12.Аналіз платоспроможності підприємства. Показники платоспроможності, оцінка можливості її відновлення/втрати.

Платоспроможність і ліквідність характеризують спроможність підпр. своєчасно і в повній мірі погасити свої зобов’язання по:

Оплаті праці своїх робітників.

По погашенню позичок комерційним банкам.

По сплаті відсотків за користування позичками.

По оплаті придбаних ТМЦ (товарно-матеріальних цінностей).

По розрахунках з бюджетом.

Для оцінки платоспроможності та ліквідності по балансу розраховують такі показники:

1. Загальний коефіцієнт ліквідності балансу.

, ДК – довгострокові кредити.

2. Коефіцієнт платоспроможності по балансу на кінець року:

, КК – короткострокові кредити, ПЗ – поточні зобов’язання за довгостроковою заборгованістю, Ркр – розрахунки з кредиторами за товари і послуги, Рб – розрахунки з бюджетом, Р – розрахунки по оплаті праці.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

4. Проміжний коефіцієнт покриття:

5. Загальний коефіцієнт покриття:

6. Коефіцієнт чистої виручки:

, Пч – чистий прибуток, А – амортиз, Р. реалізація

13.Система відн. Показників, що характеризують стійкість фін. Стану, алгоритм їх розрахунку, економічна інтерпретація.

Одна з найважливіших харак. фін стану п-ва – це стабільність його д-ті в довгостроковій переспективі. Вона повязана із загальною структурою п-ва, ступенем його залежності від кредиторів та інвесторів. Фінансова стійкість в довгостроковому періоді характер. відношенням власних і залучених коштів. Однак цей показник дає лише загальну оцінку фін.стійкості. Тому у світовій і міжнародній практиці розроблена система наступних показників. 1) Коеф концентрації власного капіталу (коеф автономії). Кквк=(Власний капітал / підсумок пасиву балансу). Мінімальне порогове значення = 0,5. Таке значення показника дає підставу стверджувати, що всі зобовязання п-ва можуть бути погашені його власними коштами.Характеризує долю володарів п-ва в загальній сумі коштів, які авансовані в його д-ть. Чим більше значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійке, стабільне і незалежне п-во від зовнішніх кредиторів. Додатковим до цього показника є коеф концентрації залученого капіталу – їх сума =1, або 100%. 2) Коеф фінансової залежності. Є обратним до коеф концентрації ласного капіталу. Рост цього показника в динаміці свідчить про збільшення долі залучених коштів у фінансуванні п-ва. Якщо його значення знижується до 1 (100%), то це свідтить проте, що володарі повністю фінансують своє п-во. 3) Коеф маневрування власного капіталу. Кмвк = (Власні оборотні кошти / (Власний капітал+Довгострокові позикові кошти)). Показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної д-ті, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка частина капіталізована. Низьке значення цього показника означає, що значна частка власних коштів п-ва закріплена в цінностях іммобільного характеру, які є менш ліквідними. В якості оптимальної величини коефіцієнту може бути прийнятий розмір > 0,5. 4) Коеф структури довгострокових вкладень. Ксдв = (Довгострокові пасиви / Необоротні активи). Показує, яка частина основних засобів і інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами, тобто належить ним, а не володарям п-ва. 5) Коеф довгострокового залучення коштів. Кдзз = (Довгострокові пасиви / (ДП+Власний капітал). Характеризує структуру капіталу. Ріст цього показника в динаміці – негативна тенденція, яка означає, що п-во все сильніше і сильніше залежить від зовнішніх інвесторів. 6) Коеф співвідношення власних і залучених коштів. Квз = (залучений капітал / Власний капітал). Цей коеф дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості п-ва. Вказує яка частказалучених коштів припадає на 1 г.о. власних коштів, які вкладені в активи п-ва. Нормальним важається співвідношення 1:2, при якому 1/3 загального фін-ня сформована за рахунок залучених коштів. Ріст показника в динаміці свідчить про посилення залежності п-ва від зовн. інвесторів і кредиторів, тобто про зниження фін стійкості.