32.Реорганізація, спрямована на розукрупнення підприємств: поділ, виділення.

До розукрупнення підприємства (поділ, виокремлення) вдаю­ться в таких основних випадках. 1. Якщо в підприємства поряд із приб. секторами діяльності є багато збиткових виробництв.

2. У разі високого рівня диверсифікації сфер діяльності під­приємств, до яких виявляють інтерес кілька інвесторів.

3. Коли йдеться про передприватизаційну підготовку державних підприємств з метою підвищення 'їх інвестиційної привабливості.

4. За рішенням антимонопольних. органів. Якщо підприємство — монопольне утворення зловживає монопольним становищем на рин­ку, може бути прийняте рішення про примусовий його поділ.

Головною метою розукрупнення підприємств, які перебувають у фінансовій кризі, є виокремлення санаційне спро­можних виробничих підрозділів (виробництв) для проведення їх фін. оздоровлення й оформлення як самостійних юридич­них осіб.

Поділ — це спосіб реор., який полягає в тому, що юр. особа припиняє свою діяльність, а на її базі створюється кілька нових підприємств, оформлених у вигляді самостійних юридичних осіб. У результаті поділу підприємства до новостворених підприємств за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах переходять майнові права і обов'язки (активи та пасиви) реорганізованого підпри­ємства. Кожен із засновників стає співзасновником усіх (або деяких) із підприємств-правонаст.. Внесками заснов­ників до статутного фонду таких підприємств є їх частки у стату­тному фонді підприємства, що реорганізується.

Підприємство може бути створене в ре­зультаті виокремлення зі складу діючого підприємства одного чи кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об'єднань згідно з рішенням їх трудових колек­тивів і за згодою власників або уповноваженого ними органу. Під час виокремлення з підприємства одного чи кількох нових під­приємств до кожного з них переходять за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах майн. права і обов'язки ре­організованого підприємства. Реор. виділенням передбачає, що частина активів і па­сивів підприємства, яке реорганізується, передається право­наступнику або кільком правонаступникам, утворюваним унаслі­док реорганізації. Підприємство, що реорганізується, продовжує свою фін.-госп. діяльність. Воно не втрачає статусу юридичної особи, а лише вносить зміни до установчих документів згідно з чинним законод. Під час виокр. реор. підприємство не виключається з державного реєстру. Засновником юридичної особи, створюваної в результаті ви­ділення, може бути реор. підприємство. При цьому новостворена юр. особа може бути дочірнім підприємством.

33.Фінансові інвест, форми організації, оцінка доцільності.

Під фін. інвестиціями розуміються активи, які утримуються підприємством з метою збільш. прибутку (процентів, дивідендів тощо), зрост. вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

Фінансові вкладення можуть бути довго- і короткострокові. Розрізняють також вкладення у корпоративні права інших під­приємств і вкладення в боргові фінансові інструменти тощо.

Під довгостр. фінансовими інвестиціями розуміються фі­нансові інвестиції на період понад один рік, а також усі інші інвес­тиції, котрі не молсуть бути вільно реалізовані у будь-який момент.

До складу довгострокових фінансових інвестицій, що обліко­вуються за методом участі в капіталі, належать:

інвестиції в асоційовані підприємства — підприємства, в яких інвестору належить блокувальний (понад 25 %) пакет ак­цій (голосів) і яке не є дочірнім або спільним підпр. інвестора;

вкладення у дочірні підприємства — підприємства, що пе­ребувають під контролем материнського (холдингового) підпри­ємства (контроль — виріш. вплив на фінансову, госп. і комерц. політику підпр. з метою одержання вигод від його діяльності).

вкладення в спільну діяльність — господарська діяль­ність зі створенням юридичної особи, яка є об'єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової уго­ди між ними.

До інших довгострокових фінансових інвестицій належать усі інші фінансові вкладення, які можуть бути об'єктами інвестуван­ня: облігації, вкладення в корпоративні права підприємств, які не належать до вище перелічених, тощо.

Під поточними фінансовими інвестиціями розуміються фі­нансові інвестиції на термін, що не перевищує один рік, які мо­жуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвести­цій, котрі є еквівалентами грошових коштів).

До цього виду інвестицій належать вкладення підприєм­ством тимчасово вільних коштів у - банківські депозити, - коротко­строкові цінні папери та - інші дохідні фінансові інструменти з метою формування ліквідних резервів та одержання доходів. По­точне фін. інвестування може здійс. також у рамках політики рефінанс. деб. заборгованості. Поточними фін. інвестиціями, крім того, вважаються векселі, якщо вони викор. як цінний папір.

Оцінка фінансових інвестицій за справедливою вартістю.

