142.Держ. Борг, його сутність, причини виник. Та структура.

До формування держ. боргу призводить використання державою у своїй фін. політиці залучення коштів на кредитній основі.

Державний борг – це загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх випущених і непогашених зобов’язань держави, включаючи боргові зобов’язання держави, що вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами або зобов’язань, що виникають на підставі законод. або договору.

Державний борг формується під впливом як об’єктивних (несприятливий інвестиційний клімат, трансформаційний склад виробництва і скорочення на цій основі податкової бази і т.д.), так і суб’єктивних факторів, що пов’язані з ситуативними прорахунками у тактиці проведення реформ та фактичною відсутністю стратегії щодо розвитку фінансового ринку.

Структура державного боргу:

1. державний борг:

внутрішній борг:

заборгованість перед юридичними особами;

заборгованість перед банківськими установами

зовнішній борг:

заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку

за позиками, наданими закордонними органами управління

заборгованість за позиками, наданими іноз. комерц. банками

заборгованість не віднесена до інших категорій.

2. гарантований борг:

2.1. внутрішній борг:

заборгованість перед юридичними особами;

заборгованість перед банківськими установами

заборгованість не віднесена до інших категорій.

2.2. зовнішній борг:

заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку

за позиками, наданими закордонними органами управління

за позиками, наданими іноземними комерційними банками

заборгованість не віднесена до інших категорій.

143.Поняття місцевих фінансів, їх склад і призначення.

Функціонування місцевих фінансів пов’язане із забезпеченням необхідними фінансовими ресурсами місцевих Рад та органів місцевого самоврядування. Метою фінансової діяльності місцевих органів влади є задоволення сусп. інтересів і потреб та сприяння соціально-економічному розвитку регіону. Наявність завдань і функцій, що покладаються на місцеві органи влади, є об’єктивною причиною необхідності фінансів для цих органів влади.

За своєю економічною сутністю місцеві фінанси — це система формування, розподілу і використання фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих.

Доходи місцевих органів влади можуть бути класифіковані за їхніми джерелами та за економічною природою.

За джерелами доходи місцевих органів влади поділяються на:

• податкові доходи;

• неподаткові доходи;

• доходи за рахунок кредитів та позик;

• трансферти від органів влади вищого терит. рівня.

За економічною природою доходи місцевих органів влади поділяються на власні доходи та доходи, передані місцевій владі. Власні доходи — це доходи, що мобілізуються місцевою владою самостійно на основі власних рішень і за рахунок джерел, визначених місцевим органом влади. До власних доходів належать місцеві податки і збори, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності комунальних підприємств, комунальні платежі, а також доходи за рахунок комунальних кредитів та позик. До переданих доходів належать доходи, що передаються місцевій владі центральною владою або органами влади вищого територіального рівня.

Головним елементом місцевих фінансів є видатки, оскільки вони відображають функції та завдання, що покладаються на місцеву владу. Поділ видатків відповідно до їх економічного призначення. У зв’язку з цим законодавство більшості країн вирізняє дві великі групи видатків. Це так звані поточні, або адміністративні, видатки і капітальні, або інвестиційні, видатки (видатки розвитку).

Місцеві бюджети — бюджет АРК, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. М. б. містить у собі надходження і витрати на виконання повноважень відповідних органів влади.

Місцеві податки і збори — податки та збори, які встановлюються органами місцевого самоврядування згідно з положеннями податкового Кодексу, обов’язкові до сплати в межах відповідних адміністративно-терит. одиниць і зараховуються до їх бюджетів.