страхових премій протягом кожного кварталу не повинен перевищувати розміру сплаченого статутно­го капіталу страхового брокера.

Страхові брокери й страхові агенти-юридичні особи мають право отримувати страхові премії, якщо вони забезпечують на­брання чинності договором страхування не пізніше одного робо­чого дня після отримання ними страхових премій. В іншому разі вони не мають права отримувати страхові премії.

Договори перестрахування можуть укладатися за допомогою брокерів не лише з перестраховиками-резидентами, а й з перестраховиками-нерезидентами.

Страхові або перестрахові брокери, які є нерезидентами, мо­жуть надавати страхові послуги лише через постійні представни­цтва (філії) в Україні, які мають бути зареєстровані як платники податків і включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів. При цьому страхові брокери-нерезиденти можуть надавати посередницькі послуги з перестраховування ризиків на території України у нерезидентів на підставі доручень перестрахувальників-резидентів.