45.Державна фінансова підтримка санації підприємства.

Якщо мобілізованих фін. ресурсів із децентралізованих джерел не вистачило для успішного проведення санації чи реструктуризації, то в певних випадках може бути прийняте рішення про надання державної фінансової підтримки. Згідно із Законом України «Про підприємства» у разі збиткової діяльності підприємств держава, якщо вона визнає продукцію цих підприємств суспільно необхідною, може надавати їм дотації чи інші пільги.

Приймаючи таке рішення, виконавча влада виходить з принципу фін. підтримки передовсім життєздатних виробничих структур, підприємств і організацій, які вже адаптувалися до нових реалій економічного життя, здатні ефективно використовувати кошти і на цій основі протягом найкоротшого часу збільшити обсяг виробництва. Опрацьовано критерії відбору підпр. для надання цільової комплексної держ. підтримки. З них треба назвати такі:

— використання нових, ефективних ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій;

— експорт (приріст експорту) конкурентоспроможної продукції;

— заміна імп. продукції, сировини, матеріалів вітчизняними;

— вирішення проблеми енергозабезпечення;

— вирішення проблеми енергозбереження (ресурсозбереження);

— збереження науково-технічного потенціалу (досліджень і розробок, що мають пріоритетне значення для країни);

— наявність ринків збуту продукції в країні та за кордоном;

— високий рівень менеджменту на підприємстві.

Підтримка орієнтується передовсім на підприємства, які здатні її використати з максимальною віддачею та забезпечити збільшення виробництва продукції, що позитивно вплине на дохідну частину бюджету.

Централізована санаційна підтримка може здійснюватися:

а) прямим бюджетним фінансуванням;

б) непрямими формами державного впливу.

Пряме бюджетне фінансування санації підприємств відбувається на поворотних (бюджетні позики) і безповоротних засадах (субсидії, дотації, повний або частковий викуп державою акцій підприємств, що перебувають на межі банкрутства).

Фінансова підтримка на безпов. основі над. в таких випадках:

•якщо збитки, завдані підпр. стихійним лихом, перевищують суми відшкодувань, передбачених закон. про обов. страхування;

•для відшкодування збитків конкретним підпр. у разі, коли чинним законодавством встановлено умови господарювання, за яких не забезпечується покриття витрат на виробництво товарів (послуг), що може призвести до банкрутства;

•для фінанс. витрат на відновлення платоспроможності окремих підприємств, діяльність яких пов’язана з особливо важливими суспільними інтересами.

Одним із непрямих методів державної санаційної підтримки підприємств є надання їм дозволу на тимчасове недотримання антимонопольного законодавства.

Частина ІІ ФДСП

1.Зміст та основні завдання фдсп.

Мобілізація підпр. необхідних для виконання поставлених перед ним планових завдань фінансових ресурсів називається фінансуванням. Згідно з П(С)БО фінансова діяльність — діяльність, яка веде до змін розміру і складу власного та позичкового капіталу підприємства (який не є результатом операц. діяльності). Рух грош. коштів у результаті фін. діяльн. визнач. на основі змін у статтях балансу за розділами:

• «Власний капітал»;

• «Довгострокові зобов’язання»;

• «Поточні зобов’язання».

До типових прикладів руху коштів у результаті фінансової ді-яльності слід віднести:

■ надходження власного капіталу;

■ отримання позичок;

■ погашення позичок;

■ сплата дивідендів.

Фін. діяльність (фінансування) має вирішальний вплив на процеси генер. вартості підпр. Так, оптим. структури капіталу (оптимізація фінанс.) веде до зменш. затрат на його залучення і створює фін. базу для успішної опер. та інвест. діяльності.

У теорії і практиці досить часто зміст фінансової діяльності трактується ширше, ніж фінансування. У широкому значенні під фінансовою діяльністю розуміють усі заходи, пов’язані з мобілізацією капіталу, його використанням, примноженням (збільшенням вартості) та поверненням.