20.Держкомфінпослуг та її функції стосовно нагляду за страховою діяльністю.

Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюється Уповноваженим органом та його органами на місцях. Таким органом є Держкомфінпослуг.

Законом України "Про страхування" визначені такі основні функції органу нагляду:

1) ведення єдиного держ. реєстру страховиків (перестраховиків) та державного реєстру страхових та перестрахових брокерів;

2) видача ліцензій на здійснення страхової діяльності;

3) контроль за платоспроможністю страховиків щодо виконання ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;

4) устан. правил формування, розміщ. та обліку страх. резервів;

5) проведення перевірок страховиків та страх. посередників щодо дотрим. ними закон. про страх. діял. і достовірності їх звітності.

6) розробка нормативних і методичних документів з питань страхової діяльності, що віднесена цим Законом до компетенції органу нагляду за страховою діяльністю;

7) узагальнення практики страхової діяльності, розробка та подання в установленому порядку пропозицій щодо розвитку й удосконалення законодавства України про страхову діяльність;

8) участь у здійсненні заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації кадрів для страхової діяльності;

9) участь у міжнародному співроб. і сфері страх. та перестрах.

21.Страхова послуга як специфічний товар.

Страхова організація продає на ринку не матері­альний товар, а отже - послугу. Чинне законодавство України розглядає страховика як фінансову установу. А страхові організації як фінансові установи пропонують страхувальникам на страховому ринку товар, який відповідно до ЗУ «Про фінансові по­слуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» має назву фінансові послуги у сфері страхування. Страхову послугу можна визначити як фінансову послу­гу у вигляді продажу юридично оформлених зобов'язань з надан­ня страхового захисту, яку пропонують на ринку страховики потенційним страхувальникам.

Страхова послуга виступає як специфічна послуга. На неї є попит, оскільки існує потреба в страховому захисті, котра реалі­зується на практиці як страховий інтерес. Послугам порівняно з то­варами притаманні певні особливості, які потрібно враховувати з метою успішного просування послуг на ринку. Це так звані «чо­тири «Н» будь-якої послуги, в тому числі страхової: невідчутність; невіддільність; непостійність; незбереженість.

Невідчутність страхових послуг означає їх нематеріальний характер. Страхову послугу неможливо продемонструвати потен­ційному споживачу, її неможливо оцінити за допомогою органів відчуття, які властиві людині. реалізація страхової послуги завжди пов'язана з певними труднощами. Не­обхідне створення ефективної системи просування її до потенційно­го споживача із використанням всіх відомих засобів маркетингу.

Невіддільність страхових послуг означає, що створення, про­даж і споживання страхової послуги відбуваються одночасно, й усі ці стадії її життя як певного продукту є нерозривно пов'язаними.

Непостійність, мінливість страхових послуг означає, що страховик завжди намагається якнайкраще пристосувати певну послугу до потреб страхувальника. Толерантність до ви­мог потенційного споживача є запорукою успішної діяльності страховика на ринку. Страховики мають здійснювати постійний моніторинг задовол. страхувал. якістю на­дання страх. послуг з метою вияв. випадків незадов. обслуг. та виправлення ситуації.

Незбереженість страхових послуг означає, що їх неможливо «виробляти» наперед і зберігати з метою подальшої реалізації. Незбереженість як характерна риса послуги випливає з її невіддільності: немає страхувал. — немає страхової послуги. Про­цес надання послуги та її спож. відбувається одночасно.