41.Пдв в системі непрямих податків: сутність, фіскальна і регулююча роль.

ПДВ — непрямий багатоступінчастий податок, що збирається з кожного акту продажу, починаючи з виробничого та розподільчого циклів і закінчуючи продажем споживачеві.

Широке застосування ПДВ зумовлене численними його перевагами, серед яких найголовнішим є те, що оподаткуванню підлягає переважно дохід,який спрямовується на споживання, а інша його частина використовується на нагромадження. Велика база оподаткування ПДВ сприяє значному зростанню доходів держави від податків на споживання. Це бюджетоутворюючий податок, його частка у звед. бюджеті близько 25%.

Кожним роком частка податкових надходжень до державного бюджету зростає, що беззаперечно є позитивним явищем.

ПДВ зберігає переваги багаторівневого податку з обороту щодо оподаткування усіх ступенів руху товару, але одночасно ліквідує його основний недолік — кумулятивний ефект. Специфіка нарахування та сплати ПДВ полягає в його нарахуванні на кожному етапі руху товару від виробника до споживача — при цьому з оподатковуваного обороту виключаються податки, сплачені на попередніх етапах, в результаті чого об'єктом оподаткування виступає вартість, створена на конкретному ступені руху товару (цим зумовлюється й назва податку).

Значне поширення ПДВ у податкових системах країн світу обумовлене фіскальними, психологічними та економічними перевагами даного податку. широке використання ПДВ в більшості країн зумовлене насамперед фіскальними вигодами — він має широку базу оподаткування.

Мабуть, найбільшим недоліком ПДВ є регресивність даного податку стосовно впливу на добробут населення з різним рівнем доходів. Вона полягає у тому, що у структурі витрат бідних громадян частка доходу, що вилучається через сплату ПДВ, є вищою, ніж у витратах заможних українців.

Це обумовлено тим, що в міру зростання доходів населення, люди схильні більшу частину коштів спрямовувати на збереження та інвестиції, вилучаючи їх таким чином з бази оподаткування ПДВ.

Проблема регресивності ПДВ активно обговорюється у країнах із соціал-демократичною ідеологією, де добробут людини - на першому місці серед пріоритетів економічної політики. Їх досвід показує, що існує два варіанти вирішення цієї проблеми.

Перший - надання адресної допомоги малозабезпеченим верствам населення без застосування податкових пільг з ПДВ.

Другий - запровадження диференційованої ставки податку.

Через диф-цію ставок виражається регул. роль цього податку.

42.Характеристика основних нововведень при оподаткуванні пдв, передбачених Податковим Кодексом України.

Податок на додану вартість (ПДВ) нараховується та сплачується у відповідності до Розділу V Податкового кодексу України. Серед основних змін необхідно виділити зменшення ставки податку з 20 % до 17% починаючи з 1.01.2014 року.

Слід звернути увагу на вимоги щодо реєстрації осіб як платників ПДВ. У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

Кодексом передбачена можливість добровільної реєстрації платників ПДВ, якщо обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ - продавець товарів/послуг зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі не здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної, покупець буде позбавлений права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а продавець не буде звільнений від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Слід також відзначити введення процедури автоматичного відшкодування ПДВ за рахунок коштів державного бюджету (для платників ПДВ, що відповідають певним критеріям) та звільнення від сплати ПДВ значного переліку суб’єктів госп. діяльності.