Всі фін інв-ї, крім тих, які утрим-ся п-вом до їх погаш-я та тих, які обліков-ся за методом участі в кап-лі, відображ-ся в балансі за справедл (ринк) в-тю. Цей метод є найпрост і застос-ся до вкладень, справедл в-ть яких мож достовірно визначити на осн опер-й їх куп-прод на р-ку (передусім до поточ фін інв-й). Якщо справедл в-ть фін інв-цій не мож достовір визнач , то інв-ї відображ-ся в бал за їх собів-тю із нарах-ям амортиз-ї. Справедл в-тю (СВ) ЦП є їх поточ ринк в-ть на фонд р-ку або оцінка експертів за відсут-ті першої. Для визн-я СВ ЦП м б викор виписка про їх ціну за рез-тами біржов торгів або інф-я щодо котирув-я активів, які є об’єктом інв-я. У разі якщо СВ фін інв-й перевищ їх баланс в-ть на дату балансу, то сума перевищ-я відображ-ся у складі ін фін дох із відпов переоцінкою балансов в-ті інв-й. Уразі якщо СВ фін інв-й менша за балансову, то зд-ся їх уцінка з відображ-ям відпов втрат в складі статті “Інші витрати” звіту про фін рез-ти.

Застосування методу ефективної ставки відсотка при оцінці фінансових інвестицій.

Ефективна ставка процента за фінансовими інвестиціями — це реальна ставка дохідності (рентабельність) інвестиційних вкладень за визначений період. Цей показник характеризує рен­табельність інвестиційних вкладень, розраховується як відно­шення річного процента за вкладеннями (скоригованого на сере­дньорічну суму дисконту (+) чи премії (-) до величини вкладень (собівартості інвестицій) .

Метод ефективної ставки процента застосовується для оцінки фінансових вкладень з фіксованою ставкою дохідності (облігації, привілейовані акції, депозитні сертифікати тощо). При цьому може використовуватися як статичний, так і динамічний підхід.

За статичного підходу вигідність інвестицій визначається на основі порівняння ефективної ставки процента за кількома альте­рнативними об'єктами інвестування. Перевага віддається тим ін­вестиціям, які характеризуються вищою рентабельністю.

Якщо погашення інвестицій здійснюється в кінці періоду і во­ни придбані з дисконтом, тобто за ціною, нижчою, ніж ціна по­гашення, то інвесторам доцільно використати такий алгоритм розрахунку ефективної ставки процента (Ке);

У разі, якщо фінансові інвестиції придбані з премією, тобто за ціною, вищою, ніж ціна їх погашення, то формула 8.2 набуде та­кого вигляду:

де § — премія, з якою придбані інвестиції (К.е - Кн).

Звичайно, у разі необхідності у зазначених формулах можуть використовуватися не лише відносні, а й абсолютні величини/ За­вдяки розрахунку ефективної ставки процента можна знайти на­ближене значення рентабельності вкладень. Недоліком викорис­тання цього методу оцінки є те, що він не враховує чинник зміни вартості грошових потоків у часі. Усунути його можна, вдавшись до розрахунку внутрішньої ефективної ставки процента.

Оцінка фін інв-цій в асоц й дочірні п-ва за методом участі в капіталі.

Облік фін інвест. слід вести за мето­дом участі в капіталі, якщо інвестор володіє часткою статут капіталу під-ва — об'єкта ін вест-ня, яка перевищує 25 %, та/або має суттєвий вплив при прийнятті рішень стосовно ключ питань госп ді-ті об'єкта інвест-ня.

Метод участі в капіталі— це метод обліку фін інве­стицій, згідно з яким баланс вартість інв-цій відповідно підвищ-ся або зниж-ся на суму збіл-ня чи зменш-ня частки інвестора у власн капіталі об'єкта інвест-ня.

Фін інв-ції, що облік-ться за методом участі в капіталі, на дату балансу відобр-ся за вартістю, що визна­чається з урах зміни заг величини влас капіталу об'єкта ін вест-ня (крім тих, що є рез-том операцій між інвестором і об'єктом інв-ня). Тобто, якщо під­-во, в яке здійснено фін вкладення, засвідчує у своєму балансі збіл-ня окрем. позицій власн. капіталу, що приводить до збіл-ня заг суми влас капіталу, то в інвестора баланс вартість відповід інв-цій збіл-ся пропорц до частки участі в капіталі об'єкта інв-цій.

Баланс вартість фін інв-цій збіл-ся (зме­нш-ся) на суму, що є часткою інвестора в чист прибутку (збитку) об'єкта інв-ня за звітн період, із включ-м цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі. У разі нарах-ня дивідендів інвесторам, баланс вартість фін інв-цій зменш-ся на суму встановл дивід. від об'єкта інв-ня.