Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори.docx
Скачиваний:
181
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
1.2 Mб
Скачать

90.Бюджетний кодекс України, його характеристика.

8 липня 2010 року було прийнято новий Б. кодекс України. Остання зміни - 12.01.2012.

Бюджетним кодексом України встановлено верховенство бюдж. законодавства, оскільки всі нормативно-правові акти мають застосовуватись у частині, що не суперечить йому та Закону про Держ. бюджет України. У кодексі визначено струк. та принципи бюдж. системи (принципи організації бюдж. процесу), дано поняття бюджетного процесу та встановлено бюдж. права його учасників. Регламентовано міжбюдж. відносини, у тому числі розмежування доходів і видатків між бюджетами різних рівнів.

БК відповідно до класифікації бюджетно-правових норм містить постійно діючі норми, що не обмежені у часі і мають визначальний характер за встановлення бюджетної системи та визначення бюдж. повноважень учасників бюджетного процесу.

БК містить 6 розділів:

1. Бюджетна система України та основи бюджетного процесу (включає глави про загальні положення, бюджетну систему та її принципи, фінансування бюджету(дефіс, профіт) держ і місцевий борг,бюджетний процес та його учасники)

2. Державний бюджет Укр..(доходи, видатки, складання проекту держ бюджет., розгляд, затвердження, виконання, внесення змін та інше.)

3. Місцеві бюджети (надходження та витрати місц бюджет, склад, розгляд, затвердження, виконан.та ін)

4. Міжбюджетні відносини (загальні положення, розмежування видатків між бюджетами, розрахунок видатків)

5. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства та відповідальність за порушення бюджетного законодавств.

6. Прикінцеві та перехідні положення.

91.Бюдж. Федералізм і його засади. Моделі бюдж. Федер.

Бюджетний федералізм – законодавчо зафіксований розподіл функціональних повноважень та відповідал. різних рівнів влади з паритетним розмежуванням на цій основі доходів і видатків між ними (та бюджетами) на засадах держ. соціально-економічної і політичної доцільності, соц. етики, міжрегіональної, міжнародної, та суспільної солідарності.

Бюджетний федералізм передбачає чіткий поділ податків та інших доходів між центральним бюджетом, бюджетами членів федерації і місцевими бюджетами. Для бюдж. федер. характерна самостійність суб’єктів федерації у встановленні власних податків – фіскальний федералізм. За таких умов доходи, що надійшли, можуть також розщеплюватися між окремими рівнями бюджетної системи, які відповідають різним рівням управління.

На цій основі видатки бюджетів класифікуються за видами функціональних повноважень: видатки на недел. держ.повнов., видатки на делеговані держ.повнов. та власні повнов:

неделеговані - права та обов’язки, які не передаються на нищестоячі бюджети за для запобігання порушення державної цілісності. До видатків на викон.державних неделегованих повноважень належать видатки на управління держ.боргом, оборону країни, економічну політику країни, законодавчу, виконавчу владу, Президента, судову владу, міжнародну діяльність і т.д.. Такі видатки виконуються за рахунок коштів Держ. бюджету України.

делеговані – права та обов’язки, які передаються вищестоячими бюджетами на виконання нищестоячим бюджетів. Видатки на виконання делег.повноважень визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання. Такі видатки виконуються за рахунок місцевих бюджетів і бюджетних трансфертів. Розмежування видів видатків за делегов. держ. повноваженнями здійсн. на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуг та наближення їх до безпосереднього споживача:

перша група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання гарант. послуг і які розташ. найближче до споживачів;

друга група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують надання основних гарантованих послуг для всіх громадян України;

третя група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують гарантовані послуги для окремих категорій громадян, або реалізацію програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України.

Власні – права та обов’язки місцевих органів влади, до яких входять фінансування видатків на соц..сферу, економіку, екологію, управління місцевим боргом. Видатки на викон .власних повнов. здійсн. за рах. коштів місцевих бюджетів.

Розрізняють дві основні групи моделей бюджетного федералізму — децентралізовані та кооперативні.

Децентралізовані моделі бюдж. федералізму характеризуються значною фіскальною автономією регіональних та місцевих влад, слабкістю зв'язків між різними рівнями влади, порівняно обмеженим співробітництвом. Для цих моделей властивою ознакою є те, що центральна влада фактично не займається проблемами фінансового вирівнювання, мало уваги звертає на фіскальні дисбаланси в розвитку окремих територій. Отже, місцева влада за такої моделі має покладатися передусім на власні сили. Ця модель характерна, насамперед, для США.

Для кооперативних моделей бюджетного федералізму властиві тісна співпраця різних рівнів влади, активна політика центральної влади з подоланням фіскальних дисбалансів на різних рівнях управління та фінансового вирівнювання. Центральна влада активно турбується про забезп. єдиних стандартів громадських послуг у межах усієї території країни. Кооперативні моделі бюджетного федералізму характерні для більшості федеративних європейських держав, зокрема для Німеччини та Австрії.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]