15.Податки як вихідна категорія державних фінансів. Сутнісні ознаки податків як фінансової категорії.

Економічна сутність податків виявляється в грошових відносинах, які складаються у держави з юр. і фізичними особами з приводу примусового вилучення частини створеної вартості і формування фонду фінансових ресурсів Матеріальною основою податків є реальна сума грош. коштів, що мобілізуються державою.

Конкретними формами прояву категорії податку є види податкових платежів, які встановлюються законодавчими органами влади. З організаційно-правового боку податок — це обов’язковий платіж, який надходить у бюджетний фонд у визначених законом розмірах і встановлені строки.

Характерні ознаки податку:

Обов'язковість платежу (за порушення терміну сплати, розміру платежу чи ухиляння від сплати передбачається відповідальність)

Перехід права власності при сплаті (частина коштів із власності підприємства чи громадян переходить у власність держави)

Індив. безоплатність (держава не бере на себе зобов'язання надати кожному окремому платнику певний еквівалент його платежу)

Регулярність сплати (податки встановлюються винятково державою, базуються на актах вищої юридичної сили)

16.Поняття і функції фін. Ринку. Передумови виникнення. Роль фін. Ринку у забезпеченні макрофінансової стабільності.

Фін. ринок є складовою сферою фінансової системи держави. Він може успішно функціонувати лише в умовах ринкової ек-ки, коли преважна частина фінансових ресурсів мобілізується суб’єктами підприємницької діяльності на засадах їх купівлі-продажу. За допомогою фін. ринку, як правило, мобілізуються і використовуються тимчасово вільні фінансові ресурси або ресурси, що мали обумовлене раніше цільове призначення.

Об’єктивною передумовою функціонування фін. ринку є незбіг потреби у фінансових ресурсах з джерелами її задоволення. Кошти можуть бути в наявності в одних власників, а інвестиційні потреби виникають в інших. Фін. ринок виступає посередником руху коштів від їх власників до користувачів. Він являє собою особливу форму організації руху грош. коштів у народному господарстві і має своїм признач. забезпечити підприємствам, державі і фіз. особам належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів.

За економічною сутністю фін. ринок — це сукупність економічних відносин, пов’язаних з розподілом фін. ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грош. коштів і ЦП.

Функції:

1) мотивована мобілізація заощаджень приватних осіб, приватного бізнесу, держ. органів, заруб. інвесторів та трансформація акум. грош. коштів у позич. та інвест. капітал;

2) реалізація вартості, втіленої у фінансових активах, та організація процесу доведення фінансових активів до споживачів

3) перерозподіл на взаємовигідних умовах грошових коштів підприємств із метою їх ефективнішого використання;

4) обслугов. учасників економічного кругообігу та забезпечення процесів інвестування у виробництво на основі визначення найбільш ефективних напрямів викор. капіт. в інвест. сфері;

5) вплив на грошовий обіг та прискорення оборогу капіталу, що сприяє активізації економічних процесів;

6) формування ринкових цін на окремі види фінансових активів;

7) страхова діяльність та формування умов для мінімізації фінансових та комерційних ризиків;

8) операції, пов'язані з експортом-імпортом фінансових активів; інші фінансові операції, пов'язані із зовнішньоек. діяльністю;

9) кредитування уряду, місцевих органів самоврядування шляхом розміщення урядових та муніципальних цінних паперів;

10) розподіл державних кредитних ресурсів і розміщення їх серед

учасників економічного кругообігу тощо.