1.Сутність і значення фін. Аналізу: мета, завдання, принципи.

ФА – це спосіб накопичення, трансформації та використання інформації фінансового характеру, який необхідний для того, щоб: 1) оцінити поточний та переспективний фін стан п-ва; 2) оцінити можливості і доцільні темпи розвитку п-ва з позиції їх фінансового забезпечення; 3) звясувати доступні джерела коштів та оцінити можливість і доцільність їх мобілізації (власні і залучені джерела коштів); 4) спрогнозувати можливі варіанти розвитку п-ва на майбутнє. Принципи ФА: 1) взаємозвяязок, взаємозумовленість всіх явищ та процесів, та їх розвиток; 2) взаємодія кількісних та якісних факторів; 3) єдність цілого і частини; 3) єдність одиничних явищ і всього процесу вцілому; 4) єдність таких протилежностей, як динамічність явищ, що вивчаються, та їх стан на окремі моменти часу. Основна мета ФА полягає в отриманні найбільшої кількості ключових, найбільш інформативних параметрів, які надають обєктивну і точну картину фін стану п-ва. Мета аналізу дсягається в результаті вирішення певного набору аналітичних завдань. Аналітична задача являє собою конкретизацію цілей аналізу з урахуванням організаційних, інформаційних, технічних і методичних можливостей проведення аналізу. До їх числа відносять: 1) визначення фін стану п-ва на момент дослідження; 2) звясування тенденцій та закономірностей в розвитку п-ва за період, що досліджується; 3) визначення слабких сторін, які негативно впливають на фін стан п-ва; 4) вишукування резервів, які п-во може використати для покращення фін положення; Основними завданнями ФА є: 1) аналіз ринкової стійкості п-ва; 2) аналіз фінансової стійкості; 3) аналіз платоспроможності і ліквідності; 4) аналіз грошових потоків; 5) аналіз ефективності використання капіталу; 6) оцінка кредитоспроможності п-ва; 7) оцінка виробничо-фінансового левериджу; 8) прогнозуванняфінансових показників; 9) пошук шляхів запобігання банкрутству; 10) стратегічний аналіз фін ризику та пошук шляхів його знження.

2.Класифікація економічних показників, що використовуються у фінансовому аналізі.

Фінансовий показник – це кількісна та якісна характеристика явища, процеса або результата. Класифікація показників: 1) за властивостями явищ і процесів – кількісні; якісні; 2) за ступенем виконання –загальні; спеціальні; 3) за ступенем утворення – первинні; похідні; синтетичні (інтегральні); 4) за способом розрахунку – абсолютні; відносні. Кількісні – відображають розмір показників, що аналізуються і зміни, які в них відбуваються (к-ть виготовленої продукції, кіль обладнання, робочої сили). Якісні – відображають суттєві особливості та властивості окремих обєктів і вцілому результатів фін-господарської д-ті (прибуток, собівартість, матеріаловіддача). Загальні – характерні для всіх галузей економіки (товарооборот, обєм послуг). Специфічні – використовуються в окремих галузях (виробіток продукції на промисловому п-ві). Первинні – формуються за даними обліку та планової інформації. Похідні – формуються на базі первинних. Синтетичні – надають узагальнену хар-ку складним економічним явищам (затрати на 1грн виробленої продукції), рівень затрат.

Абсолютні – це вартісні, натуральні, трудові або умовні вимірювачі. Відносні – це відношення одного показника до іншого (коефіцієнти, індекси, %). Причинно-наслідкові звязки та результати вивчаються на базі результативних та факторних показників. Результативний – екон показник і фігурує в задачі факторного аналізу. Показники, які хар-зують результативний показник, тобто приймають участь в задачі як його хар-ки мають назву – факторних показників